Усі розвинуті та успішні країни (крім окремих випадків як країни Перської затоки) повинні мати розвинути громадянське суспільство.Громадянське суспільство - це низка некомерційних, неурядових організацій: від бізнес-об'єднань до профспілок і церков. Вони конкурують один з одним впливають на порядок денний влади (місцевої, регіональної, центральної), лобіюють свої інтереси, впливають на державні витрати, контролюють держоргани та готують законодавчі, регуляторні зміни.
У розвинутих і сталих демократіях, які існують не один десяток років, а то і століть, є доволі широкий набір джерел фінансування для НКО/НДР: приватні благодійні фонди, крупні меценати-фізособи, бізнес (напряму, через асоціації чи через власні фонди), приватні пожертви рядових громадян, державні гранти.
У нас зовсім інший контекст: молода пострадянська країна, економічно слабка, недостатній рівень усвідомлення про важливість грошової підтримки починаючи від політичної партії і закінчуючи наукою. У нас у людей немає можливостей та/чи культури жертовності, тому приватні пожертви дуже незначна частка для укранських громадських організацій.
У нас ще більш специфічна робота - ми аналітичний центр, головний продукт якого - це розробка рішень та політик для уряду та законотворців, які базовані на дослідженнях (Evidence-based practice). Тут ще складніше збирати пожертви, ніж фондам, що займаються лікуванням лейкемії дітей чи боротьбою з корупціонерами.
Ось сторінка публічного звіту за 2016 рік - один з найкращих за останні 15 років по фінансовим показникам та діяльності:
❗️ Благодійні внески склали лише 11% ($32 279 з загальних надходжень $291 542) і то це переважно були пожертви на конкретні продукти - створити онлайн-інструмент, адаптувати відео, перекласти книгу. Тобто не на зарплати, оренду, комунальні послуги чи інтернет.
🤑У той же ж успішний рік ми заробили на продажі макроекономічної аналітики міжнародним інвесторам в США $71 362 (до речі, за весь час у нас жодного разу жоден український бізнес не купив цієї аналітики), які на її основі приймали рішення про те, куди направити свої мільярди доларів: чи то в Україну, чи то в інші країни.
З 2015 року ми почали дуже активно працювати над тим, щоб у нас були диверсифіковані джерела, зокрема, через приватні пожертви і системну роботу з бізнесом. З бізнесом було важко працювати, бо вони не хотіли фінансувати спрощення і змінення правил для всіх (тобто полегшення ведення бізнесу), а лише готові були оплачувати власні лобістські кон'юнктурні інтереси.
І навіть в той успішний рік джерелом #1 був USAID - $128 132 (це власне коли ми розробили, пролобіювали законопроект №4496 про скасування валютних бар'єрів при експорті послуг).
Громадянське суспільство є милицями для держави: або робить держава погано, або робить третій сектор. Якщо не буде третього сектору, то нічого не буде.
Якщо ми хочемо сталу державу та комфортну країну, то тоді треба дійсно задуматися над тим, що українці були головним джерелом фінансування громадянського суспільства. Щоб і реформи були швидше, і робили те що треба.
@costukraine