❄️ Дикий Гін Одіна.
Міфи Європи в унісон розповідають, як в особливий час року світом проноситься велика і моторошна процесія. Одін, Вотан, Воден, як кажуть, носиться по землі зі своїм військом вершників, можливо військом Ейнхеріїв, в Святкові дні Середини Зими, збираючи душі людей. Якщо хтось зустрінеться з ними — потрапить до іншого світу. А якщо заговорить — може загинути.
Вважалося, що поява такого війська передує трагічним подіям, катастрофам, та настанню катаклізмів. Дикий Гін відображає боротьбу між життям і смертю, між світлом і темрявою, між порядком та хаосом. Кожен учасник цього гону є втіленням якогось аспекту людської природи і разом вони створюють дивовижне видовище, що викликає страх і благоговіння.
Вовки, схожі на собак, мчать попереду. З їхніх пащ тече слина, здатна розплавити людське тіло. Загонщики, сидячи на своїх конях, йдуть за собаками. Вони кривляються, сміються та демонструють дивну поведінку. Їхня мета — залякати жертву, збити її зі шляху, звести з розуму. Але загонщики не вбивають, вони залишають цю роботу старшим мисливцям.
Вони є не лише воїнами, але й мають величну зовнішність, прекрасних коней і дивовижні обладунки. Їхні холодні і порожні погляди говорять про те, що вони не просто полюють, а й є смертоносними вбивцями. За мисливцями слідує сам король Гону, який викликає ще більше жаху та захоплення — Вотан. Він завжди знаходиться на своєму прекрасному восьминогому коні, а його плащ, усипаний зірками, створює враження, що він здатний огорнути весь світ.
Англосакси називали лідера Дикого Гону королем Герлою, з давньоанлгійської *Herela-Cyning, який вважався одним з втілень Водена. Інше ім’я, Герне, походить від давньонімецького Herr або Herren — майстер, оскільки Воден — Майстер полювання. Давньонімецьке Hēr ще означало «народний герой» та «благородний». Ці терміни походять від праіндоєвропейського *koi-ro — сивий, що є іншим іменем Водена — Hárbarðr, Сива Борода.
Є також легенди, які пов'язують Дикий Гін з Ейнхеріями. Наприклад, у народній казці з Нижньої Саксонії, Ганс фон Хакленберг був мисливцем, який жив у 16 столітті. Однієї ночі йому наснилося, що його вбив кабан. Наступного дня на нього напав кабан, але врешті-решт після тривалої боротьби, він переміг його. Після цього, він ударив ногою мертвого кабана так сильно, що бивень поранив ногу, і рана виявилася смертельною.
Після смерті від рани, отриманої від бивня кабана, Ганс Фон Хакленберг приєднався до Дикого Гону. У декількох інших легендах про Дикий Гін, ціллю примарних мисливців також є кабан. В іншій старішій легенді, один лісоруб приєднався до Дикого Гону і два тижні був відсутній, соливши м’ясо кабана. Цих усіх кабанів часто ототожнюють з Сегрімніром — кабаном, якого з’їли Ейнхерії.
☠️ @vallholl
Міфи Європи в унісон розповідають, як в особливий час року світом проноситься велика і моторошна процесія. Одін, Вотан, Воден, як кажуть, носиться по землі зі своїм військом вершників, можливо військом Ейнхеріїв, в Святкові дні Середини Зими, збираючи душі людей. Якщо хтось зустрінеться з ними — потрапить до іншого світу. А якщо заговорить — може загинути.
Вважалося, що поява такого війська передує трагічним подіям, катастрофам, та настанню катаклізмів. Дикий Гін відображає боротьбу між життям і смертю, між світлом і темрявою, між порядком та хаосом. Кожен учасник цього гону є втіленням якогось аспекту людської природи і разом вони створюють дивовижне видовище, що викликає страх і благоговіння.
Вовки, схожі на собак, мчать попереду. З їхніх пащ тече слина, здатна розплавити людське тіло. Загонщики, сидячи на своїх конях, йдуть за собаками. Вони кривляються, сміються та демонструють дивну поведінку. Їхня мета — залякати жертву, збити її зі шляху, звести з розуму. Але загонщики не вбивають, вони залишають цю роботу старшим мисливцям.
Вони є не лише воїнами, але й мають величну зовнішність, прекрасних коней і дивовижні обладунки. Їхні холодні і порожні погляди говорять про те, що вони не просто полюють, а й є смертоносними вбивцями. За мисливцями слідує сам король Гону, який викликає ще більше жаху та захоплення — Вотан. Він завжди знаходиться на своєму прекрасному восьминогому коні, а його плащ, усипаний зірками, створює враження, що він здатний огорнути весь світ.
Англосакси називали лідера Дикого Гону королем Герлою, з давньоанлгійської *Herela-Cyning, який вважався одним з втілень Водена. Інше ім’я, Герне, походить від давньонімецького Herr або Herren — майстер, оскільки Воден — Майстер полювання. Давньонімецьке Hēr ще означало «народний герой» та «благородний». Ці терміни походять від праіндоєвропейського *koi-ro — сивий, що є іншим іменем Водена — Hárbarðr, Сива Борода.
Є також легенди, які пов'язують Дикий Гін з Ейнхеріями. Наприклад, у народній казці з Нижньої Саксонії, Ганс фон Хакленберг був мисливцем, який жив у 16 столітті. Однієї ночі йому наснилося, що його вбив кабан. Наступного дня на нього напав кабан, але врешті-решт після тривалої боротьби, він переміг його. Після цього, він ударив ногою мертвого кабана так сильно, що бивень поранив ногу, і рана виявилася смертельною.
Після смерті від рани, отриманої від бивня кабана, Ганс Фон Хакленберг приєднався до Дикого Гону. У декількох інших легендах про Дикий Гін, ціллю примарних мисливців також є кабан. В іншій старішій легенді, один лісоруб приєднався до Дикого Гону і два тижні був відсутній, соливши м’ясо кабана. Цих усіх кабанів часто ототожнюють з Сегрімніром — кабаном, якого з’їли Ейнхерії.
☠️ @vallholl