Ромаха/Romaha

У той час, коли країна щодня бореться за свою незалежність і територіальну цілісність, влада, здається, не усвідомлює критичної необхідності в доукомплектуванні вже існуючих боєздатних бригад, які мають реальний бойовий досвід. Це безпосередньо ставить під загрозу ефективність оборони та безпеки держави.

Замість того, щоб зосередитися на підготовці та підтримці тих бригад, які вже мають значний бойовий досвід і професіоналізм, відбувається створення абсолютно нових формувань з нуля, замість укріплення вже існуючих сил. На прикладі французької військової оперативної групи «Шампань» можна побачити, як кілька тисяч українських військових проходять навчання в рамках підготовки нової бригади імені Анни Київської, що піднімає важливі питання, які потребують відповідей – чому інвестиції і зусилля, які вимагають значних ресурсів, не спрямовані на укріплення існуючих бригад, здатних до ведення бойових дій просто зараз?

Французи обіцяють надати новій бригаді значний арсенал, включаючи 18 легких танків AMX 10, 18 самохідних артилерійських установок Caesar, 128 бронетранспортерів та інші потужні системи озброєнь, що, безумовно, виглядає вражаюче. Але чи є насправді сенс формувати нову бригаду з великою кількістю сучасного озброєння, якщо вже існуючі бригади з реальним бойовим досвідом просто залишаються недоукомплектованими?

Досвід, який ми вже мали з контрнаступом на півдні, яскраво продемонстрував небезпеку такої стратегії. Неодноразово новостворені бригади, позбавлені бойового досвіду, зазнавали великих втрат. Це підкреслює, наскільки небезпечним є формування нових підрозділів без належної уваги до підтримки і укріплення вже існуючих, які можуть дати справжній опір супротивнику.

Україна потребує не просто чисельності в рядах військових, а якісної і вмотивованої бойової сили, яка готова ефективно виконувати свої завдання на фронті. Ігнорувати досвід, знання та готовність тих, хто вже пройшов через вогонь і воду, є великою помилкою, яка може дорого коштувати нашій країні в умовах надзвичайної небезпеки. Нам необхідно адаптувати стратегії та підходи до ведення війни, щоб максимально використовувати ресурси і потенціал, котрий у нас уже є.

Черчилль якось сказав: “У війні немає нічого страшнішого ніж нерішучість” і що “ніколи не слід плутати бажання миру з відсутністю мужності”. І не дивно, що зараз з’явилася інформація про те, що Китай надіслав рф зброю, щоб задіювати її проти України - FAZ з посиланням на джерела розвідки в ЄС пишуть, що це сталося вперше. Повідомляється, що компанія російської зброї «Алмаз-Антей» налагодила виробництво нових бойових дронів у Китаї для використання проти України.

Однак, це можна було передбачити. Адже Китай та Росія мають спільні інтереси у протистоянні впливу Сполучених Штатів та їх союзників. Це партнерство базується на ряді факторів, які стосуються геополітичного, економічного та військового співробітництва. І коли весь світ “глибоко стурбовується” від солдатів КНДР у російсько-українській війні, а не приймає рішучі кроки, то такі країни як Китай може рано чи пізно наважитися на щось глобальніше.

Дональд Трамп, який раніше називав Китай "ворогом номер один", може стати одним із тих, хто підтримає більш жорстку політику щодо Пекіна. Його адміністрація у минулому демонструвала рішучість через впровадження торговельних санкцій і обмежень, спрямованих на захист національної безпеки США.

Спроба Китаю постачати зброю Росії має значення не лише для України, але й для глобальної безпеки, особливо в контексті Тайваню. Такий крок вказує на можливість формування нового альянсу між Китаєм і Росією, спрямованого на протистояння Заходу. Це створює виклики для міжнародної спільноти, оскільки дії Пекіна і Москви слід розглядати не окремо, а як частину спільної стратегії проти демократичного світу. Інакше світ може опинитися перед новою реальністю, де правила диктують не демократичні цінності, а авторитарні амбіції.

5-та стаття НАТО була застосована перший і єдиний в історії лише один раз — після терактів 11 вересня 2001 року, що підкреслює її винятковість і водночас ефективність як стримувального механізму. У Стратегічній концепції Альянсу від 1999 року тероризм вже було визнано загрозою, що впливає на безпеку Альянсу.

4 жовтня, коли було чітко з’ясовано, що напади було організовано з-за кордону, НАТО ухвалила вісім заходів на підтримку Сполучених Штатів Америки. На прохання США, було запроваджено першу в історії Альянсу антитерористичну операцію “Ігл Есіст”, яка тривала з середини жовтня 2001 до середини травня 2002 року. Вона полягала в тому, що сім літаків НАТО, оснащених системою раннього виявлення і управління, брали участь у патрулюванні повітряного простору над територією Сполучених Штатів Америки.

НАТО було створено 4 квітня 1949 року. І з того часу ми побачили “реальну ефективність” НАТО лише один раз. “Клуб захисників”, які збираються разом, накопичують сили, шліфують стратегії, а коли виникає реальна загроза у світі - вони не хочуть бачити тебе в себе, “глибоко стурбовані” та захищаються статтею 5, як останньою панацеєю. Коли потрібно продемонструвати силу та єдність, насправді все, що ми отримуємо, — це “заклики до деескалації”, які насправді звучать, як намагання відкласти реальні дії на потім. Замість реальних кроків — лише обіцянки і спроби зберегти дипломатичну маску, поки Україна піддається щоденним нападкам і руйнуванню.