У той час, коли країна щодня бореться за свою незалежність і територіальну цілісність, влада, здається, не усвідомлює критичної необхідності в доукомплектуванні вже існуючих боєздатних бригад, які мають реальний бойовий досвід. Це безпосередньо ставить під загрозу ефективність оборони та безпеки держави.
Замість того, щоб зосередитися на підготовці та підтримці тих бригад, які вже мають значний бойовий досвід і професіоналізм, відбувається створення абсолютно нових формувань з нуля, замість укріплення вже існуючих сил. На прикладі французької військової оперативної групи «Шампань» можна побачити, як кілька тисяч українських військових проходять навчання в рамках підготовки нової бригади імені Анни Київської, що піднімає важливі питання, які потребують відповідей – чому інвестиції і зусилля, які вимагають значних ресурсів, не спрямовані на укріплення існуючих бригад, здатних до ведення бойових дій просто зараз?
Французи обіцяють надати новій бригаді значний арсенал, включаючи 18 легких танків AMX 10, 18 самохідних артилерійських установок Caesar, 128 бронетранспортерів та інші потужні системи озброєнь, що, безумовно, виглядає вражаюче. Але чи є насправді сенс формувати нову бригаду з великою кількістю сучасного озброєння, якщо вже існуючі бригади з реальним бойовим досвідом просто залишаються недоукомплектованими?
Досвід, який ми вже мали з контрнаступом на півдні, яскраво продемонстрував небезпеку такої стратегії. Неодноразово новостворені бригади, позбавлені бойового досвіду, зазнавали великих втрат. Це підкреслює, наскільки небезпечним є формування нових підрозділів без належної уваги до підтримки і укріплення вже існуючих, які можуть дати справжній опір супротивнику.
Україна потребує не просто чисельності в рядах військових, а якісної і вмотивованої бойової сили, яка готова ефективно виконувати свої завдання на фронті. Ігнорувати досвід, знання та готовність тих, хто вже пройшов через вогонь і воду, є великою помилкою, яка може дорого коштувати нашій країні в умовах надзвичайної небезпеки. Нам необхідно адаптувати стратегії та підходи до ведення війни, щоб максимально використовувати ресурси і потенціал, котрий у нас уже є.
Замість того, щоб зосередитися на підготовці та підтримці тих бригад, які вже мають значний бойовий досвід і професіоналізм, відбувається створення абсолютно нових формувань з нуля, замість укріплення вже існуючих сил. На прикладі французької військової оперативної групи «Шампань» можна побачити, як кілька тисяч українських військових проходять навчання в рамках підготовки нової бригади імені Анни Київської, що піднімає важливі питання, які потребують відповідей – чому інвестиції і зусилля, які вимагають значних ресурсів, не спрямовані на укріплення існуючих бригад, здатних до ведення бойових дій просто зараз?
Французи обіцяють надати новій бригаді значний арсенал, включаючи 18 легких танків AMX 10, 18 самохідних артилерійських установок Caesar, 128 бронетранспортерів та інші потужні системи озброєнь, що, безумовно, виглядає вражаюче. Але чи є насправді сенс формувати нову бригаду з великою кількістю сучасного озброєння, якщо вже існуючі бригади з реальним бойовим досвідом просто залишаються недоукомплектованими?
Досвід, який ми вже мали з контрнаступом на півдні, яскраво продемонстрував небезпеку такої стратегії. Неодноразово новостворені бригади, позбавлені бойового досвіду, зазнавали великих втрат. Це підкреслює, наскільки небезпечним є формування нових підрозділів без належної уваги до підтримки і укріплення вже існуючих, які можуть дати справжній опір супротивнику.
Україна потребує не просто чисельності в рядах військових, а якісної і вмотивованої бойової сили, яка готова ефективно виконувати свої завдання на фронті. Ігнорувати досвід, знання та готовність тих, хто вже пройшов через вогонь і воду, є великою помилкою, яка може дорого коштувати нашій країні в умовах надзвичайної небезпеки. Нам необхідно адаптувати стратегії та підходи до ведення війни, щоб максимально використовувати ресурси і потенціал, котрий у нас уже є.