Pastoral Reflections | Oleksandr Savchuk

"Коли ваші спогади стають більші ніж ваше бачення - ви на порозі затухання і вам потрібні зміни", - Елтон Геррісон.

Навчання по розвитку помісних церков - Acts 2 Jorney

РАНІШЕ:
Пацієнт:
- Лікарю, у мене проблема, я втратив смак і не розрізняю де солоне, де солодке.
Лікар:
- Дослідивши вашу проблему, ми виявили, що у вас ось така проблема і такий розлад. Ось вам ліки, приймайте правильно і все стане на місця.
Пацієнт:
- Дякую, лікарю, я зроблю як ви кажете, бо я хочу якнайшвидше повернутися до нормального сприйняття смаків і не плутати сіль з цукром.


В НАШ ЧАС:
Пацієнт
- Всім привіт, друзі, сьогодні я починаю власний блог, щоб розповісти вам про свою унікальність. У мене сталося щось унікальне, я тепер солодке вважаю солоним і навпаки. Але це не проблема, це швидше моя винятковість і світ тепер розкриється для мене по-іншому. Мої друзі кажуть, що це розлад і мені потрібно до лікаря, але я вважаю, що це тепер моя фішка і я не буду як всі, бо це скучно. І якщо ви захочете мене таки до лікаря відправити, то я всіх відправлю в бан, щоб ви не псували мою унікальність.


🤦🤷🤔

Ветеран думає, що він ЩЕ може.
Блогер думає, що він ТЕЖ вміє..

Вчора випадково натрапив на інфо, що відбудеться "бій" Тайсон/Пол.
Здивувався, бо думаю:
1. Який Тайсон, він вже ж достатньо віковий, щоб битися на рингу?
2. Хто такий це Пол, що вирішив битися з ветераном?

Ґуґл мені все розказав і я думаю, а, ок, все зрозуміло - то чистий хайп і комерція.
Блогер вирішив, що він боксер, а ветеран вирішив, що він ще може. Обоє помилилися.
Відразу ж знайшлися ті, хто це конвертували в шоу, а шоу в гроші.

І всім добре ніби. АЛЕ...

1. Тайсон без сумніву топ спортсмен. Але йому 58 років, що для життя ок, а для боксу вже ну аж ніяк.
2. Тайсон розтринькав свої досягнення, гроші і форму на алкоголь, наркотики, скандали та інше. Тому в даному випадку досвід не переміг би молодість. І таки не переміг. Навіть не профі.
3. Якби вийшов професійний боксер, то різниця у віці 27/58 не залишила би шансів Майку і він би не вистояв 8 раундів. А так він навіть непогано вистояв, а перші 2 домінував.
4. Пол хоч і сильний і навіть трохи щось вміє, все одно не профі боксер і це було видно. Його попередні бої та перемоги з НЕ боксерами створили йому ілюзію, що він може йти в бокс і там перемагати. Але це ілюзія, бо не було бою зі справжніми.
5. Для Пола як для істинного блогера хайпуна байдуже як цей бій відбувся, скільки кому років і т.д.. Головне, що він не слабо заробив грошей і увійшов в історію як той, хто переміг Тайсона. А все інше деталі:)
6. Глобально вчора ввечері ці мужики та організатори понасміхалися з професійного боксу. І хоч мені як християнину до боксу якось байдуже, але за "справу обідно".

ЩО НАМ З ТОГО?

1. Це яскравий приклад того, що світ перекручує все з ніг на голову.
2. Якщо твій час активної дії та слави пройшов як у Тайсона, то не дури себе - він пройшов. Будь тренером, консультантом, наставником, віддавай свій досвід, але вже не рвися на поле бою, бо зганьбишся.
3. Якщо ти не профі в якійсь справі, то не лізь туди як Пол зі своїми правилами і вірою, що ти теж вмієш і можеш. Бо професіонали тебе швидко повернуть в реальність або твої перемоги над слабкими суперниками чи в полегшених умовах знецінять ці "досягнення".
4. Відрізняй хто є хто, кого слухати, від кого вчитися і з ким діло робити!

Світ тримається на плечах простих людей, які здатні на подвиги в конкретний момент часу, але увесь інший час просто виконують свою роботу і живуть своє життя.

Ми живемо в час викривлених стандартів, де мало хто хоче бути простою людиною і шанувати простих людей.
Підписники, вподобайки, гонка за визнанням і фільтровані фото постійно женуть людей до ілюзорних вершин успіху.
І в цій гонці не лишається місця простій доброті, простому щастю та простій радості.

Це ж просто - бути простою людиною, яка щаслива від простих речей та подій в своєму щоденному житті.
Як то кажуть - будь простішим і до тебе потягнуться люди.

Зроби щось добре та правильне 10 разів чи більше і люди звикнуть до цього як до чогось звичайного, що має бути .

Не зроби це один раз чи більше і ти дізнаєшся від людей, що ти за така людина 🤷

Управління в церквах нового заповіту здійснювали: 
- пресвітери,
- диякони
- єпископи (пресвітери, які опікували декілька церков)

На якомусь етапі в євангельських церквах з'явився такий орган як "братська рада".
Задумка ймовірно була непогана і базувалася на прикладі апостолів та перших служителів, які періодично збиралися, щоб порадитися і вирішити поточні робочі питання.
Але за роки функціонування - ця ідея настільки деформувалася, що термін "братська рада" набув негативного відтінку, обріс різними історіями та опинився в центрі іронічних жартів і навіть анекдотів. І це печально.

І хоч в багатьох церквах функціонують досить адекватні та ефективні братерські ради, кількість негативного досвіду та історій повністю дискредитує ідею та практику.

На превеликий жаль "брацькі ради" в цілому ряді церков стали місцем запеклої боротьби за владу та інтереси певних груп чи окремих людей, а найбільша проблема в тому, що законно обрані чи призначені пресвітери та диякони, а особливо старші пастори стали заручниками своїх же братерських рад.

Я зараз зазіхаю на святе :)), але все більше переконуюся, що якщо поточне управління (в позитивному сенсі) церквою обростає складними, бюрократичними утвореннями, то це управління стає неефективним і неповоротким.
Якраз в наш час під такий опис потрапляє певна частина "брацьких рад", коли замість зрілого та спокійного лідерства здійснюються типові церковні політичні ігри та "розборки"

Вихід досить простий на папері, але не простий в реалізації - повернення до біблійного формату керівництва церквою, коли ця функція належить групі служителів на чолі з старшим пресвітером (пастором) або єпископом і в цю групу входять обрані чи призначені пресвітери та диякони.

При цьому каденція є не тільки у старшого пастора, а і у всіх інших служителів. Це мотивує кожного з них працювати, а не просто займати місце

Буває люди творять якесь безглуздя і це дивує або шкодить або дратує.
Але більше за це шкодить чи дратує, коли людина чи інші люди НЕ бачать проблеми в цих діях або намагаються їх виправдати.
В цей момент може звучати дві найвибухонебезпечніші фрази - "а шо тут такого?" АБО "та то ви не так все поняли" 🤦🤦🤦

Дискредитація пророчого дару та служіння відбувається і тоді, коли "пророцтва та пророки" з'являються постфактум (вже після події).
Зараз в мережі розганяють різні "пророцтва" пов'язані з замахом на Дональда Трампа.

Але питання просте - пророцтво, яке про щось попереджає має ЗВУЧАТИ ДО ПОДІЇ, а не після. І якщо подія відповідає тому, про що попереджалося, то пророцтво вірне.
Але коли версії ліплять вже НА ПОДІЮ, то маємо мати критичне мислення та відвагу відкидати таку творчість і називати речі своїми іменами. Зокрема хайп називати хайпом, а не Божим відкриттям.