Чому Зеленський відкладає підвищення податків?
Президент вдає, що не помічає дефіциту держбюджету: понад 40 днів на підпис президента чекає законопроєкт про підвищення податків для більшості українців. Якщо цього не зробити, країна ризикує скоротити частину оборонних видатків. Чому ж Зеленський відкладає підписання, і про що у ньому йдеться? Пояснюємо:
1. До фінального пакету податкових змін, за які Рада проголосувала 10 жовтня, включили підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включаючи учасників "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% – з дати набуття чинності законом. Виняток – військовослужбовці (залишиться 1,5%). Крім того, з 1 січня 2025 року збільшується військовий збір з інших доходів громадян (крім зарплат) з 1,5% до 5%.
2. Запровадження військового збору в розмірі 10% від мінімальної зарплати (наразі – 800 грн) відбудеться для ФОПів другої та четвертої груп, 1% від доходу – для ФОПів третьої групи. Планується також підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків з 25% до 50%. Оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, то новий податок запроваджується ретроспективно ("заднім числом"). Відбудеться також підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінустанов (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року.
3. Нові податкові правила мали запрацювати з 1 жовтня і принести до кінця 2024 року в бюджет 30 млрд грн для фінансування війни. Саме тому урядовці наполягали на скороченні процедур розгляду проєкту та його якнайшвидшому підписанні.
4. Протягом підготовки податкових змін президент усіляко від них відмежовувався. Президент до останнього відкладав підписання. На зустрічах з Мінфіном та депутатами він кілька разів питав, чи потрібно підвищувати ці податки, адже є кошти від заморожених російських активів. Затягування підписання закону співрозмовники ЕП пояснюють небажанням ухвалювати непопулярні рішення.
5. У ході розгляду змін надходження від них до бюджету 2024 року скорочувалися. Перша пропозиція Мінфіну передбачала додатковий 141 млрд грн, згодом сума впала до 57 млрд грн, а фінальний варіант мав принести лише 30 млрд грн. Проте навіть їх держава зібрала б лише в разі набуття чинності законом 1 жовтня. Затягування підписання закону про підвищення податків уже коштує бюджету близько 20 млрд грн неотриманих доходів, адже оновлені податки зможуть діяти лише протягом одного місяця року, якщо президент підпише закон.
Президент вдає, що не помічає дефіциту держбюджету: понад 40 днів на підпис президента чекає законопроєкт про підвищення податків для більшості українців. Якщо цього не зробити, країна ризикує скоротити частину оборонних видатків. Чому ж Зеленський відкладає підписання, і про що у ньому йдеться? Пояснюємо:
1. До фінального пакету податкових змін, за які Рада проголосувала 10 жовтня, включили підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включаючи учасників "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% – з дати набуття чинності законом. Виняток – військовослужбовці (залишиться 1,5%). Крім того, з 1 січня 2025 року збільшується військовий збір з інших доходів громадян (крім зарплат) з 1,5% до 5%.
2. Запровадження військового збору в розмірі 10% від мінімальної зарплати (наразі – 800 грн) відбудеться для ФОПів другої та четвертої груп, 1% від доходу – для ФОПів третьої групи. Планується також підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків з 25% до 50%. Оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, то новий податок запроваджується ретроспективно ("заднім числом"). Відбудеться також підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінустанов (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року.
3. Нові податкові правила мали запрацювати з 1 жовтня і принести до кінця 2024 року в бюджет 30 млрд грн для фінансування війни. Саме тому урядовці наполягали на скороченні процедур розгляду проєкту та його якнайшвидшому підписанні.
4. Протягом підготовки податкових змін президент усіляко від них відмежовувався. Президент до останнього відкладав підписання. На зустрічах з Мінфіном та депутатами він кілька разів питав, чи потрібно підвищувати ці податки, адже є кошти від заморожених російських активів. Затягування підписання закону співрозмовники ЕП пояснюють небажанням ухвалювати непопулярні рішення.
5. У ході розгляду змін надходження від них до бюджету 2024 року скорочувалися. Перша пропозиція Мінфіну передбачала додатковий 141 млрд грн, згодом сума впала до 57 млрд грн, а фінальний варіант мав принести лише 30 млрд грн. Проте навіть їх держава зібрала б лише в разі набуття чинності законом 1 жовтня. Затягування підписання закону про підвищення податків уже коштує бюджету близько 20 млрд грн неотриманих доходів, адже оновлені податки зможуть діяти лише протягом одного місяця року, якщо президент підпише закон.