👨‍👩‍👧‍👦 Сімейний бюджет💰

"Нащо комусь платити, якщо я це можу зробити сама/сам."
"Ого як дорого, можна було розібратись і самостійно зробити."

Інколи так, та переважно все ж таки ні )

Коли "так"?
Якщо ця діяльність приносить Вам задоволення. Я от зараз живу в приватному будинку. і реально мені приносить радість привести в порядок свій маленький квітник, десь прополоти, десь полити. Це мій час відволіктись від інтелектуальної праці, побути на свіжому повітрі і відразу побачити результат моєї роботи.


Коли "ні"
Роблячи все самостійно, ми стикаємось з тим, що нам потрібно витрачати більше часу на вивчення питання. і якщо перевести витрачений час на вивчення та самостійне виконання якихось дій в гроші то може вийти значно дорожче.

Як це перевести? - визначте вартість вашої години праці. 💰

Наприклад, у вас стабільна заробітна плата 35000 грн (цифра взята наобум)
В середньому в місяці 21 робочий день, робочий час в день допустимо 8 годин.
тобто в місяці +/- 168 робочих годин.
відповідно вартість вашої години 35000/168= 208 грн.

І ось вже знаючи цю цифру, Ви більш прагматично будете приймати рішення про оплату часу іншої людини.
Спеціалісту піде наприклад 2 години зробити роботу, а у Вас майже цілий день- нехай ті ж 8 годин. Спеціаліст вказує вартість своєї роботи наприклад 1000 грн. Але якщо ви будете робити це - то це умовна "витрата" в 1664 грн. І це я не порахувала, що можливо у вас маю бути якісь інструменти (читай ще витрати). Матеріали не беру в обрахунок, бо це потрібно в обох випадках.

При цьому, для мене є ще інша сторона "Чому варто платити за послуги інших" - буде звучати трошки езотерично ) - це запускати кругообіг грошей.

‼️ Коли легко і без жалю оплачуємо працю інших і цінуємо її, то і до нас приходять замовлення і можливості. ‼️

Особливо ця закономірність чітко прослідковується для самозайнятих осіб, які прагнуть щоб їх послуги/товари купували, щоб був запит.

Цікава Ваша думка щодо цієї теми

🔮💰Пенсійна реформа та обов'язкові накопичувальні пенсії - що планує Мінсоцполітики?

🗞Деталі із матеріалу Економічної правди

Запропонована урядом реформа передбачає радикальне оновлення солідарного рівня пенсійної системи.

➡️Виплата складатиметься з двох компонентів: страхової (наразі отримують пенсіонери в Україні) та базової пенсії.

▫️Базова пенсія – це складова солідарної пенсії, яку нараховуватимуть усім пенсіонерам.
💳Розмір базової пенсії буде однаковим для усіх пенсіонерів – 30% від мінімальної зарплати після вирахування з неї податків.

▫️Страхова пенсія – це частина солідарного рівня, яка залежить від трудового стажу пенсіонера та розміру зарплати, який він отримував.
💳Розмір пенсійної виплати залежатиме від кількості зароблених протягом трудової діяльності балів. Їх людина отримуватиме кожного місяця, протягом якого була офіційно працевлаштованою (і роботодавець здійснював за неї внески до Пенсійного фонду).
Коли прийде час виходити на пенсію, то розмір страхової виплати визначатимуть, помноживши суму зароблених за всю трудову діяльність балів на вартість одного бала.
Вартість пенсійного бала переглядатимуть щороку у березні. Такий підхід замінить традиційну індексацію пенсій.

❓Як розраховуватимуть розмір солідарної пенсії?

Розмір виплати, на яку претендуватиме людина після реформи розраховуватимуть як суму базової та страхової пенсій.

Тобто, особа, яка все життя отримувала середню зарплату у 2024 році могла б претендувати на 6140 грн: базова пенсія 1848 грн "плюс" страхова виплата 4292 грн (детальний розрахунок наведено у статті ЕП).
Розмір солідарної пенсії особи із зарплатою 30 тис. грн за новими правилами становив би 8978 грн, а особи з мінімалкою – 3750 грн.

З цікавого, максимальна кількість пенсійних балів буде розраховуватися із тієї суми, з якої було сплачено ЄСВ. Іншими словами, навіть якщо зарплата особи перевищує 15 мінімальних зарплат, то держава їй нарахує пенсійних балів лише за 15 мінімалок.

❓Що за накопичувальний рівень пенсій?

Ще одна частина реформи – запровадження обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи.

Особливістю другого рівня є індивідуальний характер внесків. Якщо на солідарному рівні виплати здійснюють із "загального казанка", у який роблять внески громадяни працездатного віку, то на накопичувальному, розмір майбутніх виплат залежить виключно від того, скільки особа сама собі відклала на старість.

В межах реформи кожному працюючому українцю відкриють індивідуальні пенсійні рахунки, які щомісяця будуть поповнювати роботодавці та держава.

Накопичувальний фонд, який керуватиме цими коштами, буде інвестувати їх для того, аби вберегти від інфляції та примножити.

Доступ до накопичувальних внесків відкриється лише після виходу на пенсію, тобто у 60 років за наявності 35 років трудового стажу.

Як зазначають у Мінсоцполітики, держава створить спеціальний фонд, який гарантуватиме пенсійні накопичення громадян (за прикладом Фонду гарантування вкладів для банків).

Ось на цьому етапі немає впевненості, на скільки ефективним буде управління таким фондом.

Починаючи з четвертого року у громадян з'явиться право перенести свої пенсійні заощадження на рахунки приватних компаній, які авторизуються для участі у другому рівні. Це можуть бути як недержавні пенсійні фонди (НПФ), так і компанії зі страхування життя або банки.

❓🤔А може не варто чекати, та уже прямо зараз починати формувати свої власні пенсійні заощадження. І управляти ними на свій власний розсуд… Що скажете?

👍 - я уже так і роблю
❤️ - мабуть таки варто брати своє майбутнє у власні руки
🤔 - ну ні, коли там ще та пенсія

👉 До речі, саме до теми пенсійних заощаджень - практичний курс від iPlan.ua «"Особисті фінанси та інвестиції для початківців", наша рекомендація тим, хто хоче сформувати власну фінансову незалежність і додатковий дохід.

🔜Ще встигнете доєднатись. Реєстрація завершується за кілька днів.
Деталі тут – https://www.iplan-edu.com/course-start/.