Данило Гетманцев


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ruscha
Toifa: Siyosat


Все про податки та закони від Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Електронна пошта: hetmantsev@rada.gov.ua
Мій профіль на FB: https://www.facebook.com/danil.getmantsev

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ruscha
Toifa
Siyosat
Statistika
Postlar filtri


✔️Україна у межах скринінгу законодавства в процесі переговорів про вступ до ЄС пройшла вже два з шести кластерів.
У Брюсселі відбулась двостороння зустріч представників України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за Розділом 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони».
Це доволі серйозний за наповненням розділ, який включає питання:
▪️засад Спільної політики безпеки і оборони (СПБО) та Спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС (СЗБП), застосовуваних в їх рамках правових інструментів та процедур;
▪️інституційної безпекової та зовнішньополітичної рамки (Європейська Рада, Рада з закордонних справ, Комітет з питань політики та безпеки/Робочі групи Ради), інструментів (декларації, заяви, узгодження) та місцевого співробітництва ЄС;
▪️політичного діалогу з третіми країнами, співпраці з міжнародними організаціями;
▪️прав людини у зовнішній політиці;
▪️Європейського фонду миру (European Peace Facility);
▪️політики ЄС щодо обмежувальних заходів (санкцій);
▪️запобігання конфліктам;
▪️нерозповсюдження зброї масового знищення / Стратегії контролю над легкою та стрілецькою зброєю;
▪️боротьби з тероризмом;
▪️гібридних загроз, іноземних інформаційних маніпуляції і втручання (FIMI);
▪️антикорупційних заходів тощо.
Розділ 31 був завершальним в межах скринінгу за Кластером 6 «Зовнішні відносини».
Цей Кластер найменший за структурою, до нього входять усього два розділи (перший з них – розділ 30, присвячений саме зовнішнім відносинам – ми закрили 30 січня).
Таким чином, ще один кластер технічно підготовлений для відкриття переговорів (розраховуємо, що це станеться у першому півріччі).

👨🏻‍💻Усього позаду у межах скринінгу вже 15 з 33 переговорних розділів, згрупованих у шість кластерів відповідно до методології розширення ЄС, переглянутої у 2020 році.


🧮Мінекономіки оприлюднило цифри виконання програми «Національний кешбек». Загалом, на жаль, висновки щодо цього експерименту є невтішними.

💲Йдеться про витрачання 714 млн. грн., накопичення яких почалось ще у грудні, а завершилось наприкінці січня.
Їх обіцяли провести ще у третій декаді лютого, але щось пішло не так – кошти почали надходити на картки громадян тільки з минулої п’ятниці (7 березня), хоча платежі перебували у статусі «в обробці» ще з 18 лютого.
👥Кошти отримали 3,4 млн. осіб.
Якщо поділити 714 млн. грн. на кількість їх одержувачів – вийде у середньому по 105 грн. за місяць (не вистачить навіть на дешевий місячний пакет мобільного зв’язку).

В інформації міністерства відсутні пояснення щодо різниці між виплаченою та нарахованою сумою. Так, за інформацією самого Мінекономіки, за грудень українці накопичили 436 млн. грн., за січень – 414 млн. грн. (тобто разом 850 млн. грн.), що є значно більше за суму виплати.

💸Усього від старту програми, за вересень 2024 року – січень 2025 року громадянам було перераховано лише 1,1 млрд. грн. (нагадаю, що тільки в 2024 році планувалося на програму 3 млрд.грн., однак у зв’язку з низьким інтересом споживачів кошти не були витрачені). З огляду, що сума виплачена за 6 місяців (у середньому менш ніж по 200 млн. грн. на місяць), вона очевидно не стала серйозною підтримкою (як анонсували свого часу автори програми) для розвитку економіки.

📲Також виникають питання щодо кількості осіб, яких в Мінекономіки називають «активними користувачами» програми Нацкешбеку.
На початок січня таких було 4,5 мільйони, на початок лютого – вже понад 5 мільйонів, а виплати за грудневі та січневі витрати отримали усього 3,4 млн. громадян. Різниця свідчіть або про хибне застосування терміну «активні користувачі програми» або про помилку у розрахунках.

🔻Очевидним є і суттєве уповільнення інтересу до програми зі сторони виробників:
▪️середина листопада 2024 року – 1586 виробників (324 тис. товарів);
▪️станом на 3 лютого – понад 1700 виробників (365 тис. товарів);
▪️станом на 7 березня - 1756 виробників (369 тис. товарів).

💁‍♂️Можемо порадіти хіба що за 1 208 українців та українок, які витратили на купівлю товарів вітчизняного виробництва понад 30 тисяч гривень, отримавши за це максимальні 3 тис. грн. кешбеку…

3.2k 4 36 20 38

Мав нагоду особисто вручити подяку керівництву одного з найсумлінніших платників податків країни – компанії Carlsberg.

❕Компанія впевнено збільшує виробничі потужності та нарощує експорт навіть під час війни.
До того ж відкрила крафтове виробництво пива, один із брендів якого присвятила обсягу податків, сплачених пивоварами до бюджету.

🤝🏻 Дякую сумлінним платникам за їхню роботу та внесок у нашу стійкість!


БЕБ | Бюро економічної безпеки України dan repost
❗️Детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України на підставі даних отриманих від аналітиків БЕБ та за сприяння Національного банку України викрили групу осіб, які організували роботу нелегальних процесингових центрів. Офіси працювали у Києві, Харкові, Одесі, Житомирі, Кременчуці та Кривому Розі. Їх добовий обіг міг сягати 5 млн грн оборотних безготівкових коштів із використанням карткових рахунків дропів.

🕵️‍♂️ Встановлено, що фігуранти налаштували автоматизоване поповнення ігрових рахунків гравців онлайн-казино за допомогою р2р переказів на карткові рахунки дропів. Окрім цього, група займалась легалізацією коштів, отриманих від організації азартних ігор. Зокрема їх перераховували на рахунки підконтрольних фізичних осіб-підприємців, переказували на інших дропів, купували на р2р платформах криптовалюту USDT. Також центри здійснювали виплати гравцям онлайн-казино.

➡️ Для роботи організатори налагодили постійний потік фізичних осіб - дропів. Вони за винагороду надавали свої особисті дані для відкриття банківських рахунків. Крім того, детективи встановили близько 4 тисяч фізичних осіб, банківські рахунки яких використовувалися без їх відома.

➡️ Співробітники Бюро встановили, що на рахунки дропів зараховувалися безготівкові кошти в сумі від 500 грн до 30 000 грн за одну транзакцію. В місяць на кожному рахунку акумулювалося близько 150 000 грн, які надалі використовували для протиправної діяльності.

➡️ З одного мобільного пристрою працівники офісів могли керувати 450 рахунками дропів. А за добу обробити до 5 млн грн оборотних безготівкових коштів.

➡️ Для цього встановлювали додатки онлайн-банкінгу, месенджери й віртуальні приватні мережі (VPN), використовували віддалений доступ та маскування маршрутів фінансових транзакцій.

➡️ Переважно банківські рахунки буди відкриті в «Монобанк», «А-Банк», «ПУМБ», «Іzibank», «Восток-банк», «Глобус банк», «Sense Bank», «Кредобанк», «МТБ Банк», «Приватбанк», «ОТПбанк», «Укргазбанк». IP-адреси, з яких відбувалося з’єднання з мережею інтернет, у більшості випадків належали турецьким провайдерам.

➡️ Детективи БЕБ провели обшуки в офісних центрах та за місцями проживання фігурантів у містах Київ, Коцюбинське, Житомир, Кривий Ріг, Одеса, Кременчук, Харків, а також в Житомирській та Полтавській областях.

➡️ Вилучено близько 400 мобільних пристроїв, 50 одиниць комп’ютерної техніки (ноутбуки та стаціонарні комп’ютери), орієнтовно 5 тисяч сім-карт мобільних операторів, 500 банківських карток фізичних осіб дропів, заяви на відкриття банківських рахунків від фізичних осіб тощо.

Детальніше

🇺🇦 FB | Х | INSTA | YOUTUBE


Власне, те зло, з яким бореться НБУ через фінансовий моніторинг.
Дякую БЕБ за роботу!


Лід ще не зійшов, а лебеді вже вдома.
Все буде весна!


Любі дівчата, дівчини, жінки, подруги, сестри, дружини, матері, не має таких слів, які можуть вмістити весь спектр емоцій і почуттів, які, ми чоловіки відчуваємо і плекаємо до Вас щодня.

Ви дайте життя, визначаєте його сенс, врешті-решт робите нас чоловіків чоловіками, а світ добрішим, мудрішим, милосердним.

Ви неймовірні у своїй красі і люті, особливо зараз на війні і під час війни, виборюючи на рівні із чоловіками своє основне право - жити у вільній і мирній країні.

Низький уклін і глибока повага всім українським жінкам, які кожна у своїй місії, наближають закінчення війни і мир, часто долаючи нашу, чоловіків, споконвічну дурість.

Із святом, Вас, любі!


🔻На зменшення міжнародних резервів вплинули значні валютні інтервенції НБУ на міжбанку і виплати за валютним боргом Уряду (сумарно 3,8 млрд. дол.). Водночас, у лютому міжнародна допомога на фінансування бюджету не надходила, а єдиним джерелом збільшення обсягу міжнародних резервів лишались розміщення валютних ОВДП (+0,3 млрд. дол.) і переоцінка фінансових інструментів (+0,7 млрд. дол.), що було недостатнім, аби компенсувати відплив валюти на проведення валютних інтервенцій і виплату боргу.  

Попри скорочення, поточний рівень резервів залишається на комфортному рівні, що покриває 4,9 місяців майбутнього імпорту (при рекомендованому мінімумі 3).
За оновленим прогнозом НБУ, рівень міжнародних резервів за підсумками 2025 року залишатиметься приблизно на поточному рівні (40,5 млрд. дол.).

💁‍♂️На 2025 рік ми маємо повністю закриту потребу у зовнішньому фінансуванні (38 млрд. дол.), що є достатнім для беземісійного фінансування дефіциту бюджету, підтримки міжнародних резервів та контролю ситуації на валютному ринку.  Утім із врахуванням більшої невизначеності щодо підтримки партнерами, маємо думати про економне витрачання вже зарезервованої допомоги. Перенесення частини траншу МВФ на наступні періоди – одне з таких, але не єдине можливе, рішення. На моє глибоке переконання, найбільший заділ маємо у детінізації, в тому числі запобіганні тіньовому відтоку капіталу, що разом із заходами по зниженню зовнішньоторговельного дефіциту, керованому управлінню курсовою гнучкістю, має сприяти поступовому скороченню валютних інтервенцій і економії міжнародних резервів.  
 


📉У лютому за відсутності зовнішнього фінансування міжнародні резерви очікувано зменшились
За даними НБУ, на 1 березня 2025 року міжнародні резерви становили 40,1 млрд. дол., скоротившись за лютий на 6,7% (-2,9 млрд. дол.).


#рейтингнайкращихплатників

Продовжуємо серію постів про найвідповідальніших платників податків. Сьогодні — багатостраждальна галузь електроніки.

❗️Велика частина цієї галузі довгий час залишалася в тіні і, незважаючи на те, що у другій половині минулого року став помітним тренд на детінізацію, сьогодні ситуація вочевидь відкотилася назад, а сумновідомі бренди, що розповідали нам на Комітеті про «дорожню карту», з карти вочевидь зійшли у тіньову прірву.
Плануємо з цього приводу засідання Комітету.

💁‍♂️Однак, є і сумлінні платники, яких може не бути, якщо держава і надалі буде толерувати тінь і корупцію.

👇Серед сумлінних платників галузі у 2024 році відзначимо:

▫️Comfy
▫️Розетка
▫️Фокстрот
▫️Європлюс

👇Сумлінні платники серед імпортерів у 2024 році:

▫️Samsung
▫️АСБІС-Україна
▫️ЛОГІН
▫️GORENJE
▫️Tefal

🤝Дякую компаніям за їх внесок у стабільність країни та підтримку чесного і білого бізнес-середовища!


✔️📑Європейська Комісія та група Європейського інвестиційного банку підписали Гарантійну угоду.
Угода дозволить ЄІБ інвестувати щонайменше 2 млрд. євро, на які надано гарантію, в першочергові проекти з відновлення та реконструкції в Україні. 
Підписана Гарантійна угода покривається Інвестиційною програмою України (UIF) як частиною програми Ukraine Facility в розмірі 50 млрд. євро на період 2024-2027 років.

👨🏻‍💻💶UIF має залучати державні та приватні інвестиції для відбудови України. Вона забезпечена фінансовими інструментами на загальну суму 9,3 млрд. євро, з яких 7,8 млрд. євро – кредитні гарантії та 1,5 млрд. євро – змішане фінансування.
Метою UIF є мобілізація 40 млрд. євро інвестицій для відновлення, реконструкції та модернізації України.

У рамках підписаної Гарантійної угоди кошти ЄІБ підтримають діяльність державного сектору в ключових секторах та будуть інвестовані у:
🔹зміцнення енергетичних мереж України;
🔹розширення виробництва гідроенергетики та відновлюваної енергії;
🔹підвищення енергоефективності;
🔹модернізацію залізниць;
🔹покращення міського громадського транспорту;
🔹поліпшення міжнародного транспортного сполучення, включаючи «Шляхи солідарності» між ЄС та Україною та пункти пропуску на кордоні на ключових експортних маршрутах;
🔹відновлення муніципальної інфраструктури, такої як системи водопостачання та опалення, громадське освітлення;
🔹відбудова та реконструкція шкіл, лікарень та вищих навчальних закладів.

📄✍🏼Для подальшої підтримки інвестицій ЄІБ та Україна підписали угоду про розміщення групи експертів-консультантів фінансової установи у Києві, які нададуть практичну допомогу для прискорення підготовки та реалізації критично важливих проектів і стратегічних документів. Пакет консультаційних послуг JASPERS загальним обсягом 20 млн. євро буде зосереджено у першу чергу на проектах у сферах енергетики, транспорту та житлового будівництва, а згодом пошириться і на інші напрями, включаючи реформу управління державними інвестиціями в Україні.

Як зазначила Президентка ЄІБ Надія Кальвіньо,
«Безпека України – це безпека Європейського Союзу. Ми підтримуємо Україну. Сьогодні ми ще раз висловлюємо це зобов’язання, підписавши угоди з Європейською Комісією та українським урядом щодо посилення нашої підтримки. Це дозволить нам зробити важливі інвестиції у відновлення критично важливої інфраструктури та ключових державних послуг України, посилюючи стійкість країни та її шлях до інтеграції в Європейський Союз».


💸Від початку повномасштабного вторгнення росії група ЄІБ виділила Україні вже 2,2 млрд. євро, направлені у проекти, спрямовані на забезпечення безпеки енергопостачання в Україні, відновлення критичної інфраструктури, яка була пошкоджена, і забезпечення продовження надання основних послуг по всій країні.


🇪🇺✅Пройшов ще один важливий євроінтеграційний тиждень.
3 понеділка по четвер відбулися двосторонні зустрічі представників України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за Розділом 1 «Вільний рух товарів» (входить до Кластеру 2 «Внутрішній ринок»).
✔️Це – один з найбільших за обсягом охоплених питань розділ з усієї переговорної рамки.

У рамках чотирьох днів скринінгових сесій було представлено питання:
▪️3 березня – «Вільний рух / негармонізована продукція», «Оцінка відповідності, маркування відповідності та технічне регулювання», «Стандартизація», «Ринковий нагляд та відповідальність за продукцію», «Будівельна продукція», «Закон про промисловість з нульовим рівнем викидів»;
▪️4 березня – «Метрологія», «Транспортне законодавство», «Технічне обладнання та пов'язані з ними вимоги», «Обладнання, що працює під тиском»;
▪️5 березня – «Промислові товари», «Електричне та електронне обладнання», «Основне хімічне законодавство ЄС», «Інші хімічні товари»;
▪️6 березня – питання щодо взуття та текстилю, еко-дизайну, продукції оборонного призначення, вогнепальної зброї, виробів з кришталю, культурних товарів, ціноутворення на лікарські засоби, регулювання примусової праці.
❕Таким чином, завершено скринінгові сесії щодо усіх чотирьох фундаментальних свобод єдиного європейського ринку – свободи пересування працівників, свободи переміщення капіталів, свободи надання послуг (пройшли у листопаді 2024 року) та свободи руху товарів.

💁‍♂️Такі двосторонні зустрічі є невід’ємною частиною переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.
Усього, станом на зараз, маємо повністю завершений скринінг за Кластером 1, вийшли на фінішну пряму за Кластером 2  (пройдено вже 8 з 9 блоків, що містяться у ньому) та завершили скринінг по одній з двох глав, що входять до Кластеру 6.


🔺🏦Облікову ставку підвищено до 15,5%
Правління НБУ на своєму засіданні вирішило підвищити із 7 березня облікову ставку на 1 в.п. до 15,5%.

Разом із цим прийнято рішення із 4 квітня:
✔️Підвищити на 1 в.п. спред між обліковою ставкою та ставкою за 3-місячними депозитними сертифікатами (ставка за останніми має зрости до 19%)
✔️Підвищити на 1 в.п. спред між обліковою ставкою та ставкою за кредитами овернайт (ставка за останніми має зрости до 19,5%)
✔️Змінити формулу розрахунку лімітів вкладання обов’язкових резервів банків у 3-місячні депозитні сертифікати залежно від нарощування строкових (від 3-х місяці) депозитів (з метою стимулювання таких операцій відповідний мультиплікатор збільшується із 3 до 3,5)

👆🏼Підвищення облікової ставки - а це вже третій раунд її підняття (перший на +0,5 в.п. був у грудні 2024 року, другий на 1 в.п. у січні) – обумовлюється прискоренням інфляції наприкінці минулого року.
Нагадаю річна інфляція у січні сягнула 12,9% у річному вимірі, і продовжить прискорюватись до початку літа цього року.

📈За оцінками НБУ, підвищення облікової ставки та зміна операційного дизайну монетарної політики сприятимуть збільшенню доходності гривневих активів, відповідно їх захисту від інфляції, стабілізації інфляційних і валютних очікувань, збереженню міжнародних резервів. На кінець 2025 року НБУ прогнозує інфляцію на рівні 8,4%, середню по року – 12,4%.  

💁‍♂️Обернена сторона переходу до більш жорсткої монетарної політики – підняття ставок за кредитами, відновлення якого хоч і має місце, але відбувається з дуже низької бази і не відповідає потребам відновлення економіки.

4.5k 1 24 18 38

Щодо сплати податку на прибуток за 2024 рік

240 тисяч платників податку на прибуток подали звітність.
До сплати нараховано 275,8 млрд гривень, що на 56,3 млрд гривень (+25,7%) більше, ніж було сплачено у 2023 році.

🏦Особливу увагу варто звернути на банківський сектор, який уже другий рік поспіль сплачує податок на прибуток за підвищеною ставкою.

📈За 2024 рік понад третина надходжень від податку на прибуток припадає на банки – 34,6% або 95,5 млрд гривень. У порівнянні з 2023 роком надходження від сплати податку на прибуток банками зросли на 25,5 млрд гривень.

Також варто підкреслити зростаючу ефективність адміністрування податків, що підтверджується показником рівня сплати податку на прибуток:

◽2024 рік: 1,71%
◽2023 рік: 1,63% (+0,08 в.п.)
◽2021 рік: 1,17% (+0,54 в.п.)

Завдяки відповідальній позиції бізнесу ми досягли найвищого рівня сплати податку на прибуток за останні роки, перевершивши навіть показники, які були до повномасштабного вторгнення.


#рейтингнайкращихплатників

Продовжуємо публікації про найвідповідальніших платників податків. Сьогодні в центрі уваги — галузь виготовлення безалкогольних газованих напоїв.


🔻Сумлінні платники у 2024 році:

💧КОКА-КОЛА
💧«ОБОЛОНЬ» «КРАСИЛІВСЬКЕ»
💧 ВИРОБНИЧА ФІРМА «ПАНДА»
💧МИРГОРОДСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ВОД

Найвідповідальніші платники податків серед підприємств цієї галузі своєчасно сплачують податки, що дозволяє не тільки зміцнювати державний бюджет, а й фінансувати соціальні та інфраструктурні проєкт, важливі для розвитку країни.

Дякую виробникам безалкогольних газованих напоїв за їх внесок у стабільність економіки.


❗️Щодо січня 2025 року

На жаль, сума виторгів у січні 2025 року до грудня 2024 року зменшилась на 11,6 %, або на 51,5 млрд грн.

💁‍♂️З 445,7 млрд грн до 394,2 млрд грн).
Таке падіння обумовлено сезонністю росту продажів в грудні та спадом у січні.

📈Однак, разом з цим динаміка росту виторгів в порівнянні з січнем 2024 року залишається незмінною та дала приріст в сумі — на 35% більше.

В місячному розрізі загальна кількість чеків за січень 2025 року в порівнянні з груднем 2024 року менша на 59,96 млн шт. або на 7,1%, тоді якщо порівнювати з січнем 2024 року маємо приріст 86,14 млн. шт. або більше на 12,4 %.
 

🎄🧾Середньоденна кількість чеків за січень  2025 року менше аналогічного показника грудня         2024 року на 7,4 % або на 2,0 млн шт, при цьому більша на 12,4% або на  2,78 млн. шт. у порівнянні з січнем 2024 року.
 
Тому після об’єктивного сезонного спаду у січні 2025 року очікуємо приріст в наступних місяцях цього року всіх показників у застосуванні РРО/ПРРО платниками податків.

Питання виведення з тіні розрахункових операцій, їх легалізація є одна із важливих і першочергових задач податкового органу на цей період.

2.8k 0 12 13 27

⚠️Позитивні цифри фіскалізації розрахункових операцій РРО/ПРРО

❗️📈Загальна сума виторгів через РРО/ПРРО у 2024 році порівняно з 2023 роком зросла 35% або на 1 160 млрд грн.

💁‍♂️З 3 283,2 млрд грн до 4 440,6 млрд гривень.
 
🧾Кількість виданих чеків у 2024 році також демонструє лише стійке зростання.
📈Так, кількість виданих чеків порівняно з 2023 роком збільшилось на 24 %, або 1 808 млн шт.
💁‍♂️З 7 680 млн штук до 9 487 млн штук.

📊Середньоденна кількість чеків також зросла на 4,95 млн шт або на 23%  у 2024 році, порівнюючи з 2023 роком.

Не можна не відзначити, що показники стійкої динаміки росту протягом останніх років та 2024 року щодо застосування РРО/ПРРО свідчать про зростання обсягу легальних торгових операцій в Україні та загального відбілення ринку.

17 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.