Якщо розглядати походження угро-фінських народів та їхні гаплогрупи без урахування змішування з іншими популяціями, картина буде такою:
1. Гаплогрупа N і угро-фінські народи
• Гаплогрупа N виникла близько 20-25 тисяч років тому в регіоні Східної Азії. Спочатку її носії мали монголоїдні риси.
• Ця гаплогрупа поширилася на північ і захід, охопивши регіони Північної Євразії.
• У цей період предки угро-фінів (саами, ханти, мансі) ще не мали змішання з європеоїдними популяціями і зберігали монголоїдні ознаки.
Таким чином:
Без змішування носії гаплогрупи N серед ранніх угро-фінів дійсно мали більше монголоїдних рис.
2. Початковий фенотип угро-фінських народів
• До міграції в Європу і контактів з індоєвропейськими народами ханти, мансі, саами та інші фінно-угорські племена мали переважно монголоїдні риси.
• Термін «монголоїдний фенотип» включає такі риси, як:
• Плоске обличчя
• Високі вилиці
• Епікантус (складка на верхній повіці)
Саами на ранніх етапах також мали більше монголоїдних рис, ніж сучасні саами, які змішалися з європеоїдами.
3. Угро-фінські мови та генетика
Фінно-угорські мови сформувалися в регіоні Уралу. Вони пов’язані з носіями гаплогрупи N, але самі мови не залежать від генетики.
• Початкові носії цих мов мали гаплогрупу N, але мови могли поширюватися й серед інших груп людей.
• Венгри, фіни та естонці вже на території Європи прийняли змішаний генетичний склад, хоча мова залишилася фінно-угорською.
Висновок
Без урахування змішування:
1. Носії гаплогрупи N серед ранніх угро-фінських народів мали монголоїдні риси.
2. Сучасні угро-фінські народи (венгри, естонці, фіни) мають європеоїдний вигляд завдяки тривалому змішуванню з європейськими популяціями.
3. Фінно-угорські мови не змінюються під впливом генетики і зберегли свою окремішність, навіть коли їхні носії змінилися зовні.
Таким чином, початкові угро-фінські народи справді мали фенотип, ближчий до монголоїдного типу, але з часом цей вигляд змінився через взаємодію з іншими популяціями.
1. Гаплогрупа N і угро-фінські народи
• Гаплогрупа N виникла близько 20-25 тисяч років тому в регіоні Східної Азії. Спочатку її носії мали монголоїдні риси.
• Ця гаплогрупа поширилася на північ і захід, охопивши регіони Північної Євразії.
• У цей період предки угро-фінів (саами, ханти, мансі) ще не мали змішання з європеоїдними популяціями і зберігали монголоїдні ознаки.
Таким чином:
Без змішування носії гаплогрупи N серед ранніх угро-фінів дійсно мали більше монголоїдних рис.
2. Початковий фенотип угро-фінських народів
• До міграції в Європу і контактів з індоєвропейськими народами ханти, мансі, саами та інші фінно-угорські племена мали переважно монголоїдні риси.
• Термін «монголоїдний фенотип» включає такі риси, як:
• Плоске обличчя
• Високі вилиці
• Епікантус (складка на верхній повіці)
Саами на ранніх етапах також мали більше монголоїдних рис, ніж сучасні саами, які змішалися з європеоїдами.
3. Угро-фінські мови та генетика
Фінно-угорські мови сформувалися в регіоні Уралу. Вони пов’язані з носіями гаплогрупи N, але самі мови не залежать від генетики.
• Початкові носії цих мов мали гаплогрупу N, але мови могли поширюватися й серед інших груп людей.
• Венгри, фіни та естонці вже на території Європи прийняли змішаний генетичний склад, хоча мова залишилася фінно-угорською.
Висновок
Без урахування змішування:
1. Носії гаплогрупи N серед ранніх угро-фінських народів мали монголоїдні риси.
2. Сучасні угро-фінські народи (венгри, естонці, фіни) мають європеоїдний вигляд завдяки тривалому змішуванню з європейськими популяціями.
3. Фінно-угорські мови не змінюються під впливом генетики і зберегли свою окремішність, навіть коли їхні носії змінилися зовні.
Таким чином, початкові угро-фінські народи справді мали фенотип, ближчий до монголоїдного типу, але з часом цей вигляд змінився через взаємодію з іншими популяціями.