Спілкувався з одним чоловіком:
Я: Який же абсурд?! ХХІ ст. а замість розвиватися, люди знов воюють. Ми криємо останніми словами всі війни, здається всім ясно що винищення одних людей іншими це безглуздо. Але час від часу знову вибухають конфлікти, які переростають у війни.
Він: Так, то воно так, але без війни не можливий науково-технічний прогрес. Тільки після війн розвиток і технології сильно крокують вперед.

Задумався. В цьому є велика доля правди якщо бути чесним. І в цьому є велика доля розпачу, адже купа життів кладеться заради того, чим вони вже користуватися не будуть. Але ж користуватися будуть їхні діти, чи не так? Так то воно так, але батька чи матір сироті не замінить ніякий майбутній винахід.
Життя безглузде, порядок світу безглуздий, його норми канібальські... Якби не було вічності і Бога, не можливо було б в цьому всьому якось знаходитися. Світ вперто себе знищує, людина вперто чинить в лиці планети Земля суїцид своїй цивілізації. "Апогей нашого апофеозу. Наше тріумфальне шествіє ногами вперед". (с)
В ім'я чого чи кого?
Таке все безглузде...