​​Україна в огні

Вишневий сад залитий увесь кров'ю.
А річка вся зґвалтована, німа.
Уся земля порепана війною,
Лежить і мучиться... та не одна вона.

Усі ми жертви божевілля,
Усі ми звірі темноти.
Любов, журба і мряка, і свавілля
Воліють нам безмежно йти.

Іти туди, де Сонце помирає.
Іти туди, де нас чекає смерть.
А далі що? Ніхто цього не знає.
Зітре і знищить доля нас ущерть.

Хто ми є для своєї долі?
Хто ми є для свого життя?
Неначе крихти на подолі?
Або ж перлини забуття?

Війна іде і прірву розриває.
Руйнує, палить, нищить все навкруг.
І кожного тут мряка зустрічає.
Та не зламати наш вкраїнський дух!

Ми не зійдемо з вірної дороги.
Ми будем боронить, плекати, захищать.
Нехай обійдуть Україну всі тривоги.
За неї ладен я життя віддать!

Ми бачили всі рани ті огненні.
І чули ми як стогне вся земля.
Та не полишим ми лани її зелені.
Немає більше шляху вороття...

Вишневий сад дрімає в божевіллі.
І річка вся зґвалтована, німа.
Хай кожен скаже: "Слава Україні!"
Бо Україна, воїне, у нас одна!

Автор – Дмитро Огненний