Було б неправдою казати, що нагороди - це непотріб (хоч це і було б приємно, враховуючи скільки часу, нервів та грошей коштує участь у фестивалях).

На жаль, нагороди важливі. Іноді вони створюють додаткові інфоприводи, іноді допомагають залучати кращі таланти, іноді розширюють знання у вузькому колі людей, і майже завжди тішать творче его авторів (і в цьому немає аж нічого поганого). Та варто тримати в голові, що нагороди - лише один із критеріїв оцінки професійної майстерності. І що навіть найпрестижніше журі найпрестижнішого фестивалю не є остаточним арбітром художньої або комерційної цінності роботи. І що гонитва за наступною нагородою може швидко перетворитися на власне креативне пекло, в якому буде дуже конкретна ціль попереду і вщент випалене задоволення від процесу її досягнення.

P.S. Із цього списку режисерів, які не мають Оскара за найкращу режисуру, в 2026 році вибув тільки Пол Томас Андерсон.

P.P.S.
- От візьмеш свою першу нагороду - тоді поговоримо
- От візьмеш першу національну нагороду - тоді поговоримо
- От візьмеш своє перше золото - тоді поговоримо
- От візьмеш свою першу міжнародну нагороду - тоді поговоримо
- От візьмеш хоча б шорт в Каннах - тоді поговоримо
- От візьмеш перше золото в Каннах - тоді поговоримо
- От візьмеш гран-прі усюди - тоді поговоримо

🏴‍☠️ Нотатки креадира