Токмак: Ганьба міста - любителі русні 🇺🇦

Добрий ранок, мешканці Токмацької громади!

Після сьогоднішньої нічної атаки ракетами та дронами на українські міста і села, у кожної нормальної людини є набір слів в сторону рашистів, вбивць та мародерів із росії — країни агресорки. А при згадувані їх ватажка,

Коли один крикне “пУТІН”, мільйони відповідають “ХУЙЛО”

Не пробачимо. Ненавидимо. Клята русня.

Токмак — це Україна!

👨‍🎓 17 листопада 2024 року, у Міжнародний день студентів, на території т.о. територій Запорізької області діятиме повна заборона на роздрібний продаж алкогольної продукції.
Так вирішив єбалицький.

Добрий ранок, мешканці Токмацької громади!

Все, що роблять окупанти на віджатій території України, все заради картинки. Насправді те життя, яке всі проросійські восхваляють в своїх одах, це ніщо інше, як мильна бульбашка, яка рано чи пізно, лусне.

Тривале перебування у ворожому середовищі та постійне відчуття небезпеки дуже пригнічує людей і вселяє зневіру. Українці в окупації менше спілкуються з іншими людьми, ніж зазвичай. Люди бояться ділитися своїми емоціями та переживаннями з оточенням через низький рівень довіри та впевненості в інших. Будь-яка критика в бік окупантів або навіть нейтральна, на перший погляд, розповідь може спричинити важкі наслідки та наразити на особисту небезпеку. Тому варто утримуватися від таких тем, а більше спілкуватися про побутові справи.
Окупанти системно порушують права людей на ТОТ, здійснюють численні воєнні злочини та геноцид українців. Місцеве населення стикається зі значними труднощами у всіх сферах життя.


Хай ця субота принесе Вам спокій та тепло.

Підтримуємо. Спілкуємося. Віримо.

Токмак — це Україна!

Добрий ранок, незламні люди Токмацької громади!

Нещодавно в мене відбулася розмова з пані Галиною, яка розповіла як мужньо і гідно переживають окупацію наші земляки."Кожен день у кожного проходить по своєму, говорить пані Галина, кожний раз приходиться проходити через їх блокпост, бо йду за хлібом чи то до старенької подружки на допомогу і на їхнє «Здравствуйте» говорю «слава Богу», а коли трохи не вирвалось «Слава Україні» (повязали б). Як же я можу їм побажати «здравствовать», коли мій сусід загинув, у родичів зруйновані в різних населених пунктах домівки, мої діти з внуками виїхали геть за межі півдня України",  - з гіркотою розповідає моя співрозмовниця.- "А оці черги людей похилого віку до установ, в яких змушені брати різні довідки, оновлювати або й взагалі брати руські документи, щоб щось отримати чи то достукатись до некомпетентних чинуш, що захопили всі адміністративні установи."
Деякі люди радіють новим тротуарам, відремонтованим умовно дорогам, відкритим торговим точкам, транспортному перевезенню, а мене особисто дратують кругом розвішані триколори, безцеремонне поводження серед людей військових у формі зі зброєю.

Наші люди в окупації чекають Україну.
Чекають повернення України.

Токмак — це Україна!

Щасливий той, хто на світанку одного разу зрозумів: живий, здоровий, слава Богу! І буде знову день новий!
Доброго мирного ранку людям Токмацької громади!

Токмак — це Україна!

Окупаційна адміністрація у тимчасово окупованому місті Токмак вихваляється трьома заїжджими гастролерами, це пенздюки лікарі-онкологи.

І це знову картинка для російської пропаганди. Ці лікарі приїхали без спеціального обладнання, тільки на три дні. Приймають пацієнтів — поговорили, знову поговорили і видають направлення вчергове у Мелітополь або Сімферополь. Обмежена кількість талонів. Мешканцям із сільської місцевості потрапити на прийом нереально, чергу зайняти зранку складно, тому що рашистські блокпости на кожному кілометрі.

Російські ж лікарі фактично не несуть відповідальності за діагнози та лікування, яке прописують: на наступну «вахту» приїдуть вже інші лікарі, можливо з іншою спеціалізацією. А можливо і не приїдуть.

Для залучення медиків окупаційна влада впровадила програми «земський лікар» та «земський фельдшер», обіцяючи високі зарплати й бонуси, але це не дає бажаних результатів. Крім того, екстрена допомога, як правило, надається перш за все росіянам, що лише погіршує гуманітарну кризу і призводить до зростання смертності серед місцевих жителів.

Стан медицини є критичним.