Дикий жах, що вростає під шкіру😬Уяви: ти на острові, відрізана від світу. Твоє тіло змінюється – мутує, розвалюється, проростає чимось новим. Кістки розривають шкіру, пальці вкриваються лускою, очі заплющуються назавжди. А всередині тебе – страх, що завтра ця зміна поглине тебе цілком.
Страшні напади хвороби робили їхні тіла надто понівеченими, щоб вони могли й далі дихати, залишали рани, які ніяк не загоювалися, а іноді спричиняли спалахи насильства, подібні до лихоманки, штовхали дівчат на бійки між собою.
… токс* експериментує з нами і з місцевими тваринами, намагається змінити наші тіла, змушує їх трансформуватися більше, ніж вони самі б того хотіли. Ніби намагається зробити нас кращими, якщо тільки ми зможемо це витримати.
*токс - назва вірусу.
📚
«Дикі дівчата» Рорі Павер – це щось середнє між
Повелителем мух і фільмом
Анігиляція, тільки з дівчатами, що роздирають одна одну не гірше за монстрів у темному лісі. Це історія про виживання, дружбу та тіло, яке більше тобі не належить.
І страшно навіть не від жахіття
мутацій, а від відчуття
втрати контролю. Коли твоє власне тіло стає полем битви. Певною мірою, це метафора людського досвіду – дорослішання, змін, болю, який ніхто не пояснює. А додай до цього ізоляцію, боротьбу за виживання, контроль і таємниці - жахливе комбо🫣
Але ще страшніше те, що ці дівчата не просто хворіють. Вони стають частиною дикої природи, жорстокої та невпинної. А в природі як? Правильно: виживає сильніший🤷🏻♀️
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Загалом це було дуже класно, але мені не вистачило інформації про сам вірус, про його походження та дослідження. Фінал залишився відкритим.
Паперова та електронна книги⬅️ Раніше показувала трішки цитат
тут.❓Як вам подібні історії про незрозумілі віруси? Цю б прочитали?
#начитунькала
Книжкова Фея | Підписатись