Розкриваючи тему пам’яті, Ґеорґі Ґосподінов згадує в «Часосховищі» те, як Моне створив 35(!) картин з зображенням Руанського собору. #ЗК_мистецтво_в_сюжеті

Можна робити жалюгідні спроби зберегти світло, сфотографувати його. Або як Моне — малювати один і той самий собор у різні пори дня. Він знав, що робить: собор — це певний фокус, пастка для променів.

В чому там історія і чому аж 35 майже однакових картин

В 1892 Моне приїхав до брата в Руан. Митця зацікавив Руанский собор, тому він орендував кімнату з видом на цю споруду та влаштував там майстерню. Моне зацікавило саме те, як світло віддзеркалювалось в химерному ліпленні фасаду, тож він сам собі влаштував виклик — зобразити це на полотні. Художник почав працювати, але декілька разів йому доводилось виїжджати з міста. Повертаючись, він орендовував інші кімнати з іншими видами на собор. Робота йшла важко, якось Моне написав дружині: «Я зломлений, я не можу більше… У мене була ніч повна кошмарів: собор звалював мене вниз, він здавався то синім, то рожевим, то жовтім». Врешті решт, Моне був задоволений результатами настільки, що потребував за кожну картину 15000 франків (достатньо великі гроші на той час). Сьогодні деякі «Собори» можна побачити в Парижі, Нью-Йорку, Вашинґтоні, Бостоні, Веймарі, Афінах тощо💚