— Ти цього хочеш… — Раптом я відчуваю себе такою невпевненою. Мій великий план зваблення здавався таким продуманим, поки ми не досягли цієї межі, і я миттєво усвідомила, наскільки старший і досвідченіший цей чоловік.
Якщо все зайде далі, я боюся, що розчарую його.
— Я хочу багато чого, — пробурмотів він. Темні, голодні очі затримуються на моїх губах. — Багато чого, про що я не мав би мріяти.
— Це ж Різдво… Кажуть, бажання здійснюються.
Його губи ледь смикаються, і він тягнеться до склянки, яку щойно поставив.
— Я б сказав, що це більше схоже на фантазію, загорнуту у рожеву стрічку.
Господи, цей чоловік такий гарячий. Мої щоки здається зараз спалахнуть від його кокетливих слів і безсоромного погляду.
— Ту, яку ти хотів би розгорнути, сподіваюся.
Лукас піднімає келих, кидає на мене гарячий погляд і, просунувши стегно вперед, розсовує мої коліна.
— Хочеш, щоб тебе розгорнули, люба?
О Боже. Я мало не застогнала вголос.
Якимось дивом я киваю. Можливо, навіть видавлюю з себе «так», але не впевнено.
— Тоді закинь свою гарненьку голівку назад і відкрий рот.
Моє тіло стискається. Його владний тон робить зі мною те, про що я тільки мріяла.
Тож, звісно, я роблю, як він каже, підводжу підборіддя і слухняно відкриваю рота. Лукас нахиляється до мене і дуже обережно виливає трохи віскі зі своєї склянки мені на язик. Рівно стільки, щоб воно повільно розтеклося по моїм смаковим рецепторам, наповнюючи мене теплом, яке, здається, охоплює кожну клітину тіла.
— Ще? — Його хрипкий голос так близько.
Я погоджуюся з таким ентузіазмом, як ніколи раніше. Швидко киваю і знову відкриваю рот.
Цього разу рідина не потрапляє на мій язик, як я очікувала. Вона стікає по нижній губі, тонкою цівкою по підборіддю й шиї.
— Чорт. Я точно потраплю за це в пекло. - він видає стогін, а потім я відчуваю його губи на собі.
«Букети та пряжки»
#цитати_з_книги_букети_та_пряжки