МізофоніяМізофонія (або селективна звукова чутливість) – це екстремальна чутливість
до певних звуків (жування, ковтання, клацання ручкою, шкрябання іншими людьми), яка полягає у виникненні у людини вкрай сильної негативної реакції, аж до агресивної вербальної або фізичної поведінки.
Мізофонія це буквально «відраза до звуків».
Варто відмітити, що мізофонія це не просто несприйняття неприємних або гучних звуків. Навіть невеликі тихі звуки можуть бути нестерпними та викликати реакцію агресії або
бажання уникнути ситуації та «втекти».
Деякі звукові тригери можуть викликати такий сильний дистрес, що людина уникатиме ситуацій, коли вона може почути ці звуки. Наприклад, якщо хтось має підвищену чутливість до звуків жування, то ця особа буде надавати перевагу їсти наодинці або уникати громадських місць таких як кафе чи ресторан.
Крім того, чим краще ви знайомі з людиною, тим більша ймовірність, що вас дратують її звуки.
Основним симптомом мізофонії є сильна негативна реакція людини в момент, коли вона чує звуки-тригери.
Це може призвести до:
▪️ Відчуття досади, роздратування або огиди;
▪️ Відчуття люті, злості або агресії (як словесної, так і фізичної);
▪️ Затуляння вух долонями;
▪️ Нервового або тривожного стану у ситуаціях, коли людина може передбачити що почує неприємні тригерні звуки;
▪️ Бажання втекти чи сховатися від звуків;
▪️ Крику, плачу;
▪️ Відчуття тривоги або паніки, відчуття «потрапляння у пастку» або втрати контролю;
▪️ Скутості або тиску у всьому тілі або грудях;
▪️ Підвищеного артеріального тиску, тахікардії та підвищення температури тіла.
Особа, яка страждає на мізофонію починає уникати ситуацій, коли вона може почути тривожні звуки, в тому числі своїх друзів і родини, або починає часто пропускати роботу та навчання.
При чому людина яка страждає на мізофонію може сама відтворити той самий звук, але при цьому як правило, вона не має жодної негативної реакції.
Мізофонія починається в ранньому підлітковому або в підлітковому віці та може суттєво порушувати повсякденне життя людини.