Шабунін

Наглядову раду Агенції оборонних закупівель (АОЗ) досі не сформовано!

Загалом управлінська ганьба з формуванням наглядової ради АОЗ триває вже сьомий місяць. СЬОМИЙ!

🤦🏼‍♂️ За цей час Міноборони так і НЕ забезпечило укладення договорів з хоча б мінімальною кількістю (3) членів наглядової ради, що б зробило її правомочною.

11-го жовтня – внаслідок скандалу зі спробою знищення АОЗ – Міноборони нарешті спромоглось винести кандидатури членів наглядової на погодження Кабміну.

Але після цього – станом на сьогодні – Міноборони забезпечило укладання догорів лише з двома членами з пʼяти.

А значить, наголошу, наглядова рада АОЗ є НЕправомочною.

Неправомочність наглядової ради дає Міністру оборони право в будь-який момент звільнити керівницю Агенції оборонних закупівель (Безрукову).

Нагадаю, що саме на АОЗ та військових влада спробувала перекинути відповідальність за непрацюючі мінометні постріли (щонайменше 100к яких вже відкликано з фронту).

Неспроможність міністерства сформувати діючу наглядову раду АОЗ (це лише 5 людей!) протягом СЕМИ місяців свідчить про тотальну управлінську недієздатність.

Або злий умисел. Тут вже самі вирішуйте.

Поки росіяни добивають нашу енергосистему, влада зосереджена на … доганянні журналістів-розслідувачів та їхніх джерел, які, наприклад, здали медіа поїздки в росію Татарова, або дані про розкішне життя можновладців.

Правоохоронний комітет Ради “слуги” Іонушаса вчора проголосував відповідний законопроєкт (№10242), і вже наступного тижня пхає його в сесійну залу.

А оскільки минулого разу голосів на це ла#йно не вистачило, то вчора саме в №10242 Іонушас/Татаров запхали повернення конфіскації майна корупціонерів (які пішли на угоду зі слідством).

Це та норма, яку нібито зовсім випадково знищили законом про позбавлення колаборантів державних нагород. Знищив, нагадаю, теж комітет Іонушаса.

Іонушас міг закласти правки про повернення конфіскації в будь-який інший законопроект, але запхав саме в той, яким влада захищатиметься від суспільства.

І в Раді він кричатиме, що треба це ла#но негайно голосувати, бо ЄС вимагає.

Чистої води мусарсько-татарівський підхід: спочатку створити проблему, а потім вирішувати її тільки в обмін на свій уродський інтерес.

Законопроєкт №10242 НЕ МОЖНА голосувати. “Слугам”, які катаються в росію і по курортах, дуже хочеться - от нехай вони й голосують.

Буде дуже весело поширювати поіменний список тих, хто голосував за цей треш. Переконаний, що до цього долучаться купа журналістів та провідних медіа.

А тепер трішки більше про №10242. Ним депутати пропонують саджати в тюрму на 8 років тих, хто зливає інформацію з державних реєстрів (на час війни).

Зараз це НЕтяжкий злочин, покарання за який – до 2 років тюрми (максимум до 5-ти, якщо – вчинено повторно, або групою, або - якщо заподіяно значну шкоду).

Таким чином Іонушас перетворює це на тяжкий злочин, що дозволяє правоохоронцям Татарова проводити негласні слідчі дії в тому числі проти журналістів та медіа!

Наприклад, про перетин Татаровим чи “слугами” кордону в бік росії. Або про розкішну нерухомість, лакшері тачки чи бізнеси можновладців оформлені на лівих людей.

І ж брехатимуть, що це військові не так зберігали міни – а два міністри Зеленського невинуваті! Ой, вибачте, то відмазка з іншої історії.

Так от, в цій – Іонушас буде кричати, що №10242 потрібний для покарання шпійонів, які зливають ворогу адреси, наприклад, стратегічних підприємств (ніби ворог їх не знає).

Це брехня. Така сама, як багато разів до цього.

Кримінальний кодекс вже містить ст. 111 – «Державна зрада». Злиття інфи про оборонне підприємство можна (і треба) кваліфікувати по ній – «…умисне діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: …, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України»

Так от, ДІЮЧА ст. 111 Кримінального кодексу ВЖЕ передбачає покарання у вигляді пожиттєвого позбавлення волі, з конфіскацією майна - як раз, якщо злочин під час війни.

Тож законопроєкт же №10242 потрібен владі лише для одного – сховати від журналістів-розслідувачів (а відповідно – від суспільства) брудну білизну, якої вилазить все більше і більше.

З останнього, наприклад, розслідування “Схем” про Татарова, який щонайменше 9 разів літав у москву після 2014 р. (у тому числі – наступного дня після перемоги Зеленського на виборах), або ж розслідування елітного майна вже ексзаступником Генпрокурора (Вербицького).

Як думаєте, чиї саме систематичні поїздки в росію чи розкішне життя Іонушас/Татаров хочуть сховати? Когось конкретно, чи правлячої “еліти” загалом?

Сьогодні вийшло розслідування Ніколова про 100 тис. неякісних мін (калібра 120 мм.), які відкликають з фронту.

Це гірше, огидніше, а головне – в сто разів небезпечніше, ніж “яйця по 17 грн”. Їжу можна купити на місці. 100 тисяч мін – ні. Їжа, втричі дорожча, але була.

А зараз же через управлінську неспроможність (або корупцію) з фронту відкликають СТО ТИСЯЧ мін! Щонайменше СТО ТИСЯЧ!

Без заміни. В час, коли на фронті відбувається по 100 штурмових дій на добу. Коли військовим і так дуже нелегко прикривати піхоту на позиціях.

Для розуміння, сто тисяч мін вистачило б приблизно на півроку економного витрачання.

Снарядний голод – це катастрофа. Снарядний голод, оплачений нашими грошима – це диверсія.

Службова недбалість всіх, хто допустив неякісні міни на фронт, межує з державною зрадою.

Я вже бачу спроби перекласти відповідальність на військових. Ці спроби просто огидні.

За лінком детально (з відсилками до нормативних актів!) розписано, що контроль якості боєприпасів – повною мірою відповідальність Міністра оборони.

Кожен має прочитати це розслідування. Просто зобовʼязаний.

“Слуги” Зеленського пробують кинути МВФ (і українців) заради збереження “правок Лозового” (якими зручно рятувати корупціонерів від тюрми).

Меморандум з МВФ передбачає скасування “правок Лозового” до кінця 2024 р. Проте відповідний законопроєкт влада за весь цей час так і не внесла.

Влада спеціально петляла аж до кінця 2024 р. – залишилося лише два сесійні тижні Ради. Це створило цейтнот, в якому дуже зручно намахати і МВФ, і українців.

Власне це “слуги” і спробували зробити.

Замість того, щоб завчасно внести нормальний текст, “Слуги” подають пакет поправок до “лівого” проєкту: “... щодо удосконалення порядку здійснення крим. провадження в умовах воєнного стану” №11265.

Як ви вже здогадалися, все це робилося НЕ для того, щоб нормально виконати домовленість з МВФ.

Внесені “Слугами” пропозиції НЕ скасовують “правки Лозового” повністю, чим залишають можливість відмазувати корупціонерів від тюрми.

Тепер юридичні деталі👇🏻(приклади кейсів - за ними).

Правки формально подані заступником голови фракції “Слуг” Мотовиловцем до законопроекту №11265.

1) в ключовій правці (правка № 31) щодо виключення пункту 10 частини першої статті 284 КПК (скасування обов'язкового закриття КП у разі спливу строків) зроблено технічну помилку - замість "10" стоїть "1".

! А це зовсім інша підстава, і таку правку точно відхилять.

2) Мотовиловець не подав правку зі змінами до статті 294 КПК щодо змін механізму продовження строку досудового розслідування (з переходом цих повноважень до прокурора замість слідчого судді).

! Без змін до 294 КПК механізм закриття за строками залишатиметься проблемним.

3) Разом з правками щодо скасування автоматичного закриття провадження за строками на виконання ще однієї вимоги МВФ внесено правки зі змінами до статті 575 КПК (щодо направлення запитів по екстрадиції) - це правка № 62.

! Однак подано зміни до ч.4 статті 575 КПК. АЛЕ не внесено поправку, яка б пропонувала зміни до ч. 5 ст. 575 КПК, яка власне врегульовує, хто безпосередньо направляє запит про екстрадицію - ОГП чи САП.

Без цих змін ці повноваження залишаються лише у ОГП і для надання цих повноважень САП необхідний наказ — Генерального прокурора (так як і на сьогодні).

Тепер приклади кейсів, які яскраво ілюструють проблемність пункту 2, описаного вище:

1. Кейс Татарова, де Шевченківський суд двічі не продовжував строк розслідування.

Спершу слідча суддя Олена Мєлєшак відмовилася продовжити строки розслідування у справі.

Цікаво, що усі троє підозрюваних, зокрема й Татаров, не заперечували проти продовження строків слідства, пояснюючи це нібито бажанням довести свою невинуватість. Спектакль чистої води.

Пізніше продовжувати строк розслідування відмовилася й суддя Марина Антонюк, бо вдруге просити одного й того ж не можна.

2. Суддя Наталія Мовчан не продовжила строк слідства в епізоді справи Сенниченка на 390 млн грн. Попри те, що закон в принципі не дозволяє розділяти строки в різних епізодах ОДНІЄЇ справи, тут “правки Лозового” були використані, щоб банально підірвати все розслідування.

! Особливої уваги серед підозрюваних заслуговує радник Сенниченка Андрій Гмирін, якого за даними співрозмовників Forbes Ukraine в Офісі президента та депутатському корпусі, в ОП привів Татаров.

3. Суддя Олег Ткаченко відмовився продовжити строки розслідування у справі Микитася і складів Міноборони на 312 млн грн збитків.

4. Суддя Андрій Біцюк відмовився продовжити строк розслідування справи ОАСК через "недостатнє обґрунтування необхідності продовження цих строків".

Ані дня без корупції в ТЦК.

Працівники одеського РТЦК затримували чоловіків на блокпостах та вимагали $4500 за відстрочку. У випадку відмови ТЦКшники погрожували розшуком.

Паскуд взяли ДБРівці під час вимагання хабара у чоловіка, чиї рідні – серед зниклих безвісти на фронті.

ТЦК знаходяться у вертикалі Сухопутних військ, якими командує Павлюк, нагадаю.

Сухопутні генерали були люто проти запуску онлайн-відстрочки в Резерв+, яку викатила цифрова команда Міноборони 10 днів тому.

Через 5 днів від запуску через додаток – без хабарів і принижень в чергах – відстрочку оформили або поновили 150 тисяч українців.

Це - 675 000 000 баксів, якби кожному довелося дати хабара одеському ТЦКшнику по прайсу.

Зараз відстрочки через Резерв+ доступна найбільш чисельним категоріям: багатодітним батькам, людям з інвалідністю, студентам, аспірантам та докторантам, які здобувають освіту у послідовному порядку.

Старий генералітет не здатен реформувати армію сучасними цифровими рішеннями. Хоча б тому, що ці рішення ламають схеми і лишають їх потоків кешу.

Аналогова “армія поразки” буде завжди проти “цифрової армії перемоги”. Наша з вами задача – відстояти другу.

Заступника Резнікова, який погоджував закупівлю “яєць по 17 грн”, призначили першим заступником голови Держспецзвʼязку (ДССЗЗІ).

Раніше ми припускали, що Федорова викинули з закупівлі дронів, щоб пиляти 50 млрд грн ДССЗЗІ.

Тепер, думаю, це вже можна стверджувати.

Нагадаю, минулого тижня Кабмін вивів ДССЗЗІ з-під порядкування Федорова, а до того – без пояснень та причин звільнив керівника служби з команди віцепремʼра.

І ось тепер 50 млрд грн на дрони витрачатиме Замлинський, який покривав корупцію в закупівлях Резнікова і підтримував політику останнього НЕ купувати мавікі.

Я так розумію, що Зеленський/Єрмак вважають, що з дроновою темою Замлинський справиться краще Федорова.

Припускаю, що “краще” ми з ними розуміємо кардинально по-різному…

Закликаю журналістів-розслідувачів уважно слідкувати за закупівлями в ДССЗЗІ. Там, на жаль, буде пекло.
Для повноти картинки – ще трішки про Замлинського 👇🏻

Будучи на посаді заступника Міністра оборони, він опікувався фінансовими питаннями.

У 2022-2023 рр Замлинський був заступником Олексія Резнікова, і зокрема погоджував контракти щодо скандальних закупівель “яєць по 17” та мінометних пострілів (й іншої зброї) на 1,3 млрд грн у “Львівського арсеналу” (справу розслідує НАБУ).

За даними “Дзеркала Тижня”, на час розгортання скандалу Замлинський також контролював усі підрозділи Міноборони, які мали б відслідковувати корупційні дії в міністерстві: “включно із антикоруправлінням, внутрішнім аудитом та інспекцією”.

Після скандалу та звільнення з Міноборони Замлинського призначили послом зі спеціальних доручень, який відповідав в МЗС за питання озброєння.

ЦПК також зʼясував, що Замлинський повʼязаний з «вертолітним скандалом» 2021 року. Тоді Укроборонпром оголосив про начебто виготовлення в Україні вертольотів американського зразка. Проте це виявилося брехнею.

Допоможіть зрозуміти, навіщо Зеленський/Єрмак викинули з оборонки Федорова?

Федорова, який витягнув держзабезпечення армії БПЛА, коли Резніков купляв НУЛЬ Мавіків (знущаючись про “весільні дрони”).

Лише в 2024 р. команда Федорова поставила армії 1,1 млн дронів. Це – майже 90% купленого державою, ще й за прекрасні ціни!

А ще забезпечення армії десятками тисяч Старлінків, запуск системи аналізу повітряних атак ворога, побудова системи керування стратегічним РЕБом і купа іншого.

Дотичні до інновацій військові точно знають про визначальну роль команди Федорова в цих процесах.

І от за рішенням Зеленського/Єрмака його викидають з військової теми.

Уряд забрав з-під віцепремʼєра ДССЗЗІ і звільнив звідти команду Федорова: 50 млрд грн бюджету на дрони переходять в руки не те щоб доброчесних управлінців.

Ну, от щоб що? Навіщо ламати те, що працює? При чому працює ЗНАЧНО ефективніше усіх ставлеників Єрмака в Міноборони та інших його призначенців.

Які б не були мотиви Зеленського/Єрмака – було би чесно їх публічно озвучити. Бо це рішення послабило оборону, а значить поставило під загрозу нас і наші родини.

Наразі ж росіянам є що святкувати: ми втратили найефективнішого ТОПа в оборонних інноваціях, а корупція в закупівлях ДССЗЗІ, припускаю, вже за кілька місяців гримітиме в медіа.

Додаю лінк на коротке відео, в якому ми з Юрієм Ніколовим детально розбираємо цю тему. Включно з корупційними мотивами викидання Федорова та прізвищами, які пилятимуть 50-мільярдний бюджет на дрони.

Законопроект про легалізацію вкраденої землі #12089 – НЕ можна приймати.

Легалізація кожного вкраденого шмату землі відбуватиметься в публічній привʼязці до депутатів, які за нього проголосують.

Нижче кілька аргументів, перелік яких з кричущими прикладами значно ширший.

1) Часто в незаконний спосіб у приватну власність через схеми переходили активи, які взагалі за законом не можуть бути приватними: прибережна смуга, що перекриває доступ людям до водойм, територія лісу, є випадки і спроби привласнення акваторії. Фактично цей закон каже, що якщо пройшло 10 років, то це все законно.

Навіщо тоді все законодавство земельне, лісовий та водний кодекси, якщо ми просто узаконюємо схему виведення цих речей в приватну власність?

! Більше того, набувач таких активів (навіть якщо він третій перекупщик) точно розуміє, що ну не могла прибережна смуга стати приватною власністю законно. Наскільки цей набувач добросовісний - відповідь очевидна.


2) Схеми виведення землі найчастіше саме так організовуються, щоб земля пройшла кілька власників і опинилася в кінцевого набувача, який вже типу добросовісний. Ті ж схеми з оформленням землі на АТОшників з подальшим продажем - яскраве тому свідчення. Останній приклад - справа Сольського.

3) Якщо прокурори зловживають повноваженнями і вимагають хабарі за щось від добросовісних набувачів, то хіба виходом є узаконення схеми? Це як лікування не тої проблеми трохи. Врешті якщо прокурори хоче хабар, то чому добросовісний набувач не викриває такого прокурора?

5) справа Мазепи кримінальна - це окрема історія. ДБР і прокуратура не показали досі доказів причетності Мазепи саме до схем заводіння землею. Може вони і будуть в суді. Якщо таких доказів немає - то єдиний вихід це виправдання.

За будь-які порушення правоохоронці мають нести покарання і для цього має існувати наприклад справедлива система притягнення до відповідальності прокурорів.

Натомість сьогодні правоохоронний комітет та Уповноважений з прав людини запихають в КДКП прокурорське зашкварену Коваль, яка опозорила нашу країну перед усіма міжнародними партнерами.

Одним з ключових елементів перемоги стане цифровізація адіністративних та бойових процесів Сил Оборони.

Або поразки – якщо цю цифровізацію НЕ провести.

Наприклад, якби 3,5 мільйони українців добровільно НЕ оновили свої облікова данні через Резерв+ , то мобілізація просто би НЕ відбувалася. Хіба в спосіб фізичного відлову людей…

Наприклад, якби не бойові системи Delta, Vezha, Кропива ми б воювали всліпу – в аналоговому форматі, пареровами картами, надиктовуючи кооридинати по рації.

І таких прикладів сотні.

Так от, сьогодні народні депутати можуть або значно нашу перемогу пришвидшити, або серйозно по ній вдарити.

Рада розглядатиме законопроєкт №12066 щодо створення Єдиного державного реєстру військовослужбовців.

Цей реєстр – основа для цифрового стрибка нової цифрової армії. І смерть для старої паперово-аналогової з її нефективністю.

Цей реєстр вирішить одну з ключових проблем – ідентифікацію/авторизацію конкретного військового, що відкриває останньому доступ як до бойових/управлінських систем, так і для соціальних послуг/гарантій від держави.

Без прийняття цього закону ми ніколи не зможемо позбутися клятої паперової тяганини, яка значно сповільнує як адміністративні, так і бойові процеси в армії.

Змінюємося, або помремо.

Що роблять депутати в чи не найважчий момент великої війни? Правильно, голосують корупційні шкурняки! І навіть не так свої, як Татарова і ОП 🤮

Мова йде про два законопроєкти, які сьогодні стоять в порядку денному засідання Верховної Ради: №12089 і №11425-д.

№12089 допомагає забудовникам легалізувати найбільш уродські махінації з державною землею (див. деталі нижиче). Нагадаю, що підозру від НАБУ Татаров отримав якраз за допомогу великому забудовнику (Микитасю/Укрбуду).

14 листопада на засіданні правового комітету парламенту Татаров особисто просував цей законопроєкт, наголошуючи, що це позиція Офісу Президента.

Цей же законопроєкт розвалює кримінальне провадження щодо міністра агрополітики Зеленського (Сольського), якого НАБУ/САП взяли на заволодінні державною землею на 291 млн грн (та спробі заволодіння землею ще на 190 млн грн).

Окрім цієї справи законопроєкт Татарова розвалює ще кілька ТОП-кейсів (більше напишемо згодом). І роблять це депутати, звичайно, ”совєршенно бєзвозмєздно”, угу 😏

Тепер коротко про №11425-д. Він прибирає поріг у тестуванні кандидатів в судді на когнітивні здібності – сильно ускладнений тест на IQ (перевірка, як людина мислить, розв’язує задачі, аналізує інформацію, вчиться нового).

Татарівцям з ОП треба знизити цей бал, щоб протягнути своїх людей (корупціонери не часто вирізняються високим інтелектом) на конкурсах в апеляційні суди та Вищий антикор суд.

А тепер ширше пояснення корупційної схеми в татарівському законопроєкті №12089.

Отже. Офіційна мета законопроєкту — допомогти так званому добросовісному набувачу.

Добросовісний набувач — це людина або компанія, що придбала певне майно, хоча насправді продавець не мав права його відчужувати (продавати).

Така заборона на продаж могла зʼявитися, наприклад, тому, що майно було заарештовано. При цьому покупець про такий арешт або інші обставини — був не в курсі, а головне – і не міг знати.

Чинний цивільний кодекс з 2004 року має виключний перелік підстав, коли дійсний власник майна (найчастіше — це держава) може його витребувати у такого добросовісного набувача.

Ці підстави зводяться до того, що реальний власник може претендувати на таке майно, якщо воно було втрачено поза його волею (наприклад, викрадене).

Законопроєкт №12089 же хоче дозволити наступне. Держава НЕ МОЖЕ стягнути майно з так званого “добросовісного набувача”, якщо з часу, коли таке майно вибуло з власності держави (або територіальної громади) минуло більше 10 років.

Результат: державне майно, яке вкрали більше 10 років тому, просто неможливо повернути.

Кому це найбільше допоможе? Вже згаданим забудовникам. Адже така схема найкраще працюватиме із державними землями, роздерибаненими у 90-ті та за часів Януковича.

Далі – більше: щоб забрати через суд те майно, яке ще можливо буде забрати після ухвалення законопроєкту №12089, той державний орган, або орган місцевого самоврядування, який фактично втратив це майно – ще й буде зобовʼязаний відшкодувати добросовісному набувачу ринкову вартість такого майна.

Тобто – не особа винна у незаконному відчуженні державного/комунального майна – а законний власник, щоб повернути майно матиме за нього ще й заплатити.

Але Татаров вже явно пообіцяв цей законопроєкт друзям по будівельному бізнесу та різного гатунку сольським. Тож, припускаю, — пішаки Татарова у Раді точно цей проєкт ухвалять.

За перший тиждень – відстрочку від мобілізації в Резерв+ оформили 150 тисяч українців. Без безкінечних черг, принижень і – головне – без вимагання з них хабарів.

Це – результат цифрової команди Міноборони.

А тепер про “результати” старого генералітету та неспроможних “управлінців”.

В Краматорському ТЦК вимагали $3000 за бронювання, на яке людина мала права згідно з законом. У разі відмови заплатити – людині погрожували негайним направленням до зони бойових дій.

Аналогічна ситуація в одному з Хмельницьких ТЦК. Щоправда, там вимагали менше – “лише” $2000.

І це лише оприлюднені кейси і лише протягом минулого тижня.

Якщо порахувати по нижній планці ($2000), то лише за перший тиждень бронювання в Резерв+ цифова команда Міноборони схлопнула навіть теоретичну можливість вимагати 300 млн доларів.

Тож кожного разу, коли у відповідь на прості питання генералітет істерить “не вчіть нас управляти/воювати!” – тицяйте їх в пекло ТЦК.

Корупційне, адміністративне і паперове пекло ТЦК, яке старий генералітет РОКАМИ не хотів або не був спроможний поремонтувати.

Знаєте членом якого підкомітету Ради є “слуга” Касай, донька і племінник якого скупилися елітною нерухомістю в Дубаї на 1 млн дол. (під час повномасштабної війни)?

Так от, “слуга” Геннадій Касай є членом підкомітету Верховної Ради з питань ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ. 🤑

Памʼятаєте 180 тисяч уродських “зимових” курток, які Міноборони Резнікова втридорога купило в “турецької” компанії? Тоді вкрали щонайменше 6,5 млн дол.

Співвласником тієї компанії був саме цей племінник (любитель елітки в Дубаї), саме цього Касая (члена профільного підкомітету Ради).

За даними СХЕМ, з воюючої України цей племяш Касая звалив у травні 2023 року.

В тому числі від рішення “слуги” Касая в оборонному комітеті Ради залежить наше виживання.

⚡ ВАКС засудив нардепа Одарченка: “слуга” отримав 8 років позбавлення волі.

Це була б чудова новина, якби у серпні цього року орли Татарова не випустили Одарченка за кордон по суті врятувавши його від в’язниці.

Тоді Одарченко виїхав без ЖОДНОГО паспорту. Це підтвердила прокурор САП, яка веде справу Одарченка: “Паспорти його здані”.

А підконтрольний Татарову Нацпол майже за рік елементарно не спромігся знайти для Одарченка електронний браслет.

Нагадаю, що орли Татарова під час широкомасштабної війни так само незаконно випустили Портнова із сином призовного віку.

Цей кейс важливе свідчення: попри все – антикорупційні інституції можуть ловити і садити упирів до в'язниці.

І саме наявність таких тіньових кураторів як Татаров заважає українцям нарешті побачити невідворотність покарання за ТОП-корупцію.