Згідно з легендою, Жировицька ікона Божої Матері вперше з'явилася у 1470 році поблизу села Жировичі, на території сучасної Білорусі 🇧🇾. Це сталося в лісі, що належав литовському вельможі Олександру Солтану, який прийняв унію в Римі в 1468 році й пізніше, у 1476-му, підписав разом з іншими вельможами «Послання Мисаїла до папи Сикста IV».

Одного дня діти-пастухи побачили яскраве світло, що пробивалося крізь гілки грушевого дерева, яке росло над струмком під горою. Вони підійшли ближче й виявили невелику ікону Божої Матері, що випромінювала сяйво. Діти підняли іконку й віднесли її Олександру Солтану. Вражений такою знахідкою вельможа, замкнув її у скриньці.

Наступного дня він хотів показати ікону своїм гостям, але, до свого здивування, не знайшов її у скриньці. Проте невдовзі пастухи знову виявили ікону на тому самому місці, де бачили її вперше, й знову принесли Солтану. Вражений цією дивовижною подією, Солтан дав обітницю спорудити на місці появи ікони церкву на честь Пресвятої Богородиці.