Вчора росіяни остаточно встановили контроль над Селидове. Під загрозою оточення українські військові відступили, не нав’язуючи противнику вуличні бої. Що кидається в око, місто майже ціле. До цього всі мало-мальськи значимі міста ворог захоплював вже вщент зруйнованими. Очевидні висновки невтішні:
1. Нова російська тактика захоплення міст ефективна;
2. У ЗСУ не вистачає резервів, щоб обороняти те, що від них вимагається, і воювати так, як їм хочеться.
Російські війська наразі зберігають ініціативу на фронті. Перехопити її та нав’язати їм свій сценарій дій, ЗСУ не можуть. Бо не мають для того сил. Тому наразі противник диктує нашим військовим умови ведення бойових дій, а не навпаки.
Щоб переломити цю гірку тенденцію потрібні комплексні рішення, від організації та управління до забезпечення та вишколу військ. Якщо цих рішень в швидкій перспективі не буде, то все і далі буде йти за сценарієм «Вермахт в 1944 році» – постійні і безперспективні відступи з боями в сподіванні на якесь диво, яке ніколи не настане.
1. Нова російська тактика захоплення міст ефективна;
2. У ЗСУ не вистачає резервів, щоб обороняти те, що від них вимагається, і воювати так, як їм хочеться.
Російські війська наразі зберігають ініціативу на фронті. Перехопити її та нав’язати їм свій сценарій дій, ЗСУ не можуть. Бо не мають для того сил. Тому наразі противник диктує нашим військовим умови ведення бойових дій, а не навпаки.
Щоб переломити цю гірку тенденцію потрібні комплексні рішення, від організації та управління до забезпечення та вишколу військ. Якщо цих рішень в швидкій перспективі не буде, то все і далі буде йти за сценарієм «Вермахт в 1944 році» – постійні і безперспективні відступи з боями в сподіванні на якесь диво, яке ніколи не настане.