Арсеній Насіковський I DIM dan repost
5. Ходити ногами по землі
Дуже легко замовляти рафіновану аналітику та читати звіти, хитаючись на шкіряному кріслі з філіжанкою еспресо, відтопиривши мізинець. Особливо після тренінгів про масштабування та систематизацію бізнесу, де звеличують керування на метриках та звітність. Це шлях в оману, бо даними легко маніпулювати і вони не передають причинно-наслідковий звʼязок. Найкращий спосіб зрозуміти реальний стан речей — виходити з кабінету і бути максимально близьким до людей, команди та клієнтів: обʼїжджати проєкти конкурентів, спілкуватись регулярно з менеджерами з продажів, зустрічатись з клієнтами.
Найбільш ефективна практика, що запровадив — набирати клієнтів, хто відмічений в базі як «купив у конкурентів». Це найбільш цінний ресурс знань.
Під час створення концепції нового нашого проєкту за містом я обʼїздив більше 10 курортів по Україні, поспілкувавшись з персоналом, керуючими, власниками, сам зупинився в них і зібрав фідбек по знайомих. Після таких «польових» досліджень Excel-таблички з монітору сприймаються зовсім інакше.
6. Відчувати напрям вітру
Важливо не тільки розуміти сьогоднішній стан ринку, а й прогнозувати, куди він буде рухатись завтра.Наприклад, програма єОселя зараз драйвить продажі в сегменті економ до $1,000/м². Відповідно, цим сегментом ринок буде перенасичений зовсім скоро, на відміну від комфорт+, в якому майже немає пропозиції.
Також, зараз вітер інвестиційної нерухомості дує із заходу в сторону центру України, бо кількість готелів в тому ж Буковелі виросте в 10 разів за наступні 3 роки, а ринок курортів під Києвом поки що залишається блакитним океаном.
Стрес у мегаполісі масштабується швидше, ніж Аврора, особливо через скажений робочий ритм і війну. Люди починають цінувати заміський комфорт і природу. Ще 5 років тому DIM зробив ставку на преміальну заміську нерухомість і працює над запусками нових проєктів в області.
7. Чим більше невизначеності, тим менше операційки
На початку створення девелоперської компанії найважливіше — це пошук ділянок, пропрацювання концепцій, збір команди. Це творчий етап, де важливі експерименти, сміливі ідеї та гнучкість. Але коли компанія переходить в масштабування, акценти зміщуються. Потрібні грамотне керування проєктами, чіткі планерки, процедури, системи та регламенти.
Не можна систематизувати створення, але і не можна залишатись суто творчим на етапі масштабування. Для кожного періоду — свої інструменти.
При розробці стратегії або концепції проєкту — максимум обкатувань думок від експертів, пошук схожих кейсів, робочих поїздок. А коли проєкт уже запущений — максимальна кількість «стуложопих» годин в офісних кабінетах.
Ну і наостанок.
Кажуть, що Бог дає великі статки за ризик та терпіння. Ті, хто продовжує будувати в Україні, проходять по максимальних значеннях за обома параметрами.
Тому в мене немає сумніву, що я і кожен, хто залишається на нашому київському ринку знаходиться у правильному місці і в правильний час.
Бажаю всім провести рефлексію над минулим роком, виписати основні думки і поставити грандіозні плани на 2025-й рік! З Новим роком!
Дуже легко замовляти рафіновану аналітику та читати звіти, хитаючись на шкіряному кріслі з філіжанкою еспресо, відтопиривши мізинець. Особливо після тренінгів про масштабування та систематизацію бізнесу, де звеличують керування на метриках та звітність. Це шлях в оману, бо даними легко маніпулювати і вони не передають причинно-наслідковий звʼязок. Найкращий спосіб зрозуміти реальний стан речей — виходити з кабінету і бути максимально близьким до людей, команди та клієнтів: обʼїжджати проєкти конкурентів, спілкуватись регулярно з менеджерами з продажів, зустрічатись з клієнтами.
Найбільш ефективна практика, що запровадив — набирати клієнтів, хто відмічений в базі як «купив у конкурентів». Це найбільш цінний ресурс знань.
Під час створення концепції нового нашого проєкту за містом я обʼїздив більше 10 курортів по Україні, поспілкувавшись з персоналом, керуючими, власниками, сам зупинився в них і зібрав фідбек по знайомих. Після таких «польових» досліджень Excel-таблички з монітору сприймаються зовсім інакше.
6. Відчувати напрям вітру
Важливо не тільки розуміти сьогоднішній стан ринку, а й прогнозувати, куди він буде рухатись завтра.Наприклад, програма єОселя зараз драйвить продажі в сегменті економ до $1,000/м². Відповідно, цим сегментом ринок буде перенасичений зовсім скоро, на відміну від комфорт+, в якому майже немає пропозиції.
Також, зараз вітер інвестиційної нерухомості дує із заходу в сторону центру України, бо кількість готелів в тому ж Буковелі виросте в 10 разів за наступні 3 роки, а ринок курортів під Києвом поки що залишається блакитним океаном.
Стрес у мегаполісі масштабується швидше, ніж Аврора, особливо через скажений робочий ритм і війну. Люди починають цінувати заміський комфорт і природу. Ще 5 років тому DIM зробив ставку на преміальну заміську нерухомість і працює над запусками нових проєктів в області.
7. Чим більше невизначеності, тим менше операційки
На початку створення девелоперської компанії найважливіше — це пошук ділянок, пропрацювання концепцій, збір команди. Це творчий етап, де важливі експерименти, сміливі ідеї та гнучкість. Але коли компанія переходить в масштабування, акценти зміщуються. Потрібні грамотне керування проєктами, чіткі планерки, процедури, системи та регламенти.
Не можна систематизувати створення, але і не можна залишатись суто творчим на етапі масштабування. Для кожного періоду — свої інструменти.
При розробці стратегії або концепції проєкту — максимум обкатувань думок від експертів, пошук схожих кейсів, робочих поїздок. А коли проєкт уже запущений — максимальна кількість «стуложопих» годин в офісних кабінетах.
Ну і наостанок.
Кажуть, що Бог дає великі статки за ризик та терпіння. Ті, хто продовжує будувати в Україні, проходять по максимальних значеннях за обома параметрами.
Тому в мене немає сумніву, що я і кожен, хто залишається на нашому київському ринку знаходиться у правильному місці і в правильний час.
Бажаю всім провести рефлексію над минулим роком, виписати основні думки і поставити грандіозні плани на 2025-й рік! З Новим роком!