Молись за Україну

Перша книга Параліпоменон
Глава XI (продовження)
²⁶ А головні з воїнів: Асаїл, брат Іоава; Елханан, син Додо, з Вифлеєма;
²⁷ Шамма гародитянин; Херец пелонитянин;
²⁸ Іра, син Ікеша, фекоїтянин; Евиезер анафофянин;
²⁹ Сив­хай хушатянин; Ілай ахохиянин;
³⁰ Магарай нетофафянин; Хелед, син Ваани, нетофафянин;
³¹ Іттай, син Рибая, з Гиви Веніамінової; Ванея пирафонянин;
³² Хурай з Наголе-Гааша; Авиел з Арави;
³³ Азмавеф бахарумиянин; Елияхба шаалбонянин.
³⁴ Сини Гашема гизонитянина: Іонафан, син Шаге, гараритянин;
³⁵ Ахиам, син Сахара, гараритянин; Елифал, син Ури;
³⁶ Хефер з Ма­хе­ри;­ Ахия пелонитянин;
³⁷ Хецрой кар­милитянин; Наарай, син Езбая;
³⁸ Іоїль, брат Нафана; Мивхар, син Гагрія;
³⁹ Целек аммонитянин; Наха­рай берофянин, зброєносець Іоава, сина Саруї;
⁴⁰ Іра іфриянин; Гареб іфриянин;
⁴¹ Урія хеттеянин; Завад, син Ахлая;
⁴² Адина, син Шизи, рувимлянин, глава рувимлян, і в нього було тридцять;
⁴³ Ханан, син Маахи; Іосафат мифниянин;
⁴⁴ Уззія аштерофянин; Шама та Іеїел, сини Хофама ароерянина;
⁴⁵ Ієдиаел, син Шимрія, та Іоха, брат його, фициянин;
⁴⁶ Елиел з Махавима, та Ієривай і Іошавія, сини Елнаама, й Іфма моавитянин;
⁴⁷ Елиел, Овед та Іасиел з Мецоваї.

Псалом XXXVI
Псалом Давида.
¹ Не ревнуй злочинцям, не май заздрощів до тих, що чинять беззаконня,
² бо вони, як трава, скоро посохнуть і, як пожовкле листя, скоро опадуть.
³ Надійся на Бога, твори добро, живи за правдою на землі і будеш ситий з багатства її.
⁴ Утішайся Господом, і Він дасть тобі бажання серця твого.
⁵ Відкрий Господу путь твою і надійся на Нього, Він допоможе.
⁶ Він виявить правоту твою, як світло, і правду твою, як полудень.
⁷ Підкорись Господу і надійся на Нього. Не заздри чоловікові лукавому, хоч би й щастило йому в цьому житті.
⁸ Не гнівайся і не розпалюйся, не спокушайся чинити зло.
⁹ Бо всі, хто чинить зло, будуть знищені, а ті, що надіються на Господа, успадкують землю.
¹⁰ Ще трохи, і не стане грішника, поглянеш на місце його і не знайдеш його.
¹¹ А люди лагідні успадкують землю і будуть втішатися великим спокоєм.
¹² Нечестивий задумує зло проти праведного і скрегоче на нього зубами своїми.
¹³ Господь же сміється з нього, бо бачить, що приходить день його.
¹⁴ Нечестиві виймають меч свій, готують стріли свої, щоб повалити убогого і бідного, заколоти тих, що йдуть дорогою правди.
¹⁵ Меч їхній увійде в їхнє ж серце, і луки їхні поламаються.
¹⁶ Краще мале праведника, аніж багатство у багатьох беззаконних,
¹⁷ бо сила грішників буде знищена, а праведних підкріпить Господь.
¹⁸ Господь знає дні людей непорочних, і надбання їх перебуватиме повік.
¹⁹ Не будуть вони посоромлені в лиху годину, і в дні голоду будуть насичені. А грішники загинуть.
²⁰ Вороги Господні в пишноті й гордині своїй, як дим, щезнуть.
²¹ Нечестивий позичає і не віддає, а праведник милостивий щедро дає.
²² Отже, ті, хто прославляє Господа, успадкують землю, а хто проклинає Його, буде знищений.
²³ Господь стверджує кроки такого чоловіка і сприяє йому в дорозі його.
²⁴ Коли буде падати, то не впаде, бо Господь підтримує за руку його.
²⁵ Я був молодим і постарів уже, але не бачив праведника покинутим або щоб діти його просили хліба.
²⁶ Він щодня дає милостиню, позичає, і рід його в благословенні перебуває.
²⁷ Ухиляйся від зла і твори добро, і житимеш довіку.
²⁸ Бо Господь любить правду і не покидає святих Своїх; Він береже їх, [а беззаконні будуть викинуті,] і нащадки нечестивців будуть знищені.
²⁹ Праведні ж успадкують землю і будуть жити на ній повік.
³⁰ Уста праведного промовляють премудрість, і язик його, сповіщає правду.
³¹ Закон Бога його в серці його, і не спіткнуться ноги його.
³² Беззаконник підглядає за праведним і шукає — як вбити його.
³³ Та Господь не дасть праведника в руки його і не допустить звинуватити його на суді.
³⁴ Надійся на Господа і тримайся шляхів Його, Він піднесе тебе, щоб ти успадкував землю, і коли буде нищити нечестивців, ти побачиш.
³⁵ Я бачив беззаконника, як він пишався і підносився, наче кедри ливанські.
³⁶ Але минув він, не стало його, шукаю його і не знаходжу.
³⁷ Пильнуй непорочність, дивись на праведного, бо майбутнє таких людей — мир.
³⁸ А беззаконники всі будуть знищені, і майбутнє нечестивців — загибель.
³⁹ Спасіння ж праведним від Господа. Він захистить їх у час скорбот.
⁴⁰ Господь допоможе їм і визволить їх. Він визволить їх від нечестивих і спасе їх, бо вони надіялися на Нього.

Перша книга Параліпоменон
Глава XI
¹ І зібралися всі ізраїльтяни до Давида в Хеврон і сказали: ось, ми кость твоя і плоть твоя;
² і вчора, і третього дня, коли ще Саул був царем, ти виводив і вводив Ізраїля, і Господь Бог твій сказав тобі: «ти будеш пасти народ Мій, Ізраїля, і ти будеш вождем народу Мого, Ізраїля».
³ І прийшли усі старійшини Ізраїлеві до царя в Хеврон, і уклав з ними Давид завіт у Хевроні перед лицем Господнім; і вони помазали Давида на царя над Ізраїлем, за словом Господнім, через Самуїла.
⁴ І пішов Давид і весь Ізраїль до Єрусалима, тобто до Ієвуса. А там були ієвусеї, жителі тієї землі.
⁵ І сказали жителі Ієвуса Давиду: не вві­йдеш сюди. Але Давид узяв фортецю­ Сион; це місто Давидове.
⁶ І ска­зав Давид: хто раніше за усіх вразить ієвусеїв, той буде главою і воєна­чальником. І зійшов раніше за всіх Іоав, син Саруї, і став главою.
⁷ Давид жив у тій фортеці, тому і назива­ли її містом Давидовим.
⁸ І він оббудував місто навкруги, починаючи від Милло, всю околицю, а Іоав відновив інші частини міста.
⁹ І процвітав Давид, і піднімався більше і біль­ше, і Господь Саваоф був з ним.
¹⁰ Ось головні із сильних у Давида, які спільно подвизалися з ним у царстві його, разом з усім Ізраїлем, щоб поставити його царем, за словом Господнім, над Ізраїлем,
¹¹ і ось число хоробрих, які були у Давида: Ієсваал, син Ахамані, головний з тридцяти. Він підняв спис свій на триста чоловік і вразив їх за один раз.
¹² Після нього Єлеазар, син Додо ахохиянина, з трьох хоробрих:
¹³ він був з Давидом у Фасдамимі, куди фи­листимляни зібралися на війну. Там частина поля була засіяна ячменем, і народ побіг від филистимлян;
¹⁴ але вони стали серед поля, зберегли його й уразили филистимлян. І дарував Господь спасіння велике!
¹⁵ Троє цих головних з тридцяти вождів зійшли на скелю до Давида, у печеру Одоллам, коли стан филистимлян був розташований у долині рефаїмів.
¹⁶ Давид тоді був в укріпленому міс­ці, а охоронне військо филистимлян було тоді у Вифлеємі.
¹⁷ І дуже захотілося пити Да­виду, і він сказав: хто напоїть мене водою з колодязя вифлеємського, що біля воріт?
¹⁸ Тоді ці троє пробилися­ крізь стан филистимський і почерпнули води з колодязя вифлеємського, що біля воріт, і взяли, і принесли Давиду. Але Давид не захотів пити її і вилив її у славу Господа,
¹⁹ і сказав: збережи мене Господь, щоб я зробив це! Чи стану я пити кров мужів цих, які покладали душі свої! Бо з небезпекою для власного життя вони принесли воду. І не захотів пити її. Ось що зробили троє цих хоробрих.
²⁰ І Авесса, брат Іоава, був голов­ним із трьох: він убив списом своїм триста чоловік, і був у славі у тих трьох.
²¹ Із трьох він був найзнатнішим і був начальником; але з тими трьома не рівнявся.
²² Ванея, син Іодая, мужа хороброго, великий за ділами, з Кавцеїла: він вразив двох Ариїлів моавитських; він же зійшов і убив лева у рові, в сніжний час;
²³ він же убив єгиптянина, людину на зріст у п’ять ліктів: у руці єгиптянина був спис, як навій у ткачів, а він підійшов до нього з палкою і, вирвавши спис з руки єгиптянина, убив його його ж списом:
²⁴ ось що зробив Ванея, син Іодая. І він був у славі у тих трьох хоробрих;
²⁵ він був знатнішим тридцяти, але з трьома не рівнявся, і Давид поставив його найближчим виконавцем своїх наказів.

Псалом XXXIV
Псалом Давида. (Пророчий).
¹ Господи! Будь Суддею тих, що змагаються зі мною, і побори тих, що бажають побороти мене.
² Візьми зброю Твою і щит і стань на поміч мені.
³ Вийми меч і загороди дорогу тим, що переслідують мене. Скажи душі моїй: «Я твоє спасіння».
⁴ Нехай осоромляться ті, що шукають душу мою. Нехай повернуть назад і покриються безчестям ті, що задумали зло проти мене.
⁵ Нехай стануть вони як той порох перед вітром, і ангел Господній нехай прожене їх.
⁶ Нехай дорога їхня буде темна і слизька, і ангел Господній нехай переслідує їх.
⁷ Бо вони без вини таємно поставили сітки свої на мене, викопали яму для душі моєї.
⁸ Нехай же несподівано прийде загибель на нього. І сітка, що він таємно на мене поставив, нехай уловить його, і в ту яму нехай сам упаде, на свою погибель.
⁹ А душа моя буде радіти у Господі, буде втішатися спасінням від Нього.
¹⁰ Всі кості мої скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш слабкого від сильного, бідного і вбогого — від гнобителів його».
¹¹ Стали проти мене свідки неправедні; про те, чого не знаю я, вони допитують мене.
¹² Віддають мені злом за добро, осиротили душу мою.
¹³ Я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя від серця мого не спинялася.
¹⁴ Наче за приятелем або за братом своїм я побивався, ходив, сумуючи та плачучи, наче за матір’ю.
¹⁵ А вони з нещастя мого радіють, збираються та радяться, як збільшити рани мої, ганьблять мене, не знаю, за що;
¹⁶ спокушаючи, насміхаються, скрегочуть на мене зубами.
¹⁷ Господи, чи довго будеш дивитися на це? Одведи душу мою від злочинства їхнього, від левів — самотню мою.
¹⁸ Я буду прославляти Тебе на великих зібраннях, серед численних народів буду хвалити Тебе,
¹⁹ щоб не торжествували наді мною ті, що ворогують проти мене даремно, не переморгувалися очима своїми ті, що ненавидять мене без вини.
²⁰ Бо не про мир говорять вони, а проти мирних землі складають свої замисли.
²¹ Розширюють на мене уста свої і кажуть: «Добре, добре, бачили очі наші».
²² Ти бачив це, Господи, не мовчи. Господи, не віддаляйся від мене.
²³ Встань, Господи і заступись за правоту мою. Розбери тяжбу мою, Господи мій і Боже мій!
²⁴ Розсуди мене, Господи, за правдою Твоєю, щоб не величалися вони наді мною.
²⁵ Щоб не говорили в серці своїм: «Добре, [добре!] цього ми бажали». Щоб не сказали: «Ми поглинули його».
²⁶ Нехай постидяться й осоромляться ті, що радіють з мого нещастя. Нехай покриються соромом і ганьбою ті, що вихваляються проти мене.
²⁷ І нехай радуються і веселяться ті, що співчувають правді моїй. І нехай завжди кажуть: «Який величний Господь, що бажає миру рабові Своєму!»
²⁸ А язик мій буде звіщати правду Твою та прославляти Тебе по всі дні.
 
Псалом XXXV
¹ Начальнику хору. Раба Господнього Давида.
² Навчився беззаконник грішити в серці своїм; нема страху Божого перед очима його.
³ Сам себе він обманює в очах своїх, ніби шукає гріхів своїх, щоб зненавидіти їх.
⁴ Але слова уст його — неправда і лукавство, він не хоче навчитися чинити добро.
⁵ На ліжку своєму він замишляє беззаконня, стає на недобру дорогу, не соромиться зла.
⁶ Господи, милість Твоя до небес, істина Твоя понад хмарами.
⁷ Правда Твоя, — як гори Божі, а присуди Твої, — як безодня велика, про людей і про тварин піклуєшся Ти, Господи.
⁸ Яка велика милість Твоя, Боже! Сини людські під захистом крил Твоїх спокійні.
⁹ Вони живляться від достатків дому Твого, і з джерела солодощів Твоїх Ти напуваєш їх.
¹⁰ Бо в Тобі джерело життя: в сяйві Твоїм ми бачимо світло.
¹¹ Нехай буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе, і правда Твоя на добрих серцем.
¹² Нехай не наступить на мене нога гордині, і рука грішника нехай не досягне мене.
¹³ Бо впали ті, що чинили беззаконня, впали і не можуть встати.

Перша книга Параліпоменон
Глава X
¹ Филистимляни воювали з Із­­раїлем, і побігли ізраїльтяни від филистимлян, і падали уражені на горі Гелвуї.
² І погналися филистимляни за Саулом і синами його, й убили филистимляни Іонафана й Авинадава і Мелхисуя, синів Саулових.
³ Битва проти Саула посилилася, і стрільці кинулися на нього, так що він зранений був стрільцями.
⁴ І сказав Саул зброєносцеві своєму: вийми меч твій і заколи мене ним, щоб не прийшли ці необрізані і не наглумилися з мене. Але зброєносець не наважився, тому що дуже злякався. Тоді Саул узяв меч і упав на нього.
⁵ Зброєносець його, побачивши, що Саул помер, і сам упав на меч і помер.
⁶ І вмер Саул, і три сини його, і весь дім його разом з ним помер.
⁷ Коли побачили ізраїль­тяни, які були в долині, що усі біжать і що Саул і сини його померли,­ то залишили міста свої і розбіг­лися; а филистимляни прийшли й оселилися в них.
⁸ На другий день прийшли филистимляни оббирати вбитих, і знайшли Саула і синів йо­го, які впали на горі Гелвуйській,
⁹ і роз­дягли його, і зняли з нього голову його і зброю його, і послали по зем­лі Филистимській, щоб сповістити про це перед ідолами їхніми і перед народом.
¹⁰ І поклали зброю його в ка­пищі богів своїх, і голову його встро­мили в домі Дагона.
¹¹ І по­чув весь Іавис галаадський усе, що зро­били филистимляни із Саулом.
¹² І під­­нялися всі люди сильні, взяли тіло Саулове і тіла синів його, і принесли їх в Іавис, і поховали кістки їхні під дубом в Іависі, і постилися сім днів.
¹³ Так помер Саул за своє беззаконня, яке він учинив перед Господом, за те, що не дотримався слова Господнього і звернувся до чарівниці з запитанням,
¹⁴ а не звертався до Господа. За те Він і умертвив його, і передав царство Давиду, синові Ієссеєвому.

Псалом XXXII
[Псалом Давида.]
¹ Радуйтеся, праведні, у Господі; праведним подобає похвала.
² Прославляйте Господа на гуслях, співайте Йому на десятиструнній псалтирі.
³ Співайте Йому пісню нову, співайте радісно, з піднесенням.
⁴ Бо слово Господнє праве і всі діла Його праведні.
⁵ Господь любить правду і праведний суд, милости Його повна земля.
⁶ Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його — вся сила їх.
⁷ Він зібрав, наче в міх, води морські, утворив у глибині їх безодні.
⁸ Нехай боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі, що живуть на світі.
⁹ Бо Він сказав — і сталося, Він повелів — і створилося.
¹⁰ Господь нищить змови народів, відкидає злі задуми людей, [розбиває змови князів].
¹¹ Рада ж Господня стоїть вічно, і думки серця Його — з роду в рід.
¹² Блаженний народ, у якого Бог є Господом, — люди, яких обрав Господь у насліддя Собі.
¹³ Господь з неба дивиться і бачить усіх синів людських.
¹⁴ Дивиться з Престолу, на якому сидить, і бачить усіх, що живуть на землі.
¹⁵ Він створив серця всіх їх і знає всі діла їхні.
¹⁶ Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його.
¹⁷ Ненадійний кінь для спасіння, не спасе він великою силою своєю.
¹⁸ Бо ось очі Господні на тих, що бояться Його, і на тих, що надіються на милість Його.
¹⁹ Він спасе душі їхні від смерти, і в часи голоду наситить їх.
²⁰ Душа ж наша нехай уповає на Господа, бо Він поміч і захист наш.
²¹ Ним звеселиться серце наше, бо ми надіємося на святе ім’я Його.
²² Милість Твоя, Господи, нехай буде над нами, бо ми уповаємо на Тебе.
 
Псалом XXXIII
¹ Псалом Давида, коли він прикинувся безумним перед Авимелехом, який через це відпустив його.
² Благословлю Господа на всякий час, завжди хвала Йому в устах моїх.
³ Господом буде хвалитися душа моя; нехай почують вірні і звеселяться.
⁴ Величайте Господа зі мною, і прославмо ім’я Його всі вкупі.
⁵ Я шукав Господа, і Він почув мене і від усіх скорбот визволив мене.
⁶ Приступіть до Нього й просвітіться, і лиця ваші не осоромляться.
⁷ Ось убогий благав, і Господь почув його і від усіх скорбот спас його.
⁸ Ангел Господній охороняє тих, що бояться Його, і визволяє їх.
⁹ Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього.
¹⁰ Бійтеся Господа, [всі] святі Його, бо не знають нестатку ті, що бояться Його.
¹¹ Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага.
¹² Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас.
¹³ Хто з людей бажає жити і бачити дні благі —
¹⁴ стримуй язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі.
¹⁵ Ухиляйся від всього злого і роби добро, будь мирний і пильнуй того.
¹⁶ Очі Господні звернені до праведних, і вуха Його до молитви їх.
¹⁷ Лице ж Господнє проти тих, що чинять зло, щоб знищити з землі й пам’ять про них.
¹⁸ Взивали [праведні], і Господь почув їх і від усіх скорбот визволив їх.
¹⁹ Близько Господь до скорботних серцем, і смиренних духом Він спасає.
²⁰ Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить його Господь.
²¹ Господь охороняє всі кості їх, і ні одна з них не зламається.
²² Смерть же грішників люта, і ті, що ненавидять праведного, загинуть.
²³ Господь визволить душі рабів Своїх, і не загине ніхто з тих, що уповають на Нього.

Перша книга Параліпоменон
Глава ІX (продовження)
²³ І вони і сини їхні були на варті біля воріт дому Господнього, при домі скинії.
²⁴ На чотирьох боках знаходилися воротарі: на схід­но­му, західному, північному і пів­денно­му.
²⁵ Брати ж їхні жили в селищах своїх, приходячи до них час від часу на сім днів.
²⁶ Ці чотири начальники воротарів, левити, були в довірі; вони ж були приставлені до осель і до скарбів дому Божого.
²⁷ Навколо дому Божого вони і ніч проводили, тому що на них лежала охорона, і вони повин­ні були щоранку відмикати двері.
²⁸ Одні з них були приставлені до службових сосудів, так що за рахун­ком приймали їх і за рахунком видавали.
²⁹ Іншим з них було доручено інше начиння й усі священні потреби: борошно краще, і вино, і єлей, і ладан, і пахощі.
³⁰ А із синів священичих деякі готували миро з речовин запашних.
³¹ Маттафії з левитів, — він первісток Селлума кореянина, — довірено було те, що готується на сковородах.
³² Деяким із братів їхніх, із синів Каафових, було доручено заготівлю хлібів предкладення, щоб приносити їх щосуботи.
³³ Співці ж, головні в поколіннях левитських, у кімнатах храму були вільні від занять, тому що день і ніч вони зобов’язані були займатися мистецтвом своїм.
³⁴ Це глави поколінь левитських, у родах своїх головні. Вони жили в Єрусалимі.
³⁵ У Гаваоні жили: батько гаваонитян Ієїл, — ім’я дружини його Ма­аха,
³⁶ і син його первісток Авдон, за ним Цур, Кис, Ваал, Нер, Надав,
³⁷ Гедор, Ахио, Захарія і Миклоф.
³⁸ Миклоф породив Шимеама. І вони жили поряд з братами своїми в Єрусалимі разом з братами своїми.
³⁹ Нер породив Киса, Кис породив Саула, Саул породив Іонафана, Мелхисуя, Авинадава й Ешбаала.
⁴⁰ Син Іонафана Мериббаал; Мериббаал породив Миху.
⁴¹ Сини Михи: Пифон, Мелех, Фарей [і Ахаз].
⁴² Ахаз породив Іаеру; Іаера породив Алемефа, Азмавефа і Замв­рія; Замврій породив Моцу;
⁴³ Моца породив Бинею: Рефаія, син його; Елеаса, син його; Ацел, син його.
⁴⁴ У Ацела шість синів, і ось імена їхні: Азрикам, Бохру, Ісмаїл, Шеарія, Овадія і Ханан. Це сини Ацела.

Псалом XXX
¹ Начальнику хору. Псалом Давида. [Під час повстання].
² На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене.
³ Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене; будь мені Богом Заступником і Домом пристановища, щоб спасти мене.
⁴ Бо Ти сила моя і пристановище моє. Заради імені Твого наставляєш мене і насичуєш мене.
⁵ Виведи мене з сіті, яку таємно поставили на мене, бо Ти Заступник мій, Господи.
⁶ В руки Твої віддаю дух мій — Ти визволив мене, Господи, Боже істини.
⁷ Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, я ж на Господа уповаю.
⁸ Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою.
⁹ Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої.
¹⁰ Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя і все нутро моє.
¹¹ Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли.
¹² Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене.
¹³ Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий.
¹⁴ Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб взяти душу мою.
¹⁵ Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: «Ти — Бог мій».
¹⁶ У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх.
¹⁷ Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи.
¹⁸ Нехай не осоромлюся тим, що призиваю Тебе, нехай осоромляться нечестиві і зійдуть у пекло.
¹⁹ Нехай замовкнуть уста улесливі, що говорять беззаконня проти праведного, гордовито і зневажливо.
²⁰ Яке велике множество благости Твоєї, Господи, яку зберігаєш Ти для тих, що бояться Тебе, яку наготував Ти для тих, що уповають на Тебе перед синами людськими!
²¹ Ти сховаєш їх у сяйві лиця Твого від заколотів людських, укриєш їх під покровом Твоїм від ворожнечі народів.
²² Благословенний Господь, Який явив мені дивну милість Свою у місті захищеному.
²³ Я ж сказав у відчаї моїм: «Відкинутий я від очей Твоїх». Але почув Ти голос молитви моєї, коли я взивав до Тебе.
²⁴ Любіть Господа, всі преподобні Його, бо Господь охороняє вірних Своїх і з лишком відплачує гордовитим.
²⁵ Будьте мужні, і нехай кріпиться серце ваше, всі, хто уповає на Господа.
 
Псалом XXXI
Псалом Давида. Повчання.
¹ Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито.
² Блажен муж, якому Господь не поставить у провину гріха і в устах якого нема лукавства.
³ Коли я замовк, постарілися кості мої від благання мого увесь день.
⁴ Бо день і ніч тяжіла наді мною рука Твоя, і свіжість лиця мого зникла, як у літню посуху.
⁵ Беззаконня мої я пізнав і гріха мого не утаїв. Я сказав: визнаю я перед Господом беззаконня мої, і Ти простив провини серця мого.
⁶ Тому помолиться Тобі кожен праведник у слушний час, навіть велика повінь не досягне його.
⁷ Ти Пристановище моє у скорботі, що огорнула мене; Радосте моя, визволи мене від тих, що оточили мене.
⁸ «Врозумлю тебе й наставлю тебе на путь, що нею ходитимеш; пильнуватиме тебе око Моє.
⁹ Не будьте як кінь і мул, що розуму не мають; віжками та вуздечкою стягни щелепи їх, якщо не наближаються до тебе».
¹⁰ Багато покарань грішникові, а того, хто уповає на Господа, оточить милість.
¹¹ Веселіться в Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте всі, праві серцем.

Перша книга Параліпоменон
Глава ІX
¹ Так були перераховані за родами своїми всі ізраїльтяни, і ось вони записані в книзі царів ізраїльських. Юдеї ж за беззаконня свої переселені у Вавилон.
² Перші жителі, які жили у володіннях своїх, по містах ізраїльських, були ізраїльтяни, священики, левити і нефинеї.
³ В Єрусалимі жили деякі із синів Іудиних і із синів Веніамінових, і із синів Єфремових і Манассіїних:
⁴ Уфай, син Аммиуда, син Омри, син Імрія, син Ванія, — із синів Фареса, сина Іудиного;
⁵ із синів Шилона — Асаія первісток і сини його;
⁶ із синів Зари — Ієуїл і брати їхні, — шістсот дев’яносто;
⁷ з синів Веніамінових Саллу, син Мешуллама, син Годавії, син Гассенуї;
⁸ та Івнія, син Ієрохама, і Ела, син Уззія, сина Михриєвого, і Мешуллам, син Шефатії, сина Регуїла, сина Івнії,
⁹ і брати їхні, за родами їхніми: дев’ятсот п’ятдесят шість, — усі ці мужі були глави родів у поколіннях своїх.
¹⁰ А зі священиків: Ієдаія, Іоїарив, Іахин,
¹¹ й Азарія, син Хелкії, син Мешуллама, син Садока, син Мераїофа, син Ахитува, який начальствує у домі Божому;
¹² і Адаія, син Ієрохама, син Пашхура, син Малхії; і Маасай, син Адиела, син Іахзера, син Мешуллама, син Мешиллемифа, син Іммера;
¹³ і брати їхні, глави родів своїх: тисяча сімсот шістдесят, — люди відмінні у справі служіння в домі Божому.
¹⁴ А з левитів: Шемаія, син Хашува, син Азрикама, син Хашавії, — із синів Мерариних;
¹⁵ і Вакбакар, Хереш, Галал, і Матфанія, син Михи, син Зихрія, син Асафа;
¹⁶ й Овадія, син Шемаії, син Галала, син Ідифуна, і Берехія, син Аси, син Елкани, що жив у селищах нетофафських.
¹⁷ А воротарі: Шаллум, Аккуб, Тал­­мон і Ахиман, і брати їхні; Шаллум був головним.
¹⁸ І донині ці воротарі­ біля воріт царських, на схід, утриму­ють варту синів Левіїних.
¹⁹ Шаллум, син Коре, син Евиасафа, син Ко­рея, і брати його з роду його, кореяни, у справі служіння свого, були зі сторожею біля порогів скинії, а батьки їхні охороняли вхід у стан Господній.
²⁰ Финеєс, син Єлеазарів, був раніше начальником над ними, і Гос­подь був з ним.
²¹ Захарія, син Меше­лемії, був воротарем біля дверей скинії зібрання.
²² Усіх їх, обраних у воротарі до порогів, було двісті дванадцять. Вони внесені в список за селищами своїми. Їх поставив Давид і Самуїл прозорливець за вір­ність їх.

Псалом XXVIII
Псалом Давида. [Після закінчення свята кущів].
¹ Принесіть Господу, сини Божі, принесіть Господу молодих ягнят, принесіть Господу славу і честь.
² Віддавайте Господу славу імені Його. Поклоняйтеся Господу в дивній святині Його.
³ Голос Господній над водами, Бог слави загримів. Загримів Господь над водами великими.
⁴ Голос Господа могутній, голос Господа величний.
⁵ Голос Господа ламає кедри, Господь сокрушає кедри ливанські.
⁶ Від голосу Його гори скачуть, як телята, Ливан і Сиріон — як молоді єдинороги.
⁷ Голос Господа викрешує полум’я вогню,
⁸ від голосу Господа трясеться пустеля. Потрясає Господь пустелю Кадеську.
⁹ Голос Господа розроджує ланей і оголює ліси. В храмі Його все говорить про Його велич.
¹⁰ Господь возсів на Престолі над водами великими і як Цар буде над нами повіки.
¹¹ Господь дасть силу народу Своєму, Господь миром благословить людей Своїх.
 
Псалом XXIX
¹ Псалом Давида; пісня на оновлення дому.
² Прославлю Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною
³ Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене.
⁴ Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з-поміж тих, що сходять у могилу.
⁵ Співайте Господу, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його,
⁶ бо на мить гнів Його і на все життя — милість Його; звечора плач, а на ранок — радість.
⁷ І я говорив у дні благоденства мого: «Не похитнуся я повіки».
⁸ Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався.
⁹ Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи:
¹⁰ «Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою?
¹¹ Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені».
¹² І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю.
¹³ Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік.

Перша книга Параліпоменон
Глава VIІІ
¹ Веніамін породив Белу, первістка свого, другого Ашбела, третього Ахрая,
² четвертого Ноху і п’ятого Рафу.
³ Сини Бели були: Аддар, Гера, Авиуд,
⁴ Авишуа, Нааман, Ахоах,
⁵ Гера, Шефуфан і Хурам.
⁶ І ось сини Егуда, що були главами родів, які жили в Геві і переселені у Манахаф:
⁷ Нааман, Ахия і Гера, який переселив їх; він породив Уззу й Ахихуда.
⁸ Шегараїм породив дітей у землі Моавитській після того, як відпустив від себе Хушиму і Баару, дружин своїх.
⁹ І породив він від Ходеші, дружини своєї, Іовава, Цивію, Мешу, Малхама,
¹⁰ Ієуца, Шахию і Мирму: ось сини його, глави поколінь.
¹¹ Від Хушими породив він Авитува й Елпаала.
¹² Сини Елпаала: Евер, Мишам і Шемер, який побудував Оно і Лод і залежні від нього­ міста, –
¹³ і Берія і Шема. Вони були главами поколінь жителів Аїалона. Вони вигнали жителів Гефа.
¹⁴ Ахио, Шашак, Іремоф,
¹⁵ Зевадія, Арад, Едер,
¹⁶ Михаїл, Ішфа та Іоха — сини Берії.
¹⁷ Зевадія, Мешуллам, Хизкій, Хевер,
¹⁸ Ішмерай, Ізлія та Іовав — сини Елпаала.
¹⁹ Іаким, Зихрій, Зав­дій,
²⁰ Елиєнай, Цилфай, Елиїл,
²¹ Адаія, Бераія і Шимраф — сини Шимея.
²² Ішпан, Евер, Елиїл,
²³ Авдон, Зихрій, Ханан,
²⁴ Хананія, Елам, Антофія,
²⁵ Іфдія і Фенуїл — сини Шашака.
²⁶ Шамшерай, Шехарія, Афалія,
²⁷ Іаарешія, Елія і Зихрій, сини Ієрохама.
²⁸ Це глави поколінь, у родах своїх головні. Вони жили в Єрусалимі.
²⁹ В Гаваоні жили: [Ієїл,] батько гаваонитян, — ім’я дружини його Мааха, –
³⁰ і син його, первісток Ав­дон, за ним Цур, Кис, Ваал, Надав, [Нер,]
³¹ Гедор, Ахио, Зехер і Миклоф.­
³² Миклоф породив Шимея. І вони жили поруч з братами своїми в Єру­са­лимі, разом із братами своїми.
³³ Нер породив Киса; Кис породив Саула; Саул породив Іонафана, Мелхисуя, Авинадава й Ешбаала.
³⁴ Син Іонафана Мериббаал; Мериббаал породив Миху.
³⁵ Сини Михи: Пифон, Ме­лег, Фаарея й Ахаз.
³⁶ Ахаз породив Іоїадду; Іоїадда породив Алемефа, Азмавефа і Замврія; Замврій породив Моцу;
³⁷ Моца породив Бинею. Рефаія, син його; Елеаса, син його; Ацел, син його.
³⁸ В Ацела шість синів, і ось імена їхні: Азрикам, Бох­ру, Ісмаїл, Шеарія, Овадія і Ханан; усі вони сини Ацела.
³⁹ Сини Ешека,­ брата його: Улам, первісток його, другий Ієуш, третій Елифелет.
⁴⁰ Си­ни Улама були люди войовничі, які стріляли з лука, мали багато синів і онуків: сто п’ятдесят. Усі вони від синів Веніаміна.

Псалом XXV
Псалом Давида.
¹ Розсуди мене, Господи, бо я ходив у невинності моїй; на Господа я надіявся і не похитнувся.
² Випробуй мене, Господи, досліди мене, розпали серце моє і всю істоту мою.
³ Бо милість Твоя перед моїми очима, і я ходив у істині Твоїй.
⁴ Не сидів я з людьми нечестивими, і з підступними не піду.
⁵ Я зненавидів збори беззаконників і з нечестивцями не сяду.
⁶ Умию в невинності руки мої і обійду жертовник Твій, Господи,
⁷ щоб сповіщати голосом хвали про всі дивні діла Твої.
⁸ Господи, полюбив я красу дому Твого і місце оселі слави Твоєї.
⁹ Не погуби з нечестивими душі моєї і життя мого з людьми кровожерними,
¹⁰ що руки їхні готові на беззаконня, а правиця їхня повна підкупів.
¹¹ Я ж у непорочності моїй ходжу. Спаси мене, [Господи], і помилуй мене.
¹² Нога моя стоїть на дорозі правди. У церквах буду благословляти Тебе, Господи.
 
Псалом XXVI
Псалом Давида. [До помазання].
¹ Господь — Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся?
² Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають.
³ Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього.
⁴ Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його.
⁵ Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене.
⁶ Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа.
⁷ Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене.
⁸ Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи.
⁹ Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій.
¹⁰ Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене.
¹¹ Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх.
¹² Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене.
¹³ Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих.
¹⁴ Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа.
 
Псалом XXVII
Псалом Давида.
¹ До Тебе, Господи, взиваю я. Боже мій! Не будь мовчазний до мене. Бо коли не будеш зважати на мене, то я стану як ті, що сходять у могилу.
² Почуй, Господи, голос моління мого, коли я молюся до Тебе, коли підношу руки мої до храму святого Твого.
³ Не осуди мене з нечестивими і не погуби з тими, що чинять неправду, що говорять про мир до ближніх своїх, а на серці у них зло.
⁴ Воздай їм, Господи, за ділами їхніми, за лукавством вчинків їх: за ділами рук їхніх відплати їм заслужене ними.
⁵ За те, що вони не зважали на діла Господні, на діла рук Його, Він зруйнує їх і вже не відбудує.
⁶ Нехай буде благословенний Господь, бо Він почув голос моління мого.
⁷ Господь — помічник мій і захисник мій. На Нього уповало серце моє. Він допоміг мені і оновив тіло моє. Я віддам Йому хвалу піснею моєю.
⁸ Господь — кріпость людей Своїх, захист і Спаситель помазаника Свого.
⁹ Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє: паси їх і піднось їх повіки.

Перша книга Параліпоменон
Глава VІІ
¹ Сини Іссахара: Фола, Фуа, Іашув і Шимрон, четверо.
² Сини Фоли: Уззій, Рефаія, Ієриїл, Іахмай, Івсам і Самуїл, глави в поколіннях Фоли, люди войовничі у своїх поколіннях; число їх у дні Давида було двадцять дві тисячі і шістсот.
³ Син Уззія: Ізрахія; а сини Ізрахії: Михаїл, Овадіа, Іоїль та Ішшія, п’ятеро. Усі вони глави.
⁴ У них, за родами їхніми, за поколіннями їхніми, було готового до битви війська тридцять шість тисяч; тому що в них було багато дружин і синів.
⁵ Братів же їхніх, у всіх поколіннях Іссахарових, людей войовничих, було вісімдесят сім тисяч, яких внесли до родовідних записів.
⁶ У Веніаміна: Бела, Бехер та Ієди­аїл, троє.
⁷ Сини Бели: Ецбон, Уззій, Уззиїл, Ієримоф і Іри, п’ятеро, глави поколінь, люди войовничі. У ро­­довідних списках записано їх двад­цять дві тисячі тридцять чотири.
⁸ Си­­ни Бехера: Земира, Іоаш, Єлиєзер, Елиоенай, Омри, Іремоф, Авия, Анафоф і Алемеф: усі ці сини Бехера.
⁹ В родовідних списках записано їх за родами їхніми, за главами поколінь, людей войовничих — двад­цять тисяч і двісті.
¹⁰ Син Ієдиаїла: Билган. Сини Билгана: Ієус, Веніамін, Егуд, Хенаана, Зефан, Фарсис і Ахишахар.
¹¹ Усі ці сини Ієдиаїла були главами поколінь, люди войов­ничі; сімнадцять тисяч і двісті було тих, що ходили на війну.
¹² І Шупим і Ху­пим, сини Іра; Хушим, син Ахера;
¹³ сини Неффалима: Іахцеїл, Гуні, Ієцер і Шиллем, діти Валли.
¹⁴ Сини Манассії: Асриїл, якого народила наложниця його арамеянка; вона ж народила Махира, батька Галаадового.
¹⁵ Махир взяв за дружи­ну сестру Хупима і Шупима, — ім’я сестри їхньої Мааха; ім’я другому Салпаад. У Салпаада були тільки дочки.
¹⁶ Мааха, дружина Махирова, народила сина і нарекла йому ім’я Кереш, а ім’я братові його Шереш. Сини його: Улам і Рекем.
¹⁷ Син Улама: Бедан. Ось сини Галаада, сина Махира, сина Манассіїного.
¹⁸ Сестра­ його Молехеф народила Ішгода, Авиєзера і Махлу.
¹⁹ Сини Шемиди були: Ахиан, Шехем, Ликхи й Аниам.
²⁰ Сини Єфрема: Шутелах, і Беред, син його, і Фахаф, син його, й Елеада, син його, і Фахаф, син його,
²¹ і Завад, син його, і Шутелах, син його, й Езер і Елеад. І убили їх жителі Гефа, уродженці тієї землі, за те, що вони пішли захопити стада їхні.
²² І плакав за ними Єфрем, бать­ко їхній, багато днів, і приходили брати його утішати його.
²³ Потім він увійшов до дружини своєї, і вона зачала і народила сина, і він нарік йому ім’я: Берія, тому що біда осягла­ дім його.
²⁴ І дочка в нього була Ше­ера. Вона побудувала Беф-Орон ниж­ній і верхній і Уззен-Шееру.
²⁵ І Рефай, син його, і Решеф, і Фелах, син його, і Фахан, син його,
²⁶ Лаедан, син його, Аммиуд, син його, Елишама, син його,
²⁷ Нон, син його, Ісус, син його.
²⁸ Володіння їхні і місця проживання їхні були: Вефиль і залежні від нього міста; на схід На­аран, на захід Гезер і залежні від нього міста; Сихем і залежні від нього­ міста до Гази і залежних від неї міст.
²⁹ А з боку синів Манассіїних: Беф-Сан і залежні від нього міста, Фа­анах і залежні від нього міста, Мегиддо і залежні від нього міста, Дор і залежні від нього міста. В них жили сини Йосифа, сина Ізраїлевого.
³⁰ Сини Асира: Імна, Ішва, Ішви і Берія, і сестра їхня Серах.
³¹ Сини Берії: Хевер і Малхиїл. Він батько Бирзаїфа.
³² Хевер породив Іафлета, Шомера і Хофама, і Шую, сестру­ їхню.
³³ Сини Іафлета: Пасах, Бимгал і Ашваф. Ось сини Іафлета.
³⁴ Си­ни Шемера: Ахи, Рохга, Іхубба й Арам.
³⁵ Сини Гелема, брата його: Цофах, Імна, Шелеш і Амал.
³⁶ Сини Цофаха: Суах, Харнефер, Шуал, Бері, Імра,
³⁷ Бецер, Год, Шамма, Шилша, Іфран і Беера.
³⁸ Сини Ієфера: Ієфун­ні, Фиспа й Ара.
³⁹ Сини Улли: Арах, Ханниїл і Риція.
⁴⁰ Всі ці сини Асира,­ глави поколінь, люди добірні, вой­о­в­­ничі, головні начальники. Записано­ у них у родовідних списках у війсь­ку, для війни, за рахунком двадцять шість тисяч чоловік.

Псалом XXII
Псалом Давида.
¹ Господь пасе мене, і нічого мені не бракуватиме.
² На місці плодючім, там Він оселив мене; біля води спокійної виховав мене.
³ Душу мою навернув; навів мене на стежки правди задля імені Свого.
⁴ Коли піду навіть у тіні смертній, не боятимуся зла, бо Ти зі мною; жезл Твій і палиця Твоя — вони потішили мене.
⁵ Ти наготував переді мною трапезу на очах гнобителів моїх; Ти намастив оливою голову мою, і чаша Твоя, що напоює, найкраща.
⁶ І милість [Твоя] буде йти слідом за мною по всі дні життя мого, й оселюся в домі Господнім на довгі дні.
 
Псалом XXIII
Псалом Давида. [У перший день тижня].
¹ Господня земля і все, що наповнює її, вселенна і всі, що живуть у ній.
² Він на морях заснував її і на ріках утвердив її.
³ Хто зійде на гору Господню, і хто стане на місці святому Його?
⁴ Той, у кого невинні руки і чисте серце, хто не марнував на суєту душу свою і не присягався [ближньому своєму] зрадливо,
⁵ той матиме благословення від Господа і милість від Бога, Спаса свого.
⁶ Це рід тих, що шукають Господа, шукають лиця Твого, Боже Яковів.
⁷ Піднімайте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, — і ввійде Цар слави!
⁸ Хто є цей Цар слави? Господь кріпкий і сильний, Господь могутній в бою.
⁹ Піднімайте, врата, верхи ваші, піднімайтеся, врата вічні, — і ввійде Цар слави!
¹⁰ Хто є цей Цар слави? Господь Сил, Він є Цар слави.
 
Псалом XXIV
Псалом Давида.
¹ До Тебе, Господи, підношу душу мою.
² Боже мій, на Тебе я уповаю. Не дай мені осоромитися, не допусти, щоб вороги мої втішилися перемогою наді мною.
³ Нехай не осоромляться всі, що надіються на Тебе, а осоромляться ті, що беззаконствують даремно.
⁴ Господи, вкажи мені путі Твої і навчи мене стежок Твоїх.
⁵ Настав мене на істину Твою і навчи, бо Ти — Бог спасіння мого, на Тебе повсякчас я надію покладаю.
⁶ Згадай про милосердя Твоє, Господи, і про милість Твою, що подаєш від віку.
⁷ Гріхів юности моєї і несвідомости моєї не поминай, пом’яни мене в милості Твоїй, Господи, заради благости Твоєї.
⁸ Господь благий і праведний, тому наставляє грішника на путь спасіння.
⁹ Він веде покірливих до правди і навчає лагідних путей Своїх.
¹⁰ Всі путі Господні — милість і істина для тих, хто шанує завіти Його і свідчення Його.
¹¹ Ради імені Твого, Господи, прости провину мою, бо вона велика.
¹² Хто та людина, що боїться Господа? Він укаже їй дорогу, яку треба обирати.
¹³ Душа її буде у блаженстві, і рід її успадкує землю.
¹⁴ Сила Господня — тим, що бояться Його, і завіт Свій відкриває їм.
¹⁵ Очі мої завжди до Господа, бо Він визволить із сіті ноги мої.
¹⁶ Зглянься на мене, Господи, і помилуй мене, бо я самотній і знесилений.
¹⁷ Страждання серця мого примножилися, з біди моєї визволи мене.
¹⁸ Поглянь на скорботи мої і знесилення моє і прости всі гріхи мої.
¹⁹ Поглянь на ворогів моїх, як багато їх і якою лютою ненавистю ненавидять мене!
²⁰ Охорони душу мою і спаси мене, щоб я не осоромився, уповаючи на Тебе.
²¹ Непорочність і правда нехай охороняють мене, бо я надіюся на Тебе.
²² Спаси, Боже, народ Твій від усіх страждань його.

Перша книга Параліпоменон
Глава VІ (продовження)
⁴⁹ Аарон же і сини його спалювали на жертовнику всепалення і на жертовнику кадильному, і звершували всяке священнодійство у Святому Святих і для очищення Ізраїля в усьому, як заповів раб Божий Мойсей.
⁵⁰ Ось сини Аарона: Єлеазар, син його; Финеєс, син його; Авиуд, син його;
⁵¹ Буккій, син його; Уззій, син його; Зерахія, син його;
⁵² Мераїоф, син його; Амарія, син його; Ахитув, син його;
⁵³ Садок, син його; Ахимаас, син його.
⁵⁴ І ось оселі їхні за селищами їхніми у наділах їхніх: синам Аарона з племені Каафового, оскільки жереб випав їм,
⁵⁵ дали Хеврон, у землі Іудиній, і передмістя його навколо нього;
⁵⁶ поля ж цього міста і села його віддали Халеву, синові Ієфонніїному.
⁵⁷ Синам Аарона дали також міста притулків: Хеврон і Ливну з їх передмістями, Іаттир та Ештемоа і передмістя його,
⁵⁸ і Хилен і передмістя його, Давир і передмістя його,
⁵⁹ і Ашан і передмістя його, Вефсамис і передмістя його,
⁶⁰ а від коліна Веніамінового — Геву і передмістя її, і Аллемеф і перед­містя його, і Анафоф і передмістя його: усіх міст їхніх у племенах їхніх тринадцять міст.
⁶¹ Решті синів Каафа, із родин цього коліна, дано за жеребом десять міст із наділу половини коліна Манассіїного.
⁶² Синам Гирсона за племенами їхніми, від коліна Іссахарового, і від коліна Асирового, і від коліна Неффалимового, і від коліна Манассіїного у Васані, дано тринадцять міст.
⁶³ Синам Мерарі за племенами їхніми, від коліна Рувимового, і від коліна Гадового, і від коліна Завулонового, дано за жеребом дванадцять міст.
⁶⁴ Так дали сини Ізраїлеві левитам міста і передмістя їх.
⁶⁵ Дали вони за жеребом від коліна синів Іудиних, і від коліна синів Симеоно­вих, і від коліна синів Веніамінових ті міста, які вони назвали на імення.­
⁶⁶ Деяким же племенам синів Ка­афових дали міста від коліна Єфремового.
⁶⁷ І дали їм міста притулків: Сихем і передмістя його на горі Єфремовій, і Гезер і передмістя його,
⁶⁸ Іокмеам і передмістя його, і Беф-Орон і передмістя його,
⁶⁹ й Аїалон і передмістя його, і Гаф-Риммон і передмістя його;
⁷⁰ від половини коліна Манассіїного — Анер і передмістя його, Білеам і передмістя його. Це поколінню решти синів Каафових.
⁷¹ Синам Гирсона від племені половини коліна Манассіїного дали Голан у Васані і передмістя його, й Аштароф і передмістя його.
⁷² Від коліна Іссахарового — Кедес і передмістя його, Давраф і передмістя його,
⁷³ і Рамоф і передмістя його, й Анем і передмістя його;
⁷⁴ від коліна Асирового — Машал і передмістя його, й Авдон і передмістя його,
⁷⁵ і Ху­ком і передмістя його, і Рехов і передмістя його;
⁷⁶ від коліна Неффалимового — Кедес у Галилеї і передмістя його, і Хаммон і передмістя його, і Кириафаїм і передмістя його.
⁷⁷ А іншим синам Мерариним — від коліна Завулонового Риммон і передмістя його, Фавор і передмістя його.
⁷⁸ По той бік Йордану, нав­проти Єрихона, на схід від Йордану,­ від коліна Рувимового дали Восор у пустелі і передмістя його, й Іаацу і передмістя її,
⁷⁹ і Кедемоф і передмістя його, і Мефааф і передмістя його;
⁸⁰ від коліна Гадового — Рамоф у Галааді і передмістя його, і Маханаїм і передмістя його,
⁸¹ й Еле­вон і передмістя його, і Іазер та передміс­тя його.

Псалом XX
¹ Начальнику хору. Псалом Давида.
² Господи, силою Твоєю звеселиться цар і спасінню Твоєму вельми возрадується.
³ Ти дав йому бажання серця його і прохання уст його Ти не відкинув.
⁴ Ти зустрів його благословенням благісним і поклав на голову його вінець із чистого золота.
⁵ Життя він просив у Тебе, і Ти дав йому довголіття на віки віків.
⁶ Велика слава його у спасінні Твоїм, славою й величчю Ти прикрасив його.
⁷ Ти дав йому благословення, навіки звеселив його радістю перед лицем Твоїм.
⁸ Бо цар уповає на Господа і милістю Всевишнього не захитається.
⁹ Рука Твоя, Господи, нехай знайде [всіх] ворогів Твоїх, правиця Твоя нехай досягне всіх, що ненавидять Тебе.
¹⁰ В час гніву Твого Ти розпалиш їх, як піч. У гніві Своїм Господь погубить їх, і поїсть їх вогонь.
¹¹ Ти знищиш плід їх із землі і рід їх з-поміж синів людських.
¹² Бо вони замислили ворожнечу проти Тебе — злий намір, якого не можуть [здійснити].
¹³ Ти поженеш їх перед Собою, з луків Твоїх пустиш стріли в лице їх.
¹⁴ Піднесися, Господи, силою Твоєю! Будемо співати й прославляти могутність Твою.
 
 
Псалом XXI
¹ Начальнику хору. При сході зорі. Псалом Давида. (Пророцтво про страждання Ісуса Христа).
² Боже, Боже мій! [Зглянься на мене!] Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого.
³ Боже мій, взиваю вдень — і Ти не чуєш; вночі — і нема мені спокою.
⁴ Ти ж у святині живеш, хвало Ізраїля.
⁵ На Тебе надіялися батьки наші, надіялись, і Ти визволив їх.
⁶ До Тебе звертались і були спасенні, на Тебе надію покладали і не осоромились.
⁷ А я черв, а не людина, приниження в людей і зневага в народів.
⁸ Всі, хто дивиться на мене, насміхаються з мене, зневажають устами, киваючи головою:
⁹ «Він надіявся на Бога, нехай же спасе його, нехай визволить його, коли він угодний Йому».
¹⁰ Але Ти ж вивів мене з утроби, дав мені надію на Тебе від грудей матері моєї.
¹¹ На Тебе покинутий я від утроби. Від грудей матері моєї Ти — Бог мій.
¹² Не віддаляйся ж від мене, бо скорбота близько, а заступника нема.
¹³ Бики роз’ярені обступили мене, страшні васанські — оточили мене.
¹⁴ Розкрили на мене пащі свої, як лев, що шукає поживи й рикає.
¹⁵ Я розлився, як вода, розслабли всі кості мої, і серце моє, як віск, розтопилося в грудях моїх.
¹⁶ Висохла, як черепок, сила моя, і язик мій прилип до піднебіння мого. В порох смерти Ти звів мене.
¹⁷ Бо пси оточили мене, зграя злих обступила мене. Пробили руки й ноги мої.
¹⁸ Можна перелічити всі кості мої, а вони дивляться та зневажають мене.
¹⁹ Розділили ризи мої собі і за одежу мою кидали жереб.
²⁰ Ти ж, Господи, не віддаляйся від мене. Сило моя, на поміч мені прийди!
²¹ Визволи від смерти душу мою і від псів самотню мою.
²² Почуй і спаси мене від пащі лева і від рогів єдинорогів визволи мене.
²³ Я ж сповіщатиму ім’я Твоє браттям моїм, посеред церкви вірних у піснях хвалитиму Тебе.
²⁴ Всі, хто боїться Господа, прославляйте Його. Всі нащадки Якова, хваліть Його; нехай же бояться Його всі покоління Ізраїля!
²⁵ Бо Він не зневажив і не покинув бідного в біді його і не сховав від мене лиця Свого, а почув мене, коли благав Його.
²⁶ Буду хвалитися Тобою у зібранні великому, буду визнавати Тебе, обітниці мої сповню перед тими, що бояться Його.
²⁷ Будуть їсти убогі й насичуватися, і хвалитимуть Господа ті, що шукають Його, щоб жили серця ваші повіки.
²⁸ Згадають і повернуться до Господа всі краї землі і поклоняться перед Ним усі племена народів.
²⁹ Бо Господнє є Царство, і Він царює над народами.
³⁰ Будуть споживати й поклоняться Йому всі сильні землі; поклоняться Йому всі, що сходять у землю, і душа моя для Нього живе.
³¹ Нащадки [мої] будуть служити Йому і будуть зватися Господніми повіки.
³² Прийдуть вони і будуть сповіщати правду Його родові майбутньому, про все, що створив Господь.

Перша книга Параліпоменон
Глава VІ
¹ Сини Левія: Гирсон, Каафран і Мерарі.
² Сини Каафа: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узиїл.
³ Діти Амрама: Аарон, Мойсей і Маріам. Сини Аарона: Надав, Авиуд, Єлеазар і Іфа­мар.
⁴ Єлеазар породив Финеєса, Фи­неєс породив Авишуя;
⁵ Авишуй породив Буккія, Буккій породив Озію;
⁶ Озія породив Зерахію, Зерахія породив Мераїофа;
⁷ Мераїоф породив Амарію, Амарія породив Ахитува;
⁸ Ахитув породив Садока, Садок породив Ахимааса;
⁹ Ахимаас породив Азарію, Азарія породив Іоанана;
¹⁰ Іоанан породив Азарію, — це той, який був священиком у храмі, побу­дованому Соломоном в Єрусалимі.
¹¹ І породив Азарія Амарію, Амарія породив Ахитува;
¹² Ахитув породив Садока, Садок породив Селлума;
¹³ Селлум породив Хелкію, Хелкія породив Азарію;
¹⁴ Азарія породив Сераію, Сераія породив Іоседека.
¹⁵ Іоседек пішов у полон, коли Господь переселив юдеїв і єрусалимлян рукою Навуходоносора.
¹⁶ Отже, сини Левія: Гирсон, Кааф і Мерарі.
¹⁷ Ось імена синів Гирсонових: Ливні і Шимей.
¹⁸ Сини Каафа: Амрам, Іцгар, Хеврон та Узиїл.
¹⁹ Сини Мерарі: Махли і Муши. Ось нащадки Левія за родами їх.
²⁰ У Гир­сона: Ливні, син його; Іахав, син його; Зимма, син його;
²¹ Іоах, син його; Іддо, син його; Зерах, син його; Ієаф­рай, син його.
²² Сини Каафа: Аминадав, син його; Корей, син його; Асир, син його;
²³ Елкана, син його; Евиасаф, син його; Асир, син його;
²⁴ Тахаф, син його; Уриїл, син його; Узія, син його; Саул, син його.
²⁵ Сини Елкани: Амасай і Ахимоф.
²⁶ Елкана, син його; Цофай, син його; Нахаф, син його;
²⁷ Елиаф, син його; Ієрохам, син його, Елкана, син його; [Самуїл, син його].
²⁸ Сини Самуїла: первісток Іоїль, другий Авия.
²⁹ Сини Мерарі: Махли; Ливні, син його; Шимей, син його; Уза, син його;
³⁰ Шима, син його; Хаггія, син його; Асаія, син його.
³¹ Ось ті, яких Давид поставив начальниками над спів­цями в домі Господньому, з часу поставлення в ньому ковчега.
³² Вони служили співцями перед скинією зібрання, доки Соломон не побудував дому Господнього в Єрусалимі. І вони ставали на службу свою за уставом своїм.
³³ Ось ті, які ставали із синами своїми: із синів Каафових — Еман співець, син Іоїля, син Самуїла,
³⁴ син Елкани, син Ієрохама, син Елиїла, син Тоаха,
³⁵ син Цуфа, син Елкани, син Махафа, син Амасая,
³⁶ син Елкани, син Іоїля, син Азарії, син Цефанії,
³⁷ син Тахафа, син Асира, син Авиасафа, син Корея,
³⁸ син Іцгара, син Каафа, син Левія, син Ізраїля;
³⁹ і брат його Асаф, який стояв праворуч від нього, — Асаф, син Берехії, син Шими,
⁴⁰ син Михаїла, син Ваасеї, син Малхиї,
⁴¹ син Ефнія, син Зераха, син Адаії,
⁴² син Ефана, син Зимми, син Шимія,
⁴³ син Іахафа, син Гирсона, син Левія.
⁴⁴ А із синів Мерарі, братів їхніх, — на лівому боці: Ефан, син Кишія, син Авдія, син Маллуха,
⁴⁵ син Хашавії, син Амасії, син Хелкії,
⁴⁶ син Амція, син Ванія, син Шемера,
⁴⁷ син Махлія, син Мушія, син Мерарі, син Левія.
⁴⁸ Брати їхні левити визначені­ на всякі служби при домі Божому;

Псалом XVII (продовження)
³⁶ Ти, Господи, даєш мені щит спасіння Твого, правиця Твоя підтримує мене і ласка Твоя звеличує мене.
³⁷ Ти розширюєш кроки мої піді мною, і не хитаються ноги мої.
³⁸ Я жену ворогів моїх і настигаю їх, і не повертаюся, аж доки не знищу їх.
³⁹ Уражаю їх, і вони не можуть встати, падають під ногами моїми.
⁴⁰ Бо Ти підперезав мене силою на битву, кинув під ноги мої тих, що повстали на мене.
⁴¹ Ти повернув до мене спиною ворогів моїх, і я нищив тих, що ненавиділи мене.
⁴² Вони кричали, та нікому було рятувати; до Господа — але Він не послухав їх.
⁴³ Я розсіваю їх, як порох перед вітром, як багно на вулиці, топчу їх.
⁴⁴ Ти врятував мене від людського заколоту, поставив мене на чолі народів. Народ, якого не знав я, служить мені.
⁴⁵ Лише почувши про мене, народи підкоряються мені, чужинці запобігають переді мною,
⁴⁶ навіть в укріпленнях своїх іноплемінники бліднуть і тремтять.
⁴⁷ Живий Господь і благословенний Бог. І нехай прославлений буде Бог спасіння мого!
⁴⁸ Бог, що відплачує за мене і підкорює мені народи,
⁴⁹ Він визволив мене від ворогів моїх, підніс мене над тими, що воювали проти мене, і від чоловіка неправедного визволив мене.
⁵⁰ За те буду славити Тебе, Господи, між народами й співатиму імені Твоєму.
⁵¹ Ти велично спасаєш царя і виявляєш милість до помазаника Свого Давида і роду його навіки.
 
Псалом XVIII
¹ Начальнику хору. Псалом Давида.
² Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
³ День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку.
⁴ Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх.
⁵ По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх. Він поставив у них сонце,
⁶ і воно, мов жених, виходить із весільного чертога свого. Радіє, мов велетень, щоб обійти коло своє.
⁷ Від краю небес вихід його, і захід його на краю їх, і ніщо не сховається від тепла його.
⁸ Закон Господній непорочний, душу оживляє: свідчення Господні вірні, навчають простих.
⁹ Повеління Господні праведні — звеселяють серце. Заповідь Господня світла — просвітлює очі.
¹⁰ Страх Господній чистий і перебуває вічно. Суди Господні — істина, всі справедливі,
¹¹ дорожчі за золото й дорогоцінне каміння; солодші за мед із сотів.
¹² Бо раб Твій охороняється ними. І хто додержує їх, тому нагорода велика.
¹³ Хто зрозуміє гріхи свої? І від тайних моїх очисти мене.
¹⁴ І від навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволоділи вони мною. Тоді я буду непорочним і очищеним від гріха великого.
¹⁵ Нехай же слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, Твердине моя і Спасителю мій.
 
Псалом XIX
¹ Начальнику хору. Псалом Давида.
² Вислухає тебе Господь в день скорботи, захистить тебе ім’я Бога Якова.
³ Він пошле тобі поміч із святині і з Сиону підкріпить тебе.
⁴ Він пом’яне всі жертви твої, і всепалення твоє буде приємне.
⁵ [Господь] дасть тобі за серцем твоїм і наміри твої здійснить.
⁶ Звеселімося ж спасінням твоїм, і в ім’я Господа Бога нашого звеличмося; Господь виконає всі прохання твої.
⁷ Тепер я знаю, що Господь спасає Христа Свого; з святих небес Своїх відповідає Йому могутністю спасаючої правиці Своєї.
⁸ Одні хваляться колісницями, інші кіньми, а ми хвалимося іменем Господа Бога нашого.
⁹ Вони хитаються й падають, а ми стоїмо твердо.
¹⁰ Господи, спаси царя і вислухай нас, в який би день ми не звертались [до Тебе].

Перша книга Параліпоменон
Глава V
¹ Сини Рувима, первістка Ізраїлевого, — він первісток; але, ко­ли осквернив він постіль батька свого, первородство його віддане синам Йосифа, сина Ізраїлевого, з тим однак же, щоб не писатися їм первород­ними;
² тому що Іуда був найсильнішим із братів своїх, і вождь від нього, але першість перенесена на Йосифа.
³ Сини Рувима, первістка Ізраїлевого: Ханох, Фаллу, Хецрон і Харми.
⁴ Сини Іоїля: Шемая, син його; його син Гог, його син Шимей,
⁵ його син Миха, його син Реаія, його син Ваал,
⁶ його син Беера, якого відвів у полон Феглафелласар, цар Ассирійський. Він був князем рувимлян.
⁷ І брати його, за племенами їх, за родовідним списком їх, були: голов­ний Ієїель, потім Захарія,
⁸ і Бела, син Азаза, сина Шеми, сина Іоїля. Він жив в Ароері до Нево і Ваал-Меона;
⁹ а на сход він жив до входу в пустелю, що йде від ріки Євфрату, тому що стада їх були численні в землі Галаадській.
¹⁰ У дні Саула вони вели війну з агарянами, які впали від рук їх, а вони стали жити в наметах і по всьому східному боці Галаада.
¹¹ Сини Гада жили навпроти них у землі Васанській до Салхи:
¹² у Васані Іоїль був головний, Шафан другий, потім Іаанай і Шафат.
¹³ Бра­тів їхніх з родинами їхніми було сім: Михаїл, Мешуллам, Шева, Іорай, Іаакан, Зия та Евер.
¹⁴ Ось сини Авихаїла, сина Хурія, сина Іароаха, сина Галаада, сина Михаїла, сина Ієшишая, сина Іахдо, сина Буза.
¹⁵ Ахи, син Авдиїла, сина Гунієвого, був главою свого роду.
¹⁶ Вони жили в Галааді, у Васані й у залежних від нього містах і у всіх околицях Сарона, до виходу їх.
¹⁷ Усі вони перераховані у дні Іоафама, царя Юдейського, й у дні Ієровоама, царя Ізраїльського.
¹⁸ У нащадків Рувима і Гада і половини племені Манассіїного було людей войовничих, чоловіків, які носять щит і меч, які стріляють з лука і навчені до битви, сорок чотири тисячі сімсот шістдесят, які виходять на війну.
¹⁹ І воювали вони з агарянами, Ієтуром, Нафишем і На­давом.
²⁰ І надана була їм допомога проти них, і віддані були в руки їхні агаряни й усе, що в них було, тому що вони під час битви воззвали до Бога, і Він почув їх, за те, що вони уповали на Нього.
²¹ І взяли вони стада їхні: верблюдів п’ятдесят тисяч, із дрібної худоби двісті п’ятдесят тисяч, ослів дві тисячі, і сто тисяч душ людей,
²² тому що багато впало убитими, оскільки від Бога була битва ця. І жили вони на місці їхньому до переселення.
²³ Нащадки половини коліна Манассіїного жили в тій землі, від Васана до Ваал-Ермона і Сенира і до гори Ермона; і їх було багато.
²⁴ І ось глави поколінь їх: Ефер, Іш’ї, Елиїл, Азриїл, Єремія, Годавія й Іагдиїл, мужі могутні, мужі вельможні, глави родів своїх.
²⁵ Але коли вони згрішили проти Бога батьків своїх і стали блудно ходити услід богам народів тієї землі, яких вигнав Бог від лиця їх,
²⁶ тоді Бог Ізраїлів збудив дух Фула, царя Ассирійського, і дух Феглафелласара, царя Ассирійського, і він виселив рувимлян і гадитян і половину коліна Манассіїного, і відвів їх у Халах, і Хавор, і Ару, і на ріку Гозан, — де вони до цього дня.

Псалом XVII
¹ Начальнику хору. Раба Господнього Давида, який виголосив слова пісні цієї до Господа, коли Господь визволив його від рук усіх ворогів його і від руки Саула. І він сказав:
² Возлюблю Тебе, Господи, кріпосте моя.
³ Господь — твердиня моя і пристановище моє, визволитель мій, Бог мій, поміч моя; на Нього моя надія, оборонець мій, ріг спасіння мого, заступник мій.
⁴ З хвалою прикличу Господа і від ворогів моїх спасуся.
⁵ Огорнули мене муки смертельні, і ріки беззаконня засмутили мене.
⁶ Кайдани пекельні скували мене, і сіті смертні обплутали мене.
⁷ У тісноті моїй я призивав Господа і до Бога мого взивав, і Він почув голос мій із храму [святого] Свого, і благання моє дійшло до слуху Його.
⁸ І затряслася, захиталася земля, тремтіли й тряслися підвалини гір, бо запалав гнівом [Господь].
⁹ Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його — вогонь палючий, палаюче вугілля сипалося від Нього.
¹⁰ Він прихилив небеса й зійшов, і морок — під ногами Його.
¹¹ І возсів на херувимів, і полетів, понісся на крилах вітру.
¹² Хмарами, як покровом, Він покрив Себе, темними хмарами води Він огорнув Себе.
¹³ Від блиску Його перед Ним летіли хмари, град і вогненне вугілля.
¹⁴ І загримів у небесах Господь, і Всевишній подав голос Свій.
¹⁵ Пустив стріли Свої і розігнав їх. Метнув безліч блискавок і розсіяв їх.
¹⁶ І відкрилися джерела вод, відкрилися основи всесвіту від заборони Твоєї, Господи, від подиху гніву Твого.
¹⁷ Він простяг руку з висоти і взяв мене, і з глибокої води визволив мене.
¹⁸ Він визволив мене від ворогів моїх сильних і від ненависників моїх, що були сильнішими від мене.
¹⁹ Вони повстали на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене.
²⁰ Він вивів мене на простір і визволив мене, бо Він возлюбив мене.
²¹ Господь воздав мені за правдою моєю і за чистотою рук моїх відплатив мені.
²² Бо я зберіг путі Господні і не був нечестивим перед Богом моїм.
²³ Бо всі заповіді Його були переді мною, і від повелінь Його я не відхилявся.
²⁴ Я був непорочний перед Ним і берігся, щоб не згрішити мені.
²⁵ І воздав мені Господь за правдою моєю і за чистотою рук моїх перед очима Його.
²⁶ Господи, Ти чиниш з милостивим милостиво, і з справедливим за справедливістю його,
²⁷ з чистим — за чистотою його, а з лукавим — за лукавством його.
²⁸ Бо Ти народ поневолений спасаєш і пиху гордих приборкуєш.
²⁹ Ти засвічуєш світильник мій. Господь Бог мій просвічує темряву мою.
³⁰ З Тобою я перемагаю військо, з Богом моїм я через мур перейду.
³¹ Бог мій! Непорочні путі Його, чисте слово Його, Він оборонець усіх, що надіються на Нього.
³² Бо хто Бог, крім Господа? Хто захисник, крім Бога нашого?
³³ Бог підперізує мене силою, рівняє переді мною дорогу мою.
³⁴ Робить ноги мої швидкими, як у оленя, і на висотах моїх ставить мене.
³⁵ Привчає руки мої до боротьби і м’язи мої робить, як лук мідний.