Посткомоційний синдром та АНС. Ч.3
📌 Окремо автори стисло висвітлили деякі можливості реабілітації після лЧМТ, які частково базуються на зв’язку між лЧМТ та дисфункцією АНС.
▪️Кілька дослідників запропонували методи терапії, спрямовані безпосередньо на дисбаланс АНС, які можуть бути корисними при лЧМТ, зокрема навчання біологічного зворотного зв’язку в різних формах та неінвазивна стимуляція блукаючого нерва, хоча остання ще не вивчалася в популяціях з лЧМТ.
▪️Автори підкреслюють той факт, що пацієнти до отримання травми не завжди перебувають в ідеальному фізичному стані, вони можуть мати низку станів, які створюють навантаження на АНС.
▪️Супутні фактори травми, такі як біль, на додаток до прямого впливу лЧМТ можуть ще більше ускладнювати оптимальне функціонування АНС.
▪️У роботі розглянуто приклад 50-річного чоловіка, який отримав лЧМТ під час падіння з драбини. У нього до травми був пригнічений настрій і хронічний стрес на робочому місці; після травми він відчуває безсоння, хронічний біль і погіршення стану через перелом ноги під час падіння. Клініцист працює з пацієнтом, який має принаймні п’ять факторів, окрім лЧМТ, що негативно впливають на функціонування АНС.
▪️Клінічний досвід показує, що цілісний підхід до планування лікування з урахуванням всіх цих змінних з більшою ймовірністю приведе до зменшення скарг після лЧМТ, ніж підхід, вузько зосереджений на будь-якому із факторів.
▪️Усвідомлення, що пов’язані з дисфункцією АНС стійкі зміни церебральної перфузії можуть бути серед основних чинників посткомоційних скарг, відкриває низку терапевтичних можливостей для підтримки балансу АНС. Клініцисти можуть надати індивідуально визначену послідовну освіту щодо поведінкових змін для допомоги пацієнтам у стабілізації АНС і зменшенні симптомів.
📌 Можливості для втручань включають:
– когнітивно-поведінкову терапію розладів настрою, посттравматичних симптомів, симптомів тривоги та безсоння
– зусилля зі зменшення непередбачуваності та хронічного стресу шляхом встановлення сталого розпорядку дня, налагодження зв’язків з родиною та оточенням
– освіту щодо зміни харчових звичок, які впливають на АНС
– програми вправ з градуйованим навантаженням
– протоколи релаксації та медитації в різних формах
– планування позитивних подій
– лікування хлистової травми, обмежень рухливості та болю
▪️Автори зазначають, що ці типи втручань для пацієнтів з лЧМТ на сьогодні ще не підтверджені у високоякісних рандомізованих контрольованих дослідженнях, проте пацієнтів можна поінформувати про це та пояснити, що для реабілітації після лЧМТ при хронічних симптомах показані індивідуально підібрані втручання з урахуванням обізнаності про «нейроанатомічні принципи», пов’язані з лЧМТ, та їх вплив на оптимізацію АНС.
❗️Автори застерігають лікарів від призначення пацієнтам з лЧМТ препаратів, які можуть ще більше погіршити функціонування АНС. Ймовірно призначення доведеться переглянути з урахуванням травми, якщо пацієнтам вже були призначені такі ліки раніше. Класи препаратів, щодо яких показана обережність, включають СІЗЗСіН та (меншою мірою) СІЗЗС, трициклічні антидепресанти, антигістамінні препарати, антипсихотики та бета-блокатори.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
📌 Окремо автори стисло висвітлили деякі можливості реабілітації після лЧМТ, які частково базуються на зв’язку між лЧМТ та дисфункцією АНС.
▪️Кілька дослідників запропонували методи терапії, спрямовані безпосередньо на дисбаланс АНС, які можуть бути корисними при лЧМТ, зокрема навчання біологічного зворотного зв’язку в різних формах та неінвазивна стимуляція блукаючого нерва, хоча остання ще не вивчалася в популяціях з лЧМТ.
▪️Автори підкреслюють той факт, що пацієнти до отримання травми не завжди перебувають в ідеальному фізичному стані, вони можуть мати низку станів, які створюють навантаження на АНС.
▪️Супутні фактори травми, такі як біль, на додаток до прямого впливу лЧМТ можуть ще більше ускладнювати оптимальне функціонування АНС.
▪️У роботі розглянуто приклад 50-річного чоловіка, який отримав лЧМТ під час падіння з драбини. У нього до травми був пригнічений настрій і хронічний стрес на робочому місці; після травми він відчуває безсоння, хронічний біль і погіршення стану через перелом ноги під час падіння. Клініцист працює з пацієнтом, який має принаймні п’ять факторів, окрім лЧМТ, що негативно впливають на функціонування АНС.
▪️Клінічний досвід показує, що цілісний підхід до планування лікування з урахуванням всіх цих змінних з більшою ймовірністю приведе до зменшення скарг після лЧМТ, ніж підхід, вузько зосереджений на будь-якому із факторів.
▪️Усвідомлення, що пов’язані з дисфункцією АНС стійкі зміни церебральної перфузії можуть бути серед основних чинників посткомоційних скарг, відкриває низку терапевтичних можливостей для підтримки балансу АНС. Клініцисти можуть надати індивідуально визначену послідовну освіту щодо поведінкових змін для допомоги пацієнтам у стабілізації АНС і зменшенні симптомів.
📌 Можливості для втручань включають:
– когнітивно-поведінкову терапію розладів настрою, посттравматичних симптомів, симптомів тривоги та безсоння
– зусилля зі зменшення непередбачуваності та хронічного стресу шляхом встановлення сталого розпорядку дня, налагодження зв’язків з родиною та оточенням
– освіту щодо зміни харчових звичок, які впливають на АНС
– програми вправ з градуйованим навантаженням
– протоколи релаксації та медитації в різних формах
– планування позитивних подій
– лікування хлистової травми, обмежень рухливості та болю
▪️Автори зазначають, що ці типи втручань для пацієнтів з лЧМТ на сьогодні ще не підтверджені у високоякісних рандомізованих контрольованих дослідженнях, проте пацієнтів можна поінформувати про це та пояснити, що для реабілітації після лЧМТ при хронічних симптомах показані індивідуально підібрані втручання з урахуванням обізнаності про «нейроанатомічні принципи», пов’язані з лЧМТ, та їх вплив на оптимізацію АНС.
❗️Автори застерігають лікарів від призначення пацієнтам з лЧМТ препаратів, які можуть ще більше погіршити функціонування АНС. Ймовірно призначення доведеться переглянути з урахуванням травми, якщо пацієнтам вже були призначені такі ліки раніше. Класи препаратів, щодо яких показана обережність, включають СІЗЗСіН та (меншою мірою) СІЗЗС, трициклічні антидепресанти, антигістамінні препарати, антипсихотики та бета-блокатори.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням