Давно підтримую мобілізацію жінок і вдячна Марії за те, що вона вкотре підняла актуальну тему. У Конституції немає двох видів громадян. Наразі ми маємо незаконну дискримінацію чоловіків. Крім того, якщо мобілізовуватимуть жінок, то чоловіків мобілізовуватимуть менше — це вам, чоловіки, один із факторів, чому підтримувати мобілізацію співгромадянок)

Почати варто було б із мобілізації на тилові посади: діловодів, кадровиків, підрозділів охорони тощо. У тилу зараз багато «пристроєних» — тисячі й тисячі чоловіків, які «порішали» та яких бойові підрозділи вже зачекалися. Натомість у бойові бригади гребуть зараз із тилових підрозділів не так «роти охорони», як галузевих фахівців, що призводить до втрати фаховості у збройних силах.

Другий важливий напрямок — трудова мобілізація, яка у нас взагалі забута. Для виконання господарських робіт і нарощування темпів оборонної промисловості.

Війна не може бути справою вибраних, особливо коли йдеться не просто про території чи сфери впливу, а про існування нації та право на життя загалом, незалежно від внутрішніх розбірок. Без загального національного спротиву окупанту війна приречена на поразку, а українська нація — на чергову втрату державності.

Неодноразово подавала подібні правки до законів, але колеги та урядовці завжди відступали. Парадокс: Міноборони провалило мобілізаційну політику, генералітет буквально нищить своїх солдатів необдуманими рішеннями, але цю тему не піднімають — делікатна, бачте. Можливо, мобілізовані жінки навели б порядок у безладі))