Як державі повертати людей додому і звикати до трудових мігрантів?Цього тижня у нас вийшов
епізод подкасту «Світ не sweet» з Ольгою Токарюк, дослідницею українського форуму в Chatham House у Лондоні, яка зараз вивчає залучення українців за кордоном у часи великої війни. У ньому автори говорили українців за кордоном та про те, як їх повернути в Україну, а також про те, що влада робить не так у комунікаціях з українцями, що виїхали.
Ми дуже радимо послухати цей епізод (підписатись на нього та поставити оціночку), а тут вирішили виписати найцікавіше з розмови:
Про те, скільки українців планують повертатися: На початку повномасштабного вторгнення близько 70-80% українців, які тимчасово виїхали, казали, що вони хочуть повернутися в Україну. Зараз ця цифра – близько 50%. Вони там адаптуються, вони знаходять там роботу. На жаль, вони не бачать перспектив поки що завершення війни і того, аби було в Україні безпечні умови для повернення.
Про те, чи повернуться ці люди: Мабуть, можемо говорити про те, що більшість людей, які хотіли повернутися, вони вже повернулися. Тобто ті люди, які залишаються зараз за кордоном, вони не визначилися. І тут ще дуже багато факторів, які будуть впливати на ухвалення цього рішення.
Про те, чи знайдуть українці роботу вдома: Зараз склалася на ринку праці парадоксальна ситуація, що вже є дефіцит робочої сили в певних галузях і, водночас, є досить великий рівень безробіття. Тому що ті люди, які безробітні, вони не можуть заповнити ті вакансії, які існують, бо їх кваліфікації недостатньо. Тобто, українці, які виїхали за кордон, їх людський капітал, він досить високий.
Про критерії повернення: Очевидно, працевлаштування і можливості реалізувати себе, потреби долучатися до відбудови і перспектив. Важливе питання – це мобілізація. Чоловіки, які сюди повертаються або подумають над поверненням, очевидно, хочуть розуміти, на яких умовах вони будуть мобілізовані.
Про те, що є важливим для повернення українців з дітьми: Дуже важливим є питання зарахування тих навчальних програм, іспитів, які українські діти зараз проходять за кордоном, автоматичного їх зарахування в українських школах, в українських ВНЗ, щоб не було потреби дітям або знову йти в той самий клас і проходити українську програму, або здавати якісь додаткові іспити, щоб була більш спрощена ця система.
Про втрату кваліфікації українцями за кордоном: На жаль, більшість українців працює на роботах, які нижчі їхньої кваліфікації. І це також створює певні проблеми, тому що люди втрачають навички, вони втрачають кваліфікацію. Не завжди перебування за кордоном збагачує людину в плані того, що вона вивчає іноземну мову, вона здобуває якісь навички.
Про розкол між тими, хто залишився, і тими, хто поїхав: Ми не маємо даних, щоб говорити про те, що це якийсь серйозний тренд. Тут, мені здається, дуже важлива комунікація влади, яка має бути конструктивною і казати людям: “Українці, ви всі нам потрібні. Ми розуміємо, чому ви тимчасово за кордоном. Ми дуже хочемо, щоб ви повернулися, але якщо поки що ви ухвалили рішення залишатися там, ви можете бути корисними своїй країні в отакий-такий спосіб”.