Video oldindan ko‘rish uchun mavjud emas
Telegram'da ko‘rish
69 років тому - 6 листопада 1955 року - з аеродрому ХАЗу піднялась в небо крилата машина.
Літак традиційно пройшов над ХАІ - вражали і розміри, і незвичний гуркіт потужних двигунів. Це був перший політ серійного ТУ-104 - першого в країні турбореактивного пасажирського літака.
Літака, якому судилося увійти в історію – і як досягнення авіапрому, і як головному персонажу реклами авіаперевезень, і, навіть, як герою художніх фільмів, де саме на ТУ-104 було зав’язано сюжет. Більш того, саме ТУ-104 мовою сучасного сленгу став одним з перших вітчизняних мемів.
А все почалося з того, що ХАЗ успішно випускав МіГ-15УТІ (який тоді вважався ультрасучасною моделлю) і був забезпечений замовленнями на роки вперед. Але раптом, у травні 1954 року, директору В.Лиходею (випускник ХАІ 1936) наказали готувати серійний випуск реактивного пасажирського ТУ-104.
Поняття «реактивний пасажирський» здавалося в той час віддаленим майбутнім. Реактивною в країні була тільки військова авіація.
Першими наважилися зазирнути у майбутнє англійці.
На початку 1950-х випустили "Комету" - швидкість 770 км/год при дальності 4000 км, що було для цивільної авіації сенсаційним досягненням. У цьому напрямку працював «Боїнг» - «модель 707». Французи поспішали з будівництвом лайнера з гучним ім'ям «Каравела».
За основу розробки ТУ-104 було взято бомбардувальник ТУ-16. Коли В.Леходей подивися проєктну документацію, він видохнув: «Мене кинуло в піт. Нічого такого до цього моменту ХАЗ не будував, як і жоден авіазавод країни.
Де збирати агрегати ТУ-104 та й взагалі літак?
Довжина лайнера 35 м, майже такий самий розмах крила, діаметр фюзеляжу три з половиною метри. Під хвостовим оперенням гіганта міг би розміститися весь МІГ-15УТІ».
Для того, щоб машина могла злетіти, хазовцям довелося «зробити неможливе».
Петро Шорох (випуск ХАІ 1954) майбутній начальник виробництва ХАЗу: «...Нашому потоку з 1-го факультету не дали закінчити інститут «дневниками», а відразу направили на завод. Сказали будете довчатися, як «вечірники».
Всі працювали над ТУ-104. Головний інженер сказав: «Ви думали, що це все жарти? Ось вам бригада монтажників, ось вам трактор, ось приміщення. Дозволяю брати на заводі будь-яке обладнання, яке знайдете за потрібне, стягуйте його, розміщуйте за своїми плануваннями. Потрібно, щоб цех працював». Зараз цех № 33...
Потім була окрема історія, як 19.01.1955, коли вже збирали три машини, ХАЗу раптово сказали: «Стоп Ту-104. Будете випускати реактивний штурмовик Іл-40». А 12.08.1955 пролунало «Стоп Іл-40. Давайте знову Ту-104». Довелося з нуля робити всю оснастку, а напрацювання по Іл-40 передавати іншому заводу.
Але попри все – 6 листопада 1955 року над ХАЗом злетів серійний ТУ-104 - перший в країні (і третій у світі) турбореактивний пасажирський літак.
Літак традиційно пройшов над ХАІ - вражали і розміри, і незвичний гуркіт потужних двигунів. Це був перший політ серійного ТУ-104 - першого в країні турбореактивного пасажирського літака.
Літака, якому судилося увійти в історію – і як досягнення авіапрому, і як головному персонажу реклами авіаперевезень, і, навіть, як герою художніх фільмів, де саме на ТУ-104 було зав’язано сюжет. Більш того, саме ТУ-104 мовою сучасного сленгу став одним з перших вітчизняних мемів.
А все почалося з того, що ХАЗ успішно випускав МіГ-15УТІ (який тоді вважався ультрасучасною моделлю) і був забезпечений замовленнями на роки вперед. Але раптом, у травні 1954 року, директору В.Лиходею (випускник ХАІ 1936) наказали готувати серійний випуск реактивного пасажирського ТУ-104.
Поняття «реактивний пасажирський» здавалося в той час віддаленим майбутнім. Реактивною в країні була тільки військова авіація.
Першими наважилися зазирнути у майбутнє англійці.
На початку 1950-х випустили "Комету" - швидкість 770 км/год при дальності 4000 км, що було для цивільної авіації сенсаційним досягненням. У цьому напрямку працював «Боїнг» - «модель 707». Французи поспішали з будівництвом лайнера з гучним ім'ям «Каравела».
За основу розробки ТУ-104 було взято бомбардувальник ТУ-16. Коли В.Леходей подивися проєктну документацію, він видохнув: «Мене кинуло в піт. Нічого такого до цього моменту ХАЗ не будував, як і жоден авіазавод країни.
Де збирати агрегати ТУ-104 та й взагалі літак?
Довжина лайнера 35 м, майже такий самий розмах крила, діаметр фюзеляжу три з половиною метри. Під хвостовим оперенням гіганта міг би розміститися весь МІГ-15УТІ».
Для того, щоб машина могла злетіти, хазовцям довелося «зробити неможливе».
Петро Шорох (випуск ХАІ 1954) майбутній начальник виробництва ХАЗу: «...Нашому потоку з 1-го факультету не дали закінчити інститут «дневниками», а відразу направили на завод. Сказали будете довчатися, як «вечірники».
Всі працювали над ТУ-104. Головний інженер сказав: «Ви думали, що це все жарти? Ось вам бригада монтажників, ось вам трактор, ось приміщення. Дозволяю брати на заводі будь-яке обладнання, яке знайдете за потрібне, стягуйте його, розміщуйте за своїми плануваннями. Потрібно, щоб цех працював». Зараз цех № 33...
Потім була окрема історія, як 19.01.1955, коли вже збирали три машини, ХАЗу раптово сказали: «Стоп Ту-104. Будете випускати реактивний штурмовик Іл-40». А 12.08.1955 пролунало «Стоп Іл-40. Давайте знову Ту-104». Довелося з нуля робити всю оснастку, а напрацювання по Іл-40 передавати іншому заводу.
Але попри все – 6 листопада 1955 року над ХАЗом злетів серійний ТУ-104 - перший в країні (і третій у світі) турбореактивний пасажирський літак.