Звідки взялася ідея весняних виборів, і чи реально їх провести в такі строки?
Редакція "Української правди" уже давно висловила своє негативне ставлення до виборів під час війни, але ми вирішили розібратись, звідки взялася ця нав'язлива ідея весняних виборів, чи реально їх можна провести в такі строки, хто і як до них готується та хто може виграти. Отже:
1. "Ми от тільки зараз зрозуміли, для чого взагалі треба вибори. Якщо довго немає змін, система закривається як пароварка і починає нищити сама себе. Зараз от просто відчувається, наскільки нам треба випустити пар і в суспільстві, і в політикумі. Тому, я думаю, всі так вчепились у цю ідею весняних виборів", – розмірковує в розмові з УП один із владних депутатів.
2. Поява самого концепту "виборів на весну" не випадково збіглася в часі з обранням Трампа. "Люди думають так, що от Трамп стане президентом 20 січня, тоді якийсь час треба на те, щоб змусити нас і росіян на переговори, а тоді ще два – три місяці на проведення кампанії і вибори. Отак і виходить квітень – травень. І всі настільки уже хочуть цих змін, що їм неможливо донести якісь раціональні аргументи, що це нереально", – каже співрозмовник УП у президентській фракції в Раді.
3. Ще з початку року команда Зеленського веде фактичну зачистку політичних конкурентів у своєму сегменті електорального поля. Почалося все з гучної відставки Залужного, продовжилось відставками в уряді. Процес "очищення" триває й досі, наприклад, через спроби "загасити зірку" глави ГУР Буданова чи мінусувати вплив віцепрем'єра з цифровізації Федорова, проти якого в анонімних Telegram-каналах розгорілось було ціле полювання на відьом.
4. І відкрита соціологія, і закриті дослідження дають підставу зробити головний висновок: у наступній Раді не буде монобільшості. Вирішальну роль матимуть "малі" партії, які зможуть стати частинами коаліції. Особливо ті нові проєкти, які прийнято називати "партіями військових" чи "силами волонтерів".
5. Одне з ключових питань – хто зможе проголосувати? На початку повномасштабного вторгнення ЦВК закрила доступ до реєстру виборців, щоб окупантам не дістались ці дані. Для того, щоб провести вибори відповідно до закону, ЦВК мусить оновити дані про ці мільйони виборців. А це величезний обсяг роботи, часу і грошей.
6. Друге питання: а де голосувати? У десятках прифронтових районів і навіть тилових областей місця, де зазвичай функціонували виборчі дільниці, просто фізично знищені. І нових приміщень, які б відповідали вимогам виборчого закону до виборів ніхто не збудує. Як не відкриє і ще тисячі консульств у ЄС та інших частинах світу, де зараз сконцентровані тисячі й мільйони українських виборців.
7. А отже, постає третє критичне питання: як голосувати? Запровадити голосування через "Дію", про що багато говорять у політичних колах, так само, за чинним законодавством, не можна. "Дія" належить уряду, а виборчий сервіс мусить належати ЦВК і тільки їй. Та і сама така форма голосування може стати проблемою: вона в рази спрощує процес "контролю" підкуплених виборців, а на далеких закордонних чи прифронтових територіях може прислужитись для примусу виборців. Це ми ще не говоримо про чисто безпекові речі.
Редакція "Української правди" уже давно висловила своє негативне ставлення до виборів під час війни, але ми вирішили розібратись, звідки взялася ця нав'язлива ідея весняних виборів, чи реально їх можна провести в такі строки, хто і як до них готується та хто може виграти. Отже:
1. "Ми от тільки зараз зрозуміли, для чого взагалі треба вибори. Якщо довго немає змін, система закривається як пароварка і починає нищити сама себе. Зараз от просто відчувається, наскільки нам треба випустити пар і в суспільстві, і в політикумі. Тому, я думаю, всі так вчепились у цю ідею весняних виборів", – розмірковує в розмові з УП один із владних депутатів.
2. Поява самого концепту "виборів на весну" не випадково збіглася в часі з обранням Трампа. "Люди думають так, що от Трамп стане президентом 20 січня, тоді якийсь час треба на те, щоб змусити нас і росіян на переговори, а тоді ще два – три місяці на проведення кампанії і вибори. Отак і виходить квітень – травень. І всі настільки уже хочуть цих змін, що їм неможливо донести якісь раціональні аргументи, що це нереально", – каже співрозмовник УП у президентській фракції в Раді.
3. Ще з початку року команда Зеленського веде фактичну зачистку політичних конкурентів у своєму сегменті електорального поля. Почалося все з гучної відставки Залужного, продовжилось відставками в уряді. Процес "очищення" триває й досі, наприклад, через спроби "загасити зірку" глави ГУР Буданова чи мінусувати вплив віцепрем'єра з цифровізації Федорова, проти якого в анонімних Telegram-каналах розгорілось було ціле полювання на відьом.
4. І відкрита соціологія, і закриті дослідження дають підставу зробити головний висновок: у наступній Раді не буде монобільшості. Вирішальну роль матимуть "малі" партії, які зможуть стати частинами коаліції. Особливо ті нові проєкти, які прийнято називати "партіями військових" чи "силами волонтерів".
5. Одне з ключових питань – хто зможе проголосувати? На початку повномасштабного вторгнення ЦВК закрила доступ до реєстру виборців, щоб окупантам не дістались ці дані. Для того, щоб провести вибори відповідно до закону, ЦВК мусить оновити дані про ці мільйони виборців. А це величезний обсяг роботи, часу і грошей.
6. Друге питання: а де голосувати? У десятках прифронтових районів і навіть тилових областей місця, де зазвичай функціонували виборчі дільниці, просто фізично знищені. І нових приміщень, які б відповідали вимогам виборчого закону до виборів ніхто не збудує. Як не відкриє і ще тисячі консульств у ЄС та інших частинах світу, де зараз сконцентровані тисячі й мільйони українських виборців.
7. А отже, постає третє критичне питання: як голосувати? Запровадити голосування через "Дію", про що багато говорять у політичних колах, так само, за чинним законодавством, не можна. "Дія" належить уряду, а виборчий сервіс мусить належати ЦВК і тільки їй. Та і сама така форма голосування може стати проблемою: вона в рази спрощує процес "контролю" підкуплених виборців, а на далеких закордонних чи прифронтових територіях може прислужитись для примусу виборців. Це ми ще не говоримо про чисто безпекові речі.