Неперервність контакту

Нещодавно ми провели спільний ефір з організаторами, де розмірковували на тему неперервності. Як важливий приклад і значуща частина життя, була піднята тема стосунків.

Спостерігаю за своїм життям: як я взаємодію з людьми, які у мене звичні патерни поведінки. Я став відслідковувати моменти, коли мені хочеться зближуватися, і моменти, коли хочеться втекти й розірвати контакт — особливо в ситуаціях, коли стає важко й нестерпно. Причому "нестерпно" не завжди пов’язано з чимось поганим. Іноді, коли стає надто добре, це теж викликає дискомфорт через незвичність таких станів. Я вчуся перебувати в цьому проміжку — бути посередині, залишатися в контакті, проживати складні моменти разом із людиною та святкувати приємні досягнення.

Розірвання контакту для мене означає викреслити людину зі свого життя: закритися, припинити спілкування. Це створює багато болю й далеко не завжди вирішує напруження. Хочеться зменшити це напруження, але спогади часто повертають цей біль знову.

Іноді розрив допомагає. Наприклад, вихід із компанії, де присутній дискомфорт або відсутній якісний зв’язок. Це момент, коли контакт стає руйнівним, і більше немає сил його підтримувати.

Що допомагає
Важливо бути уважнішим до себе та своїх сигналів. Учитися помічати

: «А що мені приємно? У який момент стає неприємно? Як реагує моя нервова система?»

Я використовую такі техніки для роботи над чутливістю до себе:

🟡Практика дихання: допомагає сповільнитися й відчути тіло.
🟡Ведення щоденника: фіксую, що відчуваю і які думки виникають.
🟡Усвідомлене спостереження за своїм станом: відзначаю зміни в тілі та емоціях у відповідь на взаємодію з людьми.

Нещодавно я брав участь у марафоні, де вивчали реакції нервової системи. Ми аналізували ситуації, в яких ми тікаємо, атакуємо або розслабляємося і з ким це відбувається. Я став помічати моменти, коли починаю догоджати іншим або завмираю.

Відслідковування своїх реакцій у моменті допомагає зрозуміти, де й за яких умов контакт із іншими людьми переривається. Рефлексія дозволяє знаходити способи зробити контакт приємнішим, а також знаходити ресурси для витримування напруження й залишатися в контакті, навіть коли важко.

Якщо структурувати, то процес може виглядати так:

🔢Помічати відчуття та ситуації.
🔢Називати та описувати їх.
🔢Розширювати свою чутливість і провідність емоцій.
🔢Розвивати емпатію як ключовий елемент побудови контакту. Без розуміння того, що може відчувати інша людина, неможливо залишатися в контакті. Це заважає будувати довіру й взаєморозуміння.

Застосування цього допомагає мені в складних ситуаціях. Коли я відчуваю роздратування через нерозуміння з близькою людиною, замість того щоб замкнутися, я роблю паузу, описую свої почуття й пропоную обговорити ситуацію. Це допомагає не лише зберегти контакт, але й поглибити взаєморозуміння.

Практики на Love Camp
Ми займаємося всім цим на Love Camp. Вивчаємо себе, свої реакції та тренуємо нові патерни поведінки за допомогою інструментів комунікації, чуттєвих практик і підтримуючої спільноти.

Бути в контакті із собою — це ключовий досвід, який природним чином поширюється на оточення.