Кажуть, що з жирів утворюються гармони, а отже їх треба їсти "грам на кілограм" чи іншу кількість, в залежності від того, на рекомендації якої авторитетної організації посилається блогер-дієтолог... або просто блогер міліонннннннік. І дійсно, стероїдні гормони (естроген, тестостерон, кортизол) утворюються з холестерину, а останній - технічно жир (ліпід). Але давай помозгуємо. Холестерин є ЛИШЕ тваринній їжі. Питання: звідки вегани беруть холестерин? З ацетил-КоА - проміжного продукту обміну білків, жирів і вуглеводів, якого в організмі людини до курчої мами.
Кажуть, що жири треба їсти для засвоєння жиророзчинних вітамінів. Правду кажуть, вітаміни А, D, E, K дійсно мусять надходити в жилудок з жиром, щоб всмоктатись. Зверни увагу на фразу "надходити в жилудок". Тобто, ти не мусиш пити моркв'яний сік з олією, щоб засвоївся бета-каротин (провітамін А) з моркв'яного соку, важливо, щоб В ТВОЇЙ ТРАПЕЗІ була та чи інша кількість жиру. Суть не в олії, а в жирах як класі речовин. А жир у вагомій кількості міститься в бобових, в горіхах, в хлібі, в авокадо, в м'ясі, в рибі, в субпродуктах, в молоці, в твердому сирі, в яйцях... (мені продовжувати?)... в маслі, в салі, в авокадо, в насіннях, в шоколаді... В нормальному прийомі їжі людини, яка поняття не має ні про БЖВ, ні про жиророзчинні вітаміни, жир в тій чи іншій кількості БУДЕ ТАК ЧИ ІНАКШЕ.
Жиру в тілі пересічної людини кілограмів так 10-20 за самою скромною оцінкою, враховуючи пандемію ожиріння. Дякувати Богу (чи Еволюції?) в нас є і гормони, і ферменти для розщеплення тілесного жиру. Тобто 10-20 кілограмів жиру, акумульованого на сраці і боках, організм може вільно використовувати в своїх егоїстичних цілях виживання і репродукції. Але...
Є так звані незамінні жири. Поясню наскільки це можливо просто...
Основні жири в нашому тілі - це тригліцериди: гліцерин і три жирні кислоти, які до нього приліплені. З гліцерином біди зовсім нема - його повно. Більшість жирних кислот організм може робити сам, з інших жирних кислот, або навіть з вуглеводів (тебе ж лякали, що вуглеводи перетворюються в жир? Чули дзвін, та не знають де він - йолопи вуглеводофоби. Але про це якось іншим разом). Але є жирні кислоти, які організм не вміє робити сам, і тому вони повинні надходити з їжею.
Перша з них, це основна омега-6 (материнська, з якої організм може робити всі інші омега-6) жирна кислота - лінолева. Де її брати, ту лінолеву кислоту? Дай хвильку.
Питання: шо їдять тварини, які їсть сучасна людина? В основному різне зерно. І кури ним живляться, і рогатий скот, і свині. Чому? Бо зерна набагато калорійніші, ніж трава, а отже швидше ростуть. Бізнес, нічєво лічьнава. І так, ключовий момент, теля їсть зерно, ти їж теля, і отримуєш з плоті теляти ті жири, які були в зерні, що їло теля - харчовий ланцюг. А яка основна жирна кислота зернових? Ай догадливий ти мій: лінолева. Отже, вживаючи зернові (у вигляді булочок в тому числі), і плоть істот, які живляться на фермах зерном, а ще молоко і яйця відібрані в них, ти отримуєш лінолевої незамінної жирної кислоти не просто дох#я, а задох#я. Так, лінолева кислота незамінна, але з цим давно в нікого в 21 віці нема проблем, проблема зворотня - ми її їмо забагато, як вважає багато вчених. Рухаємось далі, до важливішого...
Як гадаєш, якої жирної кислоти найбільше на планеті? Альфа-ліноленової. Це ще одна незамінна жирна кислота, але вже з групи омега-3. Де вона є? Альфа-ліноленової жирної кислоти багато в траві, водорослях і фітопланктоні. Споконвічно хомосапієнс не мав проблем з цим жиром, адже він їв дичину і риб, харчовий ланцюг яких зводився до трави, водорослей або фітопланктона (козуля скубе траву, ти жереш козулю). А коли людина осіла 10 000 років тому, завела худобу, засіяла поле пшеницею, альфа-ліноленової кислоти в її раціоні стало набагато менше. Але гени з себе не вирвеш: мільйони років ми насичували своє тіло омега-3 жирними кислотами, потреба в них вшита в наше ДНК...
Де брати підпищику незамінну альфа-ліноленову кислоту? Її багато в насінні льону і чіа, лляній олії і грецьких горіхах. Але є ще важливіший "жир" для нас...
Продовження👇
Кажуть, що жири треба їсти для засвоєння жиророзчинних вітамінів. Правду кажуть, вітаміни А, D, E, K дійсно мусять надходити в жилудок з жиром, щоб всмоктатись. Зверни увагу на фразу "надходити в жилудок". Тобто, ти не мусиш пити моркв'яний сік з олією, щоб засвоївся бета-каротин (провітамін А) з моркв'яного соку, важливо, щоб В ТВОЇЙ ТРАПЕЗІ була та чи інша кількість жиру. Суть не в олії, а в жирах як класі речовин. А жир у вагомій кількості міститься в бобових, в горіхах, в хлібі, в авокадо, в м'ясі, в рибі, в субпродуктах, в молоці, в твердому сирі, в яйцях... (мені продовжувати?)... в маслі, в салі, в авокадо, в насіннях, в шоколаді... В нормальному прийомі їжі людини, яка поняття не має ні про БЖВ, ні про жиророзчинні вітаміни, жир в тій чи іншій кількості БУДЕ ТАК ЧИ ІНАКШЕ.
Жиру в тілі пересічної людини кілограмів так 10-20 за самою скромною оцінкою, враховуючи пандемію ожиріння. Дякувати Богу (чи Еволюції?) в нас є і гормони, і ферменти для розщеплення тілесного жиру. Тобто 10-20 кілограмів жиру, акумульованого на сраці і боках, організм може вільно використовувати в своїх егоїстичних цілях виживання і репродукції. Але...
Є так звані незамінні жири. Поясню наскільки це можливо просто...
Основні жири в нашому тілі - це тригліцериди: гліцерин і три жирні кислоти, які до нього приліплені. З гліцерином біди зовсім нема - його повно. Більшість жирних кислот організм може робити сам, з інших жирних кислот, або навіть з вуглеводів (тебе ж лякали, що вуглеводи перетворюються в жир? Чули дзвін, та не знають де він - йолопи вуглеводофоби. Але про це якось іншим разом). Але є жирні кислоти, які організм не вміє робити сам, і тому вони повинні надходити з їжею.
Перша з них, це основна омега-6 (материнська, з якої організм може робити всі інші омега-6) жирна кислота - лінолева. Де її брати, ту лінолеву кислоту? Дай хвильку.
Питання: шо їдять тварини, які їсть сучасна людина? В основному різне зерно. І кури ним живляться, і рогатий скот, і свині. Чому? Бо зерна набагато калорійніші, ніж трава, а отже швидше ростуть. Бізнес, нічєво лічьнава. І так, ключовий момент, теля їсть зерно, ти їж теля, і отримуєш з плоті теляти ті жири, які були в зерні, що їло теля - харчовий ланцюг. А яка основна жирна кислота зернових? Ай догадливий ти мій: лінолева. Отже, вживаючи зернові (у вигляді булочок в тому числі), і плоть істот, які живляться на фермах зерном, а ще молоко і яйця відібрані в них, ти отримуєш лінолевої незамінної жирної кислоти не просто дох#я, а задох#я. Так, лінолева кислота незамінна, але з цим давно в нікого в 21 віці нема проблем, проблема зворотня - ми її їмо забагато, як вважає багато вчених. Рухаємось далі, до важливішого...
Як гадаєш, якої жирної кислоти найбільше на планеті? Альфа-ліноленової. Це ще одна незамінна жирна кислота, але вже з групи омега-3. Де вона є? Альфа-ліноленової жирної кислоти багато в траві, водорослях і фітопланктоні. Споконвічно хомосапієнс не мав проблем з цим жиром, адже він їв дичину і риб, харчовий ланцюг яких зводився до трави, водорослей або фітопланктона (козуля скубе траву, ти жереш козулю). А коли людина осіла 10 000 років тому, завела худобу, засіяла поле пшеницею, альфа-ліноленової кислоти в її раціоні стало набагато менше. Але гени з себе не вирвеш: мільйони років ми насичували своє тіло омега-3 жирними кислотами, потреба в них вшита в наше ДНК...
Де брати підпищику незамінну альфа-ліноленову кислоту? Її багато в насінні льону і чіа, лляній олії і грецьких горіхах. Але є ще важливіший "жир" для нас...
Продовження👇