📦Міжнародні посилки — пільгувати не можна оподаткувати
Для балансу думок викладаємо статтю Єфрема Лащука, фахівець з питань правової політики Економічної експертної платформи та асоційованого експерт CASE Україна.
Ключові тези:
🔹Одна людина, отримуючи лише одне поштове відправлення на добу, може за місяць імпортувати товарів, що звільнені від сплати будь-яких податків, на суму до 4,5 тис. євро.
🔹Обсяги потенційної контрабанди та сірого імпорту у 2023 році знаходились у діапазоні 380−540 млрд грн. Державний бюджет від митних схем втратив близько 120−167 млрд грн за рік.
🔹Одним із таких масштабних інструментів уникнення оподаткування є зловживання пільгами, що передбаченими міжнародними договорами та податковим законодавством України.
🔹Маніпулювання та зловживання з ТНВ («поштова контрабанда») стали великою бюджетною проблемою багатьох країн, які історично пропонували неоподаткований рівень для імпорту товарів низької вартості - так зване мінімальне (de minimis) звільнення від сплати, коли податок взагалі не стягується або стягується за зниженою ставкою, якщо вартість імпортних товарів є нижчою від встановленого порогу (наприклад, у країнах ЄС до 2021 року de minimis в цілях справляння ПДВ перебував на рівні 22 євро).
🔹Яка модель оподаткування імпортованих товарів низької вартості є оптимальною?
За дослідженням, що було замовлено у 2017 році урядом Австралії, оптимальна модель повинна: а) гармонійно сприяти високим показникам відповідності та збору податків (в основному сьогодні це ПДВ/податок з продажу або їх аналог) до бюджету; б) тримати баланс витрат бізнесу та держави; в) мінімізувати адміністративне навантаження та витрати для споживачів товарів; г) уникати негативних наслідків для торгівлі. З огляду на ці завдання Австралія зупинилась саме на моделі постачальника.
🔹Наведений приклад пошуку оптимальної моделі адміністрування податків у міжнародних посилках став знаковим. Останніми роками спостерігається світова тенденція переходу до моделі, коли обов’язок зібрати податки з імпорту товарів покладається саме на їх продавця/постачальника.
🔹Законодавством України наразі передбачено, що не підлягають оподаткуванню товари, які пересилаються поштовими (експрес) відправленнями для власного використання вартістю менше ніж 150 євро.
🔹При цьому якщо «організувати» значну групу фізичних осіб (наприклад, 100 паспортів), які отримуватимуть по 3 відправлення на добу, то сума товарів, яка буде щомісячно «проникати» на митну на територію України, сягатиме 1,34 млн євро. Це вже значна промислова партія, з якої не потрібно сплачувати жодних податків.
🔹За інформацією Міністерства фінансів України загальна кількість та вартість міжнародних поштових та експрес-відправлень, які були ввезені в Україну протягом 2021−2023 років, складає 153.1 млн відправлень, загальною вартістю 157,5 млрд грн. Ймовірні суми надходжень митних платежів за три роки могли б скласти, за умови відміни пільгового ліміту оподаткування, — 17.72 млрд грн. Розрахунок на базі 2024 року дає потенційні надходження у 8 млрд гривень податків до держбюджету.
🔹Окрім використання цієї пільги у схемах по мінімізації податків та недонадходжень до держбюджету — така пільга суттєво викривляє конкуренцію в Україні, завдає шкоди українським компаніям, які виробляють товари в Україні й сплачують всі податки. Державна політика у цей складний воєнний час має бути спрямована насамперед на захист українського виробника, а не стимулювання пільгового китайського імпорту.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"
Для балансу думок викладаємо статтю Єфрема Лащука, фахівець з питань правової політики Економічної експертної платформи та асоційованого експерт CASE Україна.
Ключові тези:
🔹Одна людина, отримуючи лише одне поштове відправлення на добу, може за місяць імпортувати товарів, що звільнені від сплати будь-яких податків, на суму до 4,5 тис. євро.
🔹Обсяги потенційної контрабанди та сірого імпорту у 2023 році знаходились у діапазоні 380−540 млрд грн. Державний бюджет від митних схем втратив близько 120−167 млрд грн за рік.
🔹Одним із таких масштабних інструментів уникнення оподаткування є зловживання пільгами, що передбаченими міжнародними договорами та податковим законодавством України.
🔹Маніпулювання та зловживання з ТНВ («поштова контрабанда») стали великою бюджетною проблемою багатьох країн, які історично пропонували неоподаткований рівень для імпорту товарів низької вартості - так зване мінімальне (de minimis) звільнення від сплати, коли податок взагалі не стягується або стягується за зниженою ставкою, якщо вартість імпортних товарів є нижчою від встановленого порогу (наприклад, у країнах ЄС до 2021 року de minimis в цілях справляння ПДВ перебував на рівні 22 євро).
🔹Яка модель оподаткування імпортованих товарів низької вартості є оптимальною?
За дослідженням, що було замовлено у 2017 році урядом Австралії, оптимальна модель повинна: а) гармонійно сприяти високим показникам відповідності та збору податків (в основному сьогодні це ПДВ/податок з продажу або їх аналог) до бюджету; б) тримати баланс витрат бізнесу та держави; в) мінімізувати адміністративне навантаження та витрати для споживачів товарів; г) уникати негативних наслідків для торгівлі. З огляду на ці завдання Австралія зупинилась саме на моделі постачальника.
🔹Наведений приклад пошуку оптимальної моделі адміністрування податків у міжнародних посилках став знаковим. Останніми роками спостерігається світова тенденція переходу до моделі, коли обов’язок зібрати податки з імпорту товарів покладається саме на їх продавця/постачальника.
🔹Законодавством України наразі передбачено, що не підлягають оподаткуванню товари, які пересилаються поштовими (експрес) відправленнями для власного використання вартістю менше ніж 150 євро.
🔹При цьому якщо «організувати» значну групу фізичних осіб (наприклад, 100 паспортів), які отримуватимуть по 3 відправлення на добу, то сума товарів, яка буде щомісячно «проникати» на митну на територію України, сягатиме 1,34 млн євро. Це вже значна промислова партія, з якої не потрібно сплачувати жодних податків.
🔹За інформацією Міністерства фінансів України загальна кількість та вартість міжнародних поштових та експрес-відправлень, які були ввезені в Україну протягом 2021−2023 років, складає 153.1 млн відправлень, загальною вартістю 157,5 млрд грн. Ймовірні суми надходжень митних платежів за три роки могли б скласти, за умови відміни пільгового ліміту оподаткування, — 17.72 млрд грн. Розрахунок на базі 2024 року дає потенційні надходження у 8 млрд гривень податків до держбюджету.
🔹Окрім використання цієї пільги у схемах по мінімізації податків та недонадходжень до держбюджету — така пільга суттєво викривляє конкуренцію в Україні, завдає шкоди українським компаніям, які виробляють товари в Україні й сплачують всі податки. Державна політика у цей складний воєнний час має бути спрямована насамперед на захист українського виробника, а не стимулювання пільгового китайського імпорту.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"