Підписниця, яка втратила на війні близьку людину, шерила пост в інсті про те, як свята та їх наближення травмують тих, хто переживає горе.

І це не про те, що "якщо в когось втрата, я поки маю своє життя та хочу йому радіти". Це про те, що тисячі, десятки тисяч людей втратили найближчих. У ще сотен тисяч - рідні на фронті й ці чергові свята пройдуть без них. Солідарність - це вміти поступитися, стати на місце тих, хто проведе ці дні на самоті з найтяжчими думками.

Ще до великої війни я писала, що в грудні в психіатричних клініках та диспансерах найбільші загострення. В сенсі, що в порівнянн, цей період так загострює стан, що пацієнтів стає набагато більше. Це відбувається тому, що само по собі закінчення року це як певна межа, людина більше думає про свою реалізацію, про самотність і тд. і це призводить до зривів.

Я не закликаю нікого відмовитися від свят, але закликаю з розумом підходити до того, що ви шерите в своїх соцмережах чи будете шерити. Величезні святкові столи, нарядні корпоративи, прикрашені оселі реально можуть зтригерити тисячі людей - як тих, хто переживає втрату, так і тих, хто проведе Різдво чи новий рік з холодною тушонкою.

Я особисто нічого святкувати не буду, але так вже третій рік. Якщо вам нема чого буде робити 25-го чи 31-го і ви не хочете бути на самоті - можемо пограти онлайн разом чи посидіти в войсі. Такі справи