ЛЮБІТЬ ОДИН ОДНОГО



А любити - це з іншим ділитися своїм серцем.
Це тепло розливати із власного каганця.
Це дивитися щиро в задощене світу люстерце
І добром зігрівати байдужі людські серця.
Це шукати у ближнім - що б не сталося - тільки краще.
Це навчитися пробачати образи та біль.
Серед світу холодного бути завжди гарячим
І сліди милосердя на стежці лишати суціль.
А любити - це разом дивитися в небо синє.
Це ділити надво‌є і радості, і журбу.
Це себе роздавати для іншого по краплині
І сіяти небесним промінням, де б ти не був.
Це сприймати чужі проблеми неначе власні
І охоче брати на плечі не свій тягар.
Коли світло надії в імлі непроникній гасне,
Розганяти комусь темне пасмо холодних хмар.
Дарувати усмíшку щиру і погляд ніжний,
Підставляти плече, бути разом в часи біди.
А як раптом назустріч - хурделиця з вітром сніжним,
Залишати незмінно поруч свої сліди.
А любити - це бачити сльози в очах людини,
Коли всім видно тільки усмішку на вустах.
Це стояти за когось годинами на колінах
І нести чиєсь рідне ймення до ніг Христа.
Коли любиш, тоді помилки пробачати просто.
Коли любиш, служити ближньому - твій девіз.
Тоді серце не ранить образливе слово гостре.
Тоді бачиш лише хороше в усіх і скрізь.
Дай Господь вам кохання палкого незгасний пломінь,
Що єднатиме душі в одну на земній путі,
Щоб завжди було тепло і затишно в вашім домі,
Щоб Христа впізнавали люди у вас в житті.
А любити - це бути взірцем для усіх навколо -
Погляд завжди притягує блиск щасливих очей.
Тільки справжню любов не зупинить ні зло, ні холод -
Вона тихо серпанок надії для інших тче
І наслідує віддано любляче серце Бога,
Вчиться бути промінчиком світла в глухій пітьмі,
Здобуваючи дотиком ніжним над злом перемогу
І мелодію щастя розносячи в тиші німій.