interfaces.prjctr

«Нам потрібне UX дослідження, але стейкхолдери цього не розуміють…»

Що ж робити в таких випадках радить Віталій Фрідман — co-founder, creative lead у Smashing Media.

Давайте подивимося, як вирішити проблему небажання менеджементу вкладатися в UX дослідження.

Про що слід пам'ятати?

🔹Не думайте, що стейкхолдери не бачать цінності у дослідженні.

• Вони хочуть уникнути зривів, затримок і ризиків.
• Вони думають, що дослідження буде дорогим і повільним.
• Небажання може бути викликане страхом змін.
• Або страхом виявити невдачі.
• Або страхом перед інсайтами, які суперечать попереднім рішенням керівництва.

🔹Не плутайте ввічливе кивання головою зі згодою.

• Найкращий час для дослідження: коли ризиків багато, а ясності мало.
• Покажіть, як дослідження можуть запобігти дорогим помилкам.
• Дизайн без дослідження — це лише здогадки.
• Продемонструйте успіхи попередніх UX досліджень.
• Знайдіть схожі проблеми у великих проєктах.

🔹Не виступайте за UX дослідження непідготованими.

• Презентуйте план дослідження, заснований на цілях стейкхолдерів.
• Покажіть роадмап, цілі, терміни, залучених людей, витрати.
• Поясніть, як ви будете використовувати результати для прийняття рішень.
• Попросіть невеликі, але стабільні інвестиції.

Загалом, мета — узгодити UX дослідження з цілями стейкхолдерів.

Якщо ви стикаєтеся з опором від стейкхолдерів — спробуйте зрозуміти, що його спричиняє.

Вивчіть їхні KPI, цілі, обмеження, пріоритети — і спробуйте пояснити, як дослідження допоможе їх задовільнити.

Як казала Еріка Холл, «побудуйте міцні стосунки з людиною, перш ніж намагатися змінити її думку». Найважливіше — вивчіть її попередній досвід участі у дослідницьких ініціативах.

Спробуйте знайти конкретні причини небажання. Велика ймовірність, що результати дослідження спричинили конфлікти або проблеми, яких вони хотіли б уникнути. Тож, вони можуть бути проти не самого дослідження, а його негативних наслідків.

Більшість успішних продуктів з'являються завдяки постійним дослідженням, які інформують і спрямовують дизайнерські та бізнес-рішення.

Почніть повільно, візьміть на себе невеликі, але стабільні зобов'язання і рухайтеся далі.

◾️А проводити якісний UX Research і відстоювати його результати вчіться на інтенсиві Віталія — UX Strategy Workshop.

Старт — 3 липня. Долучайтеся.

Курсовий проєкт студентів курсу UX Design Medium — інтерфейс для нашого кар’єрного АІ-сервісу Lezo.

Lezo відсікає зайве від стандартної процедури найму. AI алгоритм метчить навички і вимоги: спеціалісти шукають посади по вимогах, а компанії шукають кандидатів за навичками з резюме.

Студент Олег Ладигін каже: «Ми плідно порацювали. Приділили особливу увагу бізнес моделі Lezo. Наша команда використовувала різні методи для перетворення потреб бізнесу та потенційних користувачів у дизайн рішення. Ми прагнули створити баланс між продуктовим дизайном та дизайном Lezo».

Переглядайте кейс на Behance.

Робота студентів: Олег Ладигін, Богдана Гора, Ірина Козак, Вікторія Маламуж.

Куратор: Євген Олексюк, Senior UX Designer у EPAM.

🔹Долучайтеся до наступної групи — старт 16 липня.

Про дизайн-процеси та відповідальність за делівері продукту

Що веде вас у професії? Бажання стати кращими? Фінансове зростання? Створення проєктів для сотень тисяч людей?

У новому випуску «Інтерфейсного» Senior Product Designer United Tech Ольга Мелкозерова розповіла, які бажання вели її кар'єрними сходами від Headway EdTech до «Дії»... і далі!

🔹Apple 🔹 Spotify 🔹 YouTube

Слухайте, надихайтеся, втілюйте поради в життя 💙

#подкаст_рекомендація

Як не втратити користувача додатку за перші три хвилини?

Уявіть, що вам пощастило і серед 5 мільйонів додатків в сторах, користувач завантажив саме ваш!
Тепер у вас є лише кілька хвилин, щоб виправдати його довіру та не викликати роздратування. 

Статистика звучить, як холодний душ: від 50% до 80% користувачів видаляють додаток протягом трьох днів після встановлення. Крім того, в середньому, застосунок втрачає 77% своїх DAU у перші три дні. 

Отже, чому люди видаляють додатки? І що ми як дизайнери можемо зробити, щоб запобігти цьому?
Розбираємо 5 помилок.

🔹 Складний процес реєстрації.
Люди не хочуть витрачати свої дорогі хвилини на рутину.

Рішення:

• Надайте пріоритет реєстрації і входу через Google, Apple та через популярні серед ЦА соцмережі.

• Пояснюйте юзеру, чому вам необхідна специфічна інформація про нього.

• Запитуйте якомога меньше. Поля про адресу, платіжні дані та інше перенесіть на наступні флоу, де це буде доречно.

🔹 Застосунок не відповідає очікуванням.
Користувач шукає не унікального досвіду, а вирішення конкретної проблеми. Наша мета — її задовольнити.

Рішення:

• Головний екран має бути легко зрозумілим і присвяченим головній функції додатку.

• Ще на стадії Definition варто визначити необхідні користувачу функції, які є у конкурентів. Вони мають бути в MVP.

• Пріоритет контенту. Він має бути унікальним. Великий body text не меньше 15pt. Фото настільки великі, наскільки дозволяє екран.

🔹 Повільно вантажиться, зависає, працює лише з гарним інтернетом.
Здається, що це питання не до дизайнерів, але і тут ми можемо згладити кути.

Рішення:

• Не використовуйте складну графіку, фото і анімацію в якості інтро. Зробіть мінімалістичний splash screen з векторним лого, який вантажиться долю секунди.

• Для завантаження контентних сторінок використовуйте skeleton loader. Люди готові терпіти його суттєво довше, ніж спінер.

• Коли немає інтерненту, повідомляйте про це компактним статусом, банером або тостером, який не перекриває весь екран і дає змогу користуватися іншими розділами.

🔹 Заплутана навігація.
Уявіть: в меню ресторану забагато позицій. Ви довго обраєте конкретну, не розумієте, чи є у закладу спеціалізація, в чому він дійсно кращий.

Рішення:

• Основне навігаційне меню краще зробити коротким і «в лоба». Іконки не занадто абстрактні і підписані коротким прямолінійним текстом.

• Гамбургер-меню має право на існування, але для другорядних функцій.

• Використовуйте звичні патерни всюди, де це можливо.

🔹 Дратівливі push-повідомлення.
71% користувачів вказали це як можливу причину видалити програму. 

Рішення:

• Має бути прозорий Notification center, де можна налаштувати всі можливі випадки сповіщень і їхню частоту.

• Не надсилайте повідомлення один за одним. Вони мають групуватися.

• Визначте комфортний для користувача час для надсилання повідомлень.

Вчимося на практиці створювати інтерфейси, що утримувають користувачів і змушують їх повертатися, на курсі Mobile Interfaces Advanced. Приходьте до Павла вчитися вже з 24 червня.

Топ-25 KPIs дизайну від Віталія Фрідмана — co-founder, creative lead у Smashing Media. Працював з Європарламентом, OTTO, Zalando, Marc O'Polo, Axel Springer SE, REWE Digital.

Дизайн — не мистецтво. Він вирішує проблеми.
Тому ми повинні мати можливість виміряти, наскільки добре конкретний дизайн вирішує конкретну проблему.

Віталій каже: «роботу з кожним новим проєктом я починаю зі встановлення конкретних KPI.
Ось список деяких KPI дизайну, які я часто використовую (близько 8-10 KPI для кожного проєкту):

1. Top tasks success rate > 80%
2. Time to complete < 35s (для топзавдань)
3. Time to relevance < 30s (для топзавдань)
4. Search results relevance > 80% (для топ-100 запитів)
5. Search query iterations < 3/запит
6. Average frequency of errors < 3/відвідування (помилки введення, помилкові кліки)
7. Error recovery speed < 7 секунд (ефективність повідомлень про помилку)
8. Accuracy of data ≈ 100% (якість даних)
9. High-intent action rate > 4% (ефективність кампанії)
10. Sales and marketing costs < $15K/тиждень (поганий дизайн → високі витрати на залучення)
11. Revenue growth rate >5% (вплив на KPIs бізнесу)
12. Retention rate > 90% (співвідношення ціни та якості)
13. Annual churn rate < 7% (співвідношення ціни та якості)
14. Onboarding time < 15 секунд (час до першого «моменту успіху»)
15. Service desk inquiries < 35/тиждень (поганий дизайн → більше запитів)
16. Service desk response time < 12 годин (швидкість обробки)
17. Customers follow-up rate < 4% (якість послуги)
18. «Turn-around» score < 1 тиждень (час, необхідний для перетворення розчарованих користувачів → щасливі користувачі)
19. Design system health > 80% (повторне використання компонентів)
20. Time to release/update < 14 днів (швидкість)
21. Environmental impact < 0.3g/page request (екологічність)
22. Flesch reading ease score > 60 (якість копі)
23. System Usability Scale > 75 (загальна оцінка юзабіліті)
24. WCAG AA coverage ≈ 100% (доступність)
25. Core Web Vitals ≈ 100% green (перформанс)

KPIs допомагають нам правильно спрямовувати дизайнерські рішення, покращувати якість роботи та надавати усій команді впевненість, що ми рухаємося до спільної мети».

🔹На триденному інтенсиві Віталія Measuring UX and Impact of Design транформуємо дизайн цілі від «Зробіть, щоб було красиво та зручно» до використання правильних метрик і чітких KPI.

Зустрінемося 10, 11, 12 липня. Приходьте.

Акт 2: Дії у момент впровадження змін

🔹Чіткість та послідовність.

Працює завжди на конструктив. Перший поінт чіткості — це дата старту, коли починаємо пілот чи повну імплементацію ініціатив. Наступний — коли будемо оцінювати перші фідбеки та результати.

🔹Інформаційне забезпечення.

Супротиву та негативу більшає ще й і тому, коли немає куди підглянути, підчитати, піддивитись. Знову про чіткість, а саме чіткість, зрозумілість та доступність гайдів та інших навчальних матеріалів.

🔹Зворотній зв’язок.

Важливість цього аспекту ми всі розуміємо. Тут основна порада – розпочніть із себе, зі свого фідбеку, з горизонту свого погляду надавайте команді інформацію як оцінюєте ефективність змін, які бачите перші результати, проблемні зони і, звісно, доєднуйте до зворотнього зв’язку учасників.

🔹Ситуативне лідерство.

Не знайомі? Це про адаптацію стилю менеджменту до рівня готовності учасників команди до виконання. Баланс демократія і не демократія має бути, інакше, команда може поставити керівника в глухий кут. З рештою, за ефективність процесів та підходів відповідає лише менеджер. Жодних сумнівів ні у кого не має бути.

#гостьова_середа

Акт 1: Дії до впровадження змін

У першу чергу менеджер мусить передбачити сценарій супротиву та усвідомити, хто може відігравати в цьому основну роль. Тут працює класичний прийом «на випередження». Залучити команду до розробки нових ініціатив та змін.

Ми будемо впроваджувати ті зміни, які самі згенерували.
Новий tool — тестуємо разом, нові сценарії процесів — створюємо командні обговорення, які менеджер модерує. Цим ми закладаємо хорошу основу для зменшення страху команди перед новим.

Що робити, якщо бачите супротив ще на початку залучення команди?

🔹Пояснити «чому».

Простими словами, на прикладах, покажіть чому процеси потребують змін. Над якими варіантами покращень Ви розмірковуєте, зорієнтуйте відносно їх переваг. Розкажіть як ці переваги торкнуться команди, скільки часу буде потрібно на їх провадження.

🔹Бути «прозорим».

Чим більше деталей ми висвітлимо, тим більше довіри. Надайте команді доступ до інформації, як ви аналізували процеси, ідентифіковували проблемні зони. Піде на користь.

🔹Робіть паузи.

Є словосполучення «пауза майстра», це про впевненість, про відсутність метушні, зайвих поспіхів. Дайте можливість команді розібратись з інформацією, сформувати питання, приділіть цьому вдосталь часу, до тижня, немає потреби на наступний день все негайно вирішити.

🔹Атмосфера співпраці.
Це про спільну роботу, обмін думками, та формування приналежності кожного до нових змін.

Наступна частина роботи та зусиль буде в момент реалізації.

#гостьова_середа

Один із менеджерських skills — вміти впроваджувати.

Навіть, здавалося б, незначні зміни workflow можуть чинити супротив команди чи окремих учасників.
Бо за інерцією працювати, як мінімум, більш звично.

Природа цих заперечень різна: вони можуть бути як істинними, так і надуманими — створити з нічого проблему, так, на жаль, буває.

Менеджер може скористатись низкою прийомів, які поділимо на 2 частини: «до впровадження змін» та «в момент впровадження змін»

#гостьова_середа

🤝 Вигідно роздаємо UX скіли: літні знижки на три воркшопи від Віталія Фрідмана

Віталій Фрідман — експерт у галузі UX, який працював із Європарламентом, компаніями OTTO, Zalando, Marc O'Polo, Axel Springer SE, REWE Digital та іншими організаціями.

Свій досвід упакував у три практичних триденних UX воркшопи, на які ми пропонуємо звернути увагу.

🔹UX Strategy Workshop. Старт — 3 липня.

Навчимося створювати повноцінну ефективну UX стратегію, проводити UX дослідження навіть без користувачів, якісно впливати на проєкти із застарілими системами, працювати в UX хаосі, обирати правильні deliverables, керувати очікуваннями та уникати змін на фінальних етапах.

🔹Measuring UX and Impact of Design. Старт — 10 липня.

Навчимося вимірювати вплив дизайну на загальний результат, вбудовувати потрібні метрики в дизайн-процес, вимірювати вплив UX дослідження та якість дизайн-системи, забезпечувати підтримку команди, формувати дизайнерські KPI та об’єднувати їх з бізнес-цілями, підсилимо продуктивність оцінювання завдань і командних зустрічей.

🔹Designing for Complex UI. Старт — 7 серпня.

Навчимося працювати зі складними користувацькими інтерфейсами та вирішувати нестандартні комплексні дизайн-завдання. Переможемо складні спливні списки, модальні вікна, накладання, кнопку «скасувати», багатосторінкові форми, корпоративні таблиці, комплексну фільтрацію, нескінченну прокрутка для складної сітки.

Заохочуємо вас розвиватися комплексно — вийде не лише ефективніше, а й дешевше. При покупці двох воркшопів — знижка 10% на другий. При покупці серії з трьох воркшопів — додаткова знижка 20% на третій.

Розгорнуті програми дивіться на сайті. Реєструйтеся там же 💙

P.S. Менеджери з продажу самі запропонують вам знижку при реєстрації на кілька воркшопів одразу.

А ось і Лісі 🐾

Не подумайте, що Лісі вам не рада — просто вона, як і Юля, не любить ранкові фотосесії.

Кидайте у коментарі фото своїх хвостиків та пишіть, що маєте спільного 💙

У кого метч — треба йти на каву, нетворкати і знайомити своїх 🐶🐱

Два методи генерації класних ідей для команд

Ділюся методами брейншторму, які приносять круті результати суміжним командам (наприклад, маркетинг + UX) під час генерації ідей та формування стратегій.

1️⃣ Дизайн-мислення

Про суть методу можна почитати тут. Я ж хочу розповісти про тактику — як це втілити. Головне — чітко пояснити, які цілі взаємодії, що передбачає метод і де буде фокус. Потім обрати день й приділити процесу 2-3+ години.

Збираємось командою і:
— обираємо проблему, на якій зосереджуємося. На початковому етапі важливо генерувати якомога більше ідей. Без обмежень. В-з-а-г-а-л-і 🙌

— усі ідеї приймаються, критика буде пізніше. Мені тут дуже імпонує практика «Так, і?» (Yes, and...): один пропонує ідею, а інші не відкидають її, а, навпаки, додають щось від себе. Можна йти «по колу» — виходить дотепно й з’являються геть чудернацькі й класні поінти.

— без модератора нікуди. Він організовує, лідить і завершує процес (зокрема, робить висновки). Ми часто змінюємо модератора, обираючи нового серед членів команди — виходить дуже продуктивно.

2️⃣ Капелюхи Едварда де Боно

Психолог та винахідник Едвард де Боно закликав мислити з різних точок зору за допомогою «рольової гри». Люблю цей метод, бо з ним наше мислення може набувати різних «відтінків» — критика, оптиміста, аналітика тощо. Підхід корисно практикувати і в житті, але зараз про брейншторм.

Наприклад, запускаємо нову функцію в додатку. Окрім інтерв’ю та досліджень, приміряємо капелюхи:

🟥 Червоний (емоції і відчуття): Які емоції хочемо викликати у юзерів цією функцією?
⬜ Білий (факти): Які функції зараз найбільш популярні?
⬛ Чорний (критика і ризики): Які проблеми можуть виникнути при її використанні?
🟦 Синій (контроль і організація): Які етапи розробки та тестування закладаємо? Як будемо збирати та аналізувати відгуки?

Ну, ви зрозуміли. Так команда отримує об’єктивний стан речей і ухвалює оптимальні рішення.

Неочікуваними ідеями своїх команд я була задоволена. Практикуйте й діліться своїми техніками — хай інструментів стане більше!