Данило Гетманцев

У цьому плані цінове раллі на какао – дійсно цікавий кейс. На конкурентних ринках із незначним регулюваннямвиробники за сприятливих погодних умов мають відреагувати збільшенням пропозиції у наступному врожаї.Класичний приклад у нас – це гречка або цукор. Але у тому то і справа, що ринок какао-бобів піддається відносно жорсткому державному регулюванню з боку влади цих країн з метою стримування цінових коливань. У результаті виробники какао-бобів зараз опинились у ситуації, коли вони не можуть у повній мірі скористатись вигодами від підвищення цін, відкладаючи розширення виробництва. Відповідно пропозиція відстає від попиту.

📊Інший цікавий вимір – це ціни і попит на шоколад, основним інгредієнтом якого є масло і порошок какао. Через підвищення цін на сировину очікувалось значно більше падіння обсягів переробки какао для кондитерських виробів, тоді як у Північній Америці у першому кварталі вони навпаки зросли на 4% у річному вимірі, у Азії майже не змінились, у Європі – мінімально зменшились. Отже, поки що основні регіональні ринки не сильно відреагували на збільшення вартості сировини.

Водночас, багато світових виробників вже оголосили про підвищення цін на шоколад, що має призвести на скорочення попиту на нього. Справа у тому, що шоколад – класичний приклад товару, який є делікатесом, але не є люксовим товаром. І це точно не товар першої необхідності. Зазвичай попит на такі позиції має вищу еластичність за ціною: у разі підвищення ціни споживачу простіше скоротити його споживання або навіть відмовитись від нього. Саме тому у багатьох оглядах з’явились напівжартівливі - напівсерйозні передбачення, що невдовзі шоколад перетвориться на товар для обраних.

Звісно, не думаю, що до цього дійде. Утім як воно буде – побачимо.  

У Польщі затриманий агент російських спецслужб, який допомагав готувати замах на Президента В.Зеленського. Він збирав і мав передати росіянам відомості про системи безпеки аеропорту Жешув для організації замаху на главу нашої держави під час відвідин Польщі.

Практично одночасно затримано іншу особу, білоруса, який працював на росіян і замовив двом полякам вбивство однієї з близьких до покійного російського політика Навального осіб. «Нападники також затримані. Ніякої поблажливості до співробітників російських спецслужб не буде» - відреагував Прем’єр-міністр країни Д.Туск.
 
"Зараз ми маємо докази того, що російська федерація намагалася вплинути на демократичний політичний процес в Австрії через особливу близькість до представленої в Австрії партії, яка також представлена в парламенті, через прямий вплив російського шпигуна в цій партії і, таким чином, також через політичну агітацію. Це дуже серйозні звинувачення. Вони мають бути рішуче розслідувані", - заявив канцлер країни К.Негаммер.
 
«Румунія стала мішенню для кількох російських шпигунів, які намагалися зібрати інформацію про країну. Метою російських шпигунів було отримання інформації про оборону і безпеку. Були також спроби отримати надзвичайно важливі дані про допомогу, яку Румунія надає Україні. Люди, які проникли до Румунії, також шукали інформацію про військові навчання та про війська, які дислокуються в країні. Шпигуни намагалися поширювати дезінформацію щодо румунської армії та лідерів країни, щоб дестабілізувати думку громадян» - свіжий звіт Вищої ради національної оборони (CSAT) Румунії.
 
У Німеччині заарештовані дві особи, підозрювані у підготовці диверсій, у тому числі нападів на американські військові об’єкти, зокрема військову базу Графенвер у Баварії, де проходять підготовку українські військовослужбовці. Зазначені особи у контакті зі зв’язковими російських спецслужб планували підпали та вибухи на об’єктах військової інфраструктури, оборонних підприємствах та промислових об’єктах, а також диверсії на маршрутах постачання зброї в Україну.
 
Міністр транспорту Чехії М.Купка повідомив, що за два з половиною роки росія здійснила тисячі спроб порушити залізничне сполучення у Чехії.
 
Бельгійські служби безпеки викрили агентурну мережу, яка планувала налагодити співробітництво між проросійськими політиками у Європейському парламенті задля того, щоб на виборах на початку червня обрати якомога більше проросійських кандидатів у новий склад ЄП.
 
💁‍♂️Це – короткий і далеко не повний дайджест новин про ворожу діяльність росії, причому тільки на території Європейського Союзу – за останні 10 днів.
Держава-терорист вже просто йде у рознос.

Як на мене – на це треба реагувати вже значно серйозніше, ніж стурбованостями, заявами чи навіть підготовкою нових пакетів санкцій.

🔴Президент ввів в дію рішення РНБО щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет.

Рішення виважене та своєчасне.

Більшість заходів, які потребують врегулювання на рівні закону містяться в законопроекті 9256-д, рекомендованому до розгляду ВР нашим комітетом, який буде розглянутий наступного тижня в залі.

🇪🇺У 2024 році Європейський інвестиційний банк виділить Україні 560 млн. євро.

У Меморандумі, підписаному з цією кредитною установою, також визначені пріоритети співробітництва на наступні 10 років.

💁‍♂️Йдеться про надзвичайно широкий спектр сфер спільного інтересу – від модернізації залізничної та прикордонної інфраструктури до проектів у сфері енергетики, від багаторівневого захисту об’єктів стратегічного значення до трансформації і осучаснення об’єктів у системі охорони здоров’я та освіти, відновлення комунальної сфери та житлового сектору.

Слід зазначити, що з початком повномасштабної війни Банк не тільки не припинив чи згорнув діяльність в Україні, навпаки – посилив та активізував її.
✅На початок квітня ЄІБ надав Україні загалом для державного і приватного секторів ресурсів в обсязі понад 7,5 млрд. євро.
Нині у державному секторі реалізується 23 проекти загальним обсягом 4,81 млрд. євро.

Якщо казати про плани на поточний рік – то це по суті більш ніж подвоєння результату 2023 року, який був найуспішнішим з точки зору співробітництва з ЄІБ за останні 5 років та дозволив залучити на проекти в Україні 262 млн. євро (для порівняння, обсяги кредитів ЄІБ у довоєнні роки були наступними: 2019 рік – 139,7 млн. євро, 2020 рік – 104,3 млн. євро, 2021 рік – 163,5 млн. євро).
Але впевнений, що це далеко не межа можливостей – адже у рамках плану відновлення України передбачається реалізація тисяч проектів у різних сферах, які можуть стати цікавими для кредитування ЄІБ, і передбачають залучення від сотень мільйонів до мільярдів євро фінансування.

В Україні покращуються результати роботи металургійної галузі.

📊За підсумками І кварталу виробництво чавуну зросло порівняно з аналогічним періодом минулого року на 32,1%, прокату – на 35,5%, сталі – на 36,6%.
Звісно, ніхто не забуває про низьку базу порівняння та тіневідновні збитки, які зазнала галузь у 2022 році.

❕Пам’ятаємо, що взимку минулого року металургам доводилось стикатись з численними наслідками нестабільного енергопостачання, спричиненого атаками рф на енергетичну інфраструктуру, тож перші два місяці 2024 року не є показовими.

💁‍♂️Однак, якщо ми порівняємо результати роботи у березні 2024 року з аналогічним місяцем роком раніше (тобто коли з точки зору енергетики умови більш-менш вирівнялися) – по усіх трьох позиціях зафіксовано двозначні темпи зростання:
◾️прокат - +12,1%;
◾️чавун - +15,7%;
◾️сталь - +15,8%.

Суттєво покращились показники експорту. Пам’ятаємо, що у січні-березні минулого року наші чорноморські можливості обмежувались діючою на той момент Стамбульською зерновою ініціативою, яка забороняла перевезення будь-чого, окрім аграрної продукції. Залізничні ж можливості не йшли ні у яке порівняння з тими обсягами, які до початку повномасштабного вторгнення вивозились морським транспортом.

Зі зняттям завдяки силам безпеки і оборони обмежень та запуском альтернативного морського коридору відповідні можливості відкрились і для металургів.
У той час як імпорт металопрокату протягом січня-березня збільшився на 20,7% (до 250,4 тис. тонн), його експорт зріс на 161,8%, сягнувши позначки 1029 тис. тонн, перевершивши імпорт більш ніж учетверо (торік – в 1,9 рази).

Для нас украй важливим є відновлення роботи металургійної галузі – як у контексті довоєнної ролі галузі як експортера, так і з огляду на її значення для реалізації проектів відновлення України.

Україна наступного тижня отримає від ЄС 1,5 млрд. євро.

🇪🇺Це черговий транш перехідного фінансування у рамках Ukraine Facility, про потенційне виділення якого до кінця квітня я писав раніше, коментуючи надходження від наших партнерів.

Про надання коштів повідомив генеральний директор Європейської Комісії з питань сусідства та переговорів про розширення Герт-Ян Коопман. Його цитата: «Наступного тижня ми виділимо ще 1,5 млрд. євро. Україна виконала всі необхідні умови для отримання другого траншу перехідного фінансування у межах Ukraine Facility. Ми оцінили, що Україна для цього відповідає».

💁‍♂️Також було дано оцінку нашим напрацюванням Плану для Ukraine Facility: «Ми вважаємо, що План, який лежить в основі, є надійним. Це амбітний план реформ, і зараз ми представили його на схвалення нашим державам-членам. Перші реакції щодо цього були дуже позитивними. Тож я не передбачаю жодних труднощів (з його затвердженням)».

У цих новинах головне – не стільки кошти, хоча в умовах нинішньої напруженої бюджетної ситуації вони також мають значення.
Важлива оцінка України з боку наших партнерів.
Не секрет, що багато років будь-то у стосунках з МВФ, чи з іншими МФО, чи з європейськими партнерами у нас була стала репутація країни, яка легко приймає на себе практично будь-які зобов’язання, а потім з такою же легкістю та невимушеністю підходить до їх виконання.
Другий перегляд програм з МВФ виглядав надзвичайно складним, майже нездоланим іспитом, а вибірка коштів у рамках співробітництва з МФО на рівні 3-5-10%, чи «вічний» статус окремих завдань «у стані виконання» через безліч різних «непереборних обставин» були буденною практикою.

Війна змушує нас ставати відповідальнішими. Хоч і повільне, але прискорення темпів реалізації Угоди про асоціацію (в умовах розуміння, що все невиконане або недовиконане точно перейде у перемовну рамку), дострокове закриття «семи пунктів ЄС», отриманих під час отримання статусу кандидата на вступ до об’єднання, упевнений рух вже до четвертого (!!!) перегляду програми EFF влітку, реалізація позицій Плану для Ukraine Facility (не очікуючи на його фінальне затвердження) – ми поступово стаємо відповідальною стороною відносин, і дуже приємно отримувати відповідну оцінку від наших партнерів.

Взагалі, чим більше занурюєшся в законотворчий процес в США, тим більше переймаєшся ніжністю до нашого.
Все пізнається в порівнянні.

🇩🇰Данія оголосила про виділення чергового пакету військової допомоги Україні.

💵Цього разу його розмір складе 313 млн. доларів.

Тільки від початку цієї весни, за неповні два місяці країна забезпечила військову підтримку Україні у розмірі 650 млн. доларів США, а загалом у планах країни у період до 2028 року надати військової допомоги на майже 6 млрд. доларів.

🤝Данія від початку повномасштабного вторгнення демонструє напрочуд сміливі рішення, які дуже стають нам у нагоді.
❕Свого часу вона передала Україні усі наявні у неї артилерійські системи.
Згодом, влітку минулого року, коли багато держав сумнівалися чи перебували у глибоких роздумах, проявила лідерство у створенні «авіаційної коаліції».
Стала першою державою після трьох членів G7 (Великобританії, Німеччини та Франції), яка уклала довгострокову оборонну угоду з Україною.
Регулярно бере участь у спільних ініціативах разом з іншими державами, спрямованих на закупівлю та постачання Україні озброєння та техніки.
Кошти з нинішнього пакету підуть на придбання БПЛА, боєприпасів, спільне виробництво деталей для ракет.

Особливість нинішньої ініціативи – близько 30 млн. доларів буде безпосередньо спрямовано як інвестиція у розвиток ОПК України.

🇩🇰Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен зазначив:«Прямі інвестиції в українську ОПК – це нова ініціатива, яка, сподіваюся, може надихнути інші країни зробити те ж саме, щоб Україна сама могла виробляти більше військового обладнання».

Це дійсно дуже важлива, корисна і перспективна ініціатива – не просто закуповувати для нас військову техніку та обладнання, але й сприяти розширенню спроможностей України виробляти більше зброї власними силами!

Більш детально зупинюсь на економічній допомозі, а саме бюджетному фінансуванні.

Законопроект передбачає спрямування 7,85 млрд. дол. з Фонду економічної підтримки, які можуть бути використані на пряме фінансування державного бюджету України. Деталі:

◽️Кошти є доступними для України до 30 вересня 2025 року
◽️Фінансування не може бути спрямоване на компенсацію і покриття пенсійних виплат
◽️Підтримка від США не може перевищувати 50% фінансування наданого всіма донорами (утім зазначений ліміт може бути перевищений після звернення Президента США до Конгресу за спеціальною процедурою, і у разі якщо це відповідатиме національній безпеці США).
▫️Кошти бюджетної підтримки надаються на умовах повернення, визначеними Президентом США і внесеним в угоду з Україною, з такими застереженнями:
▪️До 15 листопада 2024 року Президент США не може здійснити жодних дій щодо прощення боргу.
🔻Після 15 листопада 2024 року Президент США може списати до 50% такого боргу
🔻Після 1 січня 2026 року Президент США може списати будь-яку частини боргу, що залишився.
🔻Списання відбуватиметься із застосуванням детально виписаної процедури перегляду і погодження з боку Конгресу.
◽️Кошти надаються на умовах посилення підзвітності, моніторингу і нагляду за використанням допомоги з боку США, за що відповідає Держсекретар США та USAID.  

Отже, що ми маємо по факту:
▫️Довгоочікуваний законопроект від Республіканської більшості у Палаті представників, який за сумою і основними напрямами є схожим, якщо не ідентичним із законопроектом (у частині пакету передбаченого Україні), схваленим у лютому Сенатом, де невелику більшість має Демократична партія. Президент США вже виступив із заявою, що підпише негайно цей законопроект у разі його схвалення.
▫️Бюджетна допомога надаватиметься у кредит, але із можливістю повного списання такої заборгованості за півтора роки. Це нормальна історія. І ми, і партнери прекрасно розуміємо, що питання виплати боргів Україною буде вирішуватись після війни і за наслідками війни, в т.ч. за наслідками притягнення росії до відповідальності і перспектив конфіскації її активів.
▫️Не має ніякої зради у положеннях про посилений моніторинг використання військової і бюджетної допомоги. Це все зрозумілі і очевидні речі, які не потребують пояснень. І так, це насамперед, в інтересах самої України, щоб кожен цент допомоги був використаний ефективно і за призначенням.
▫️Один з позитивних моментів – що частина закладених коштів залишиться доступними і після завершення поточного фінансового року (після 30 вересня 2024 року).Це трохи нівелює ризики, що допомога може раптово «скінчитись» у разі корекції політичного курсу після президентських виборів (незалежно від їх переможця).Стосується як військової, так і бюджетної підтримки.

Я не буду давати оцінку перспективам прийняття законопроекту. Насамперед, не хочу наврочити. Ми вже певний час є свідками внутрішньої дискусії у США, у якій допомога Україні має непохитну двопалатну підтримку, але на жаль стала заручником передвиборчих перегонів.
Із врахуванням поточної ситуації законопроект має бути проголосований як найшвидше. Голосування у Палаті представників очікується до завершення суботи 20 квітня. У разі прийняття Палатою, проходження у Сенаті має бути менш інтригуючим. Але до цього часу, як кажуть, триматимемо пальці схрещеними, і… продовжимо наполегливо працювати з американськими партнерами у Конгресі.

З головного:

▪ Відповідного до базового прогнозу, у 2024-2025 рр. світова економіка зростатиме з темпами 3,2%, такими же як і в 2023 році. Прогноз на 2023 було мінімально покращено на 0,1 в.п. (проти січня 2024) за рахунок кращої динаміки розвинутих країн.
▪ Порівняно із ситуацію рік тому, коли обговорювались перспективи стагфляції і глобальної рецесії, ризики для світової економіки зараз є більш збалансованими.
▪ Зростання зайнятості і доходів залишається стійким. Глобальна інфляція продовжить скорочуватись з 6,8% у 2023 році до 5,9% у 2024 і 4,8% у 2025 році.
▪ В цілому світова економіка показала «дивовижнустійкість», попри значне підвищення процентних ставок центральними банками для приборкання цін. МВФ пояснює це низкою факторів: більш високими рівнями держаних видатків, «неочікуваним» розширенням пропозиції робочої сили, накопиченими під час ковід – кризи заощадженнями домогосподарств, змінами на іпотечних ринках, які відбулись за десятиліття низьких ставок.
▪ Утім попри певне послаблення ризиків для глобальної економіки, останні не зникли із світового порядку денного. Набір цих ризиків особливо не змінився: геополітична напруга (включаючи війну росії проти України, ситуацію на Близькому Сході), економічна дефрагментація (у торгівлі, виробничих зв’язках), високі рівні боргів країн, що розвиваються, згортання фіскальних стимулів, уповільнення Китаю (через проблеми у фінансовому секторі і на ринку житлової нерухомості).
▪ Усі ці ризики разом із структурними проблемами, що пригнічують збільшення сукупної факторної продуктивності в основних економіках світу, гальмуватимуть економічне зростання. Зокрема, МВФ прогнозує зростання світової економіки на рівні 3,1% через 5 років (у 2029), тоді як середнє значення для останніх двох десятиліть (2000-2019) було 3,8%.  
▪ Отже, за прогнозами МВФ, зростання глобальної економіки у середньостроковій перспективі залишатиметеся на рекордно низьких рівнях за останні десятиліття. Це само по собі є викликом для світу, оскільки знижуватиме потенціал для зближення у подушових доходах між передовими і наздоганяючими їх країнами, підживлюючи глобальну нестабільність.
▪ Утім не хочу закінчувати огляд МВФ на негативі. Фонд по-перше, виділяє ряд факторів (позитивних «сюрпризів»), що можуть пришвидшити глобальне зростання (це в тому числі більш глибоке проникнення технологій штучного інтелекту), а по-друге, як завжди виділяє низку структурних реформ, що допоможуть країнам підвищити ефективність розподілу ресурсів і їх продуктивність. Далі, як кажуть, «пас» на стороні глобальних лідерів (США, ЄС, Китай), що вони виберуть, яку поведінку «толеруватимуть» і які глобальні зміни врешті –решт проводитимуть.