#Поезія

Дерева в стилі "ню" важке підперли небо,
У розпачі німому, гілля догори -
Реалії буття, можливо знову треба
Самотність осягнуть прощальної пори.

Душа стріпнеться враз - озветься криком серце,
Остання гіркота пожовклого листка.
Пекучий біль огню та переливи скерцо,
В зрадливості гріха десь істина блука...

І краплі дощові, неначе жалю сльози,
Омиють і не раз уклінно щоки нам.
Я з книги осені, прожитий розділ прози,
Перепишу віршем і подарую Вам.

Автор Олександр Козубенко