В анексованій Абхазії ситуація продовжує загострюватись через нові сутички між активістами та проросійськими силами. Однією з резонансних подій стало те, що вантажівка протаранила огорожу біля парламенту. Це відбулося на фоні планів місцевого парламенту розглянути питання про “ратифікацію інвестиційного договору” з Російською Федерацією.
Протестувальники виступають проти цього договору, вимагаючи від влади проголосувати проти нього. Заворушення в регіоні стали відповіддю на побоювання громадськості про подальшу економічну і політичну залежність від Росії.
Очевидно, що Росія шукає можливості для просування своїх бізнесів і інвестицій в регіонах, які вона контролює чи впливає. Інвестиційний договір, про який йдеться в протестах, був частиною стратегії та війни, яку РФ розпочала проти Грузії. Російські компанії прагнуть зайняти ринок, отримуючи більше політичного та економічного контролю. Для Кремля основним пріоритетом є збереження та розширення своєї сфери впливу. Коли Росія відправляє "миротворчі контингенти", це часто є прикриттям для ведення війни чи військової агресії, щоб закріпити контроль над геополітичними територіями. За цими діями криються виключно економічні інтереси. Російські компанії отримують доступ до природних ресурсів, інфраструктурних проектів і стратегічних ринків. Як правило, в таких ситуаціях місцева економіка стає важелем для контролю і маніпуляцій, де основною метою є не служіння потребам населення, а максимізація прибутків для російських бізнес-структур.
Протестувальники виступають проти цього договору, вимагаючи від влади проголосувати проти нього. Заворушення в регіоні стали відповіддю на побоювання громадськості про подальшу економічну і політичну залежність від Росії.
Очевидно, що Росія шукає можливості для просування своїх бізнесів і інвестицій в регіонах, які вона контролює чи впливає. Інвестиційний договір, про який йдеться в протестах, був частиною стратегії та війни, яку РФ розпочала проти Грузії. Російські компанії прагнуть зайняти ринок, отримуючи більше політичного та економічного контролю. Для Кремля основним пріоритетом є збереження та розширення своєї сфери впливу. Коли Росія відправляє "миротворчі контингенти", це часто є прикриттям для ведення війни чи військової агресії, щоб закріпити контроль над геополітичними територіями. За цими діями криються виключно економічні інтереси. Російські компанії отримують доступ до природних ресурсів, інфраструктурних проектів і стратегічних ринків. Як правило, в таких ситуаціях місцева економіка стає важелем для контролю і маніпуляцій, де основною метою є не служіння потребам населення, а максимізація прибутків для російських бізнес-структур.