Трохи про приватне право🧐


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha
Toifa: Huquq


Канал про приватне право

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Toifa
Huquq
Statistika
Postlar filtri


♻️Трохи про юрисдикцію і банкруство

Постанова ОП КЦС від 04.11.2024 року в справі № 756/3328/20

🖌️Юрисдикція спору визначається на час відкриття провадження у справі в суді першої інстанції, тому і застосуванню підлягає процесуальне законодавство, що було чинним саме на час відкриття провадження.

📍Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

💢Норми статті 7 КУзПБ регулюють питання передачі справи господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, ще на стадії розгляду справи у суді першої інстанції та до ухвалення рішення суду по суті заявлених вимог.

❗️Передача справи до господарського суду на підставі частини третьої статті 7 КУзПБ можлива лише на стадії розгляду справи в суді першої інстанції та до ухвалення рішення судом першої інстанції по суті заявлених вимог. Неможливо передати матеріали справи до суду іншої юрисдикції з ухваленим у ній рішенням по суті заявлених вимог.

🚫Не є підставою для скасування рішень при апеляційному/касаційному перегляді з передачею справи до господарського суду відкриття провадження у справі про банкрутство, яке відбулося після ухвалення судового рішення судом першої інстанції, за винятком якщо судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.


♻️Трохи про розмежування внесення змін до свідоцтва про право на спадщину від визнання його недійсним

Постанова ОП КЦС від 04.11.2024 року в справі № 504/3606/14-ц

🖌️99. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зауважує, що передбачені положеннями статей 1300 та 1301 ЦК України правові конструкції «внесення змін до свідоцтва про право на спадщину» та «визнання свідоцтва про право на спадщину» є різними.

ℹ️100. Недійсність свідоцтва обумовлена певними «вадами», які існували в момент його видачі (зокрема, особа, якій видане свідоцтво, не мала права на спадкування, нікчемність заповіту). Тобто підстава недійсності свідоцтва як документа має існувати в момент його видачі.

📌101. Підстави внесення змін до свідоцтва не пов`язані з протиправною поведінкою (це можуть бути, зокрема, обставини які існували, але не були відомі усім учасникам спадкових відносин або ж виникли тільки після видачі свідоцтва про право на спадщину). Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину можливе як згідно з рішенням суду, так і за згодою усіх спадкоємців, які прийняли спадщину, натомість визнання свідоцтва недійсним допускається тільки за підставі рішення суду.

❗️102. У ЦК України не визначено підстав внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. До них, зокрема, можливо віднести: прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України); прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, однак якому судом визначено додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України); виявлення спадкоємця, який вважається таким, що прийняв спадщину (частини третя та четверта статті 1268 ЦК України), але не отримав свідоцтва про право на спадщину і виявив намір його отримати; виявлення спадкового майна, на яке не було раніше видане свідоцтво про право на спадщину, внаслідок чого частки спадкоємців у спадщині змінилися, зокрема змінився розмір обов`язкової частки у спадщині (стаття 1241 ЦК України); зменшення розміру частки спадкоємця у спадщині за рішенням суду (наприклад, частина перша статті 1241 ЦК України).

♨️103. Виявлення спадкоємця, який вважається таким, що прийняв спадщину, але не отримав свідоцтва про право на спадщину і виявив намір його отримати; виявлення спадкового майна, на яке не було раніше видане свідоцтво про право на спадщину, внаслідок чого частки спадкоємців у спадщині змінилися, є підставою для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, а не визнання його недійсним.

💢105. При вирішенні спору про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину суд визначає частки кожного із спадкоємців. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину (частина третя статті 1300 ЦК України).

📍106. Смерть одного із спадкоємців, якому видано свідоцтво про право на спадщину, не перешкоджає захисту прав іншого спадкоємця шляхом внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.


📚📖На вебсайті проєкту Проєкту ЄС «Право-Justice» розміщено науково-практичний коментар Закону України «Про медіацію».


🇫🇷У Франції касаційним судом випускається цікавий журнал.


Верховний Суд dan repost
​​Спір за позовом кредитора до спадкоємця боржника про стягнення грошових коштів, сплачених на виконання договору про продаж фермерського господарства, розглядається господарським судом – КЦС ВС

Спір між кредитором та спадкоємцем боржника щодо застосування наслідків недійсності договору про продаж фермерського господарства (стягнення грошових коштів), який не є правочином у сімейних чи спадкових правовідносинах, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Детальніше – https://is.gd/XWPR6k.


📚📖 Опубліковано огляд судової практики Верховного Суду щодо судових витрат у господарському та цивільному судочинстві (рішення, внесені до ЄДРСР, за 2018 рік – серпень 2024 року).


Верховний Суд dan repost
​​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 11 по 17 листопада 2024 року.

Справи, передані на розгляд ВП ВС:

1. Ухвалою КЦС ВС від 4 вересня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для визначення юрисдикції спору про скасування наказів АТ, єдиним акціонером якого є держава, про звільнення виконавчого органу (директора) підприємства, яке входить до сфери управління цього АТ, через скасування доступу до державної таємниці (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України), про скасування наказу цього підприємства, виданого на підставі вказаних наказів АТ, а також про поновлення позивача на посаді директора (відновлення повноважень виконавчого органу) відповідного товариства.

2. Ухвалою КГС ВС від 16 жовтня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо наявності / відсутності в арбітражного керуючого повноважень ліквідатора боржника, зокрема, подавати від імені боржника заяви та судові позови, за відсутності в судах України справи про банкрутство такого боржника.

3. Ухвалою КЦС ВС від 23 жовтня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КАС ВС щодо можливості перевірки в судовому порядку законності рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.

4. Ухвалою КЦС ВС від 31 жовтня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку ВП ВС, КЦС ВС, КАС ВС щодо врахування виключно перспективної дії рішень (висновків, юридичної позиції) Конституційного Суду України при вирішенні справ судом, який зроблений без урахування імперативних приписів процесуальних норм про те, що положення нормативно-правового акта, які суперечать Конституції України, не можуть застосовуватися судом.

5. Ухвалою КЦС ВС від 6 листопада 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо тлумачення та застосування критеріїв визначення нікчемності правочинів банку, що не обліковувалися за балансовими та/або позабалансовими рахунками банку на момент набуття права власності на акції банку державою, передбачені абз. 9 ч. 6 ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

6. Ухвалою КГС ВС від 7 листопада 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що перебіг п’ятирічного строку безперервного невикористання торговельної марки як підстави для дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку повністю або частково має здійснюватися від дати отримання особою прав на використання спірного знаку для товарів і послуг від попереднього власника.

Справи, передані на розгляд ОП ККС ВС:

Ухвалою ККС ВС від 29 жовтня 2024 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ОП ККС ВС (шляхом уточнення) щодо неможливості перегляду ухвал слідчого судді за нововиявленими обставинами, а також відступу від висновку ККС ВС щодо неможливості апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.

Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:

Ухвалою КЦС ВС від 6 листопада 2024 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо можливості судового розгляду вимог про відшкодування моральної шкоди, спричиненої процесуальними діями іншої сторони (учасника).


♻️Трохи про використання штучного інтелекту при розгляді справи

🇦🇺В Австралії суд звернувся до уповноважених органів, оскільки адвокат визнав порушення професійних стандартів, яких очікують від адвоката в цьому суді, своєю поведінкою, яка полягала в тому, що він надав суду перелік та резюме прецедентів, яких не існує, сформований без розкриття джерела інформації, наданої суду, та без перевірки її достовірності.

ℹ️Суд вказав, зокрема, що:

✅наприклад, у керівних принципах, виданих Верховним судом штату Вікторія та Окружним судом штату Вікторія, підкреслюється, що:

1️⃣сторони та фахівці, які використовують інструменти штучного інтелекту в судовому процесі, повинні переконатися, що вони розуміють, як працюють ці інструменти, а також їхні обмеження;

2️⃣використання програм штучного інтелекту не повинно опосередковано вводити в оману іншого учасника судового процесу (включно з судом) щодо характеру будь-якої виконаної роботи або контенту, створеного цією програмою. Зазвичай сторони та їхні юристи повинні розкривати один одному інформацію про допомогу, надану програмами ШІ у виконанні юридичного завдання;

3️⃣використання ШІ для допомоги у виконанні юридичних завдань має підпорядковуватися зобов'язанням юристів-практиків під час ведення судових процесів, зокрема зобов'язанню бути відвертими перед судом;

4️⃣важливо, що в контексті цього питання керівні принципи, видані Верховним судом та Окружним судом Вікторії, пояснюють, що генеративний штучний інтелект та великі мовні моделі створюють вихідні дані, які не є продуктом аргументації і не є інструментом юридичного дослідження. Генеративний ШІ не звільняє відповідального юриста-практика від необхідності здійснювати судження та професійні навички під час перегляду остаточного продукту, який буде надано суду;

5️⃣в інтересах громадськості Рада з юридичних послуг штату Вікторія та Уповноважений повинні бути обізнані з питаннями професійної поведінки, що виникають у цій справі, враховуючи все більш широке використання інструментів штучного інтелекту юристами-практиками в судових процесах в цілому.


♻️Трохи про штучний інтелект і бази судових рішень

🇨🇦В Канаді Canadian Legal Information Institute предʼявив цікавий позов до Caseway, що використовує штучний інтелект у сфері юридичних досліджень.

🖌️Canadian Legal Information Institute зазначає, що:

🖊️Caseway незаконно використовує його оброблені судові рішення для створення своєї бази даних;

🖍️дані захищені авторським правом, оскільки включають значну редакторську роботу, як-от каталогізація та обробка судових матеріалів для більш зручного використання.


♻️Трохи про забезпечення позову шляхом арешту іпотечної квартири

Ухвала КЦС ВС від 30.10.2024 у справі № 466/2651/23

🖌ОСОБА_6, як особа, яка не брала участі у справі, подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, в якій стверджував, що накладення арешту на квартиру безпосередньо впливає на його майновий інтерес, як іпотекодержателя цього майна.

📍Суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, вважав, що наявність арешту спірного майна порушує пріоритетне право іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

📌Накладення арешту на заставлене майно не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги в майбутньому й не скасовує для нього правил пріоритетності, передбачених Законом України «Про іпотеку», оскільки відповідно до статті 1 зазначеного Закону іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

❗️Наявність арешту, накладеного на предмет іпотеки, не порушує пріоритетного права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 2-6875/10 № 359/2369/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 686/1953/13-ц).

‼️Верховний Суд вважає, що оскільки наявність обтяжень речових прав на передане заявнику в іпотеку майно не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб, а тому апеляційний суд безпідставно скасував ухвалу місцевого суду в частині накладення арешту на квартиру саме за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , в іпотеці якого перебуває вищевказана квартира, на яку судом накладено арешт.

❎У той же час Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 серпня 2022 року № 361/3446/31 (провадження № 61-19445св21) та у постанові № 2-4758/10 (провадження № 61-7877св22) дійшов висновку про те, що наклавши арешт на іпотечне майно, місцевий суд фактично вирішив питання про права та інтереси особи (іпотекодержателя), яка не була залучена до участі у справі. Накладення арешту на передане відповідачем в іпотеку банку нерухоме майно, безпосередньо впливає на майновий інтерес іпотекодержателя, який у такому випадку позбавляється можливості реалізувати набуте за договором іпотеки пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна у встановленому законом порядку.

✂️Ураховуючи наведене, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 серпня 2022 року № 361/3446/31 (провадження № 61-19445св21) та у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 2-4758/10 (провадження № 61-7877св22).


⚖️️Конституційний Суд України 13 листопада 2024 року ухвалив Рішення  у справі N 10-р(ІІ)/2024 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів статті 7 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» (щодо права на судовий захист під час розв’язання колективного трудового спору).

📜У Рішенні, зокрема, вказано, що:

1️⃣ реалізація обовʼязкового досудового порядку врегулювання юридичного спору за наявним конституційним порядком не має перешкоджати подальшій реалізації особою гарантованого їй конституційного права на звернення до суду;

2️⃣на відміну від гарантій, наданих статтею 6 Конвенції, зміст якої витлумачив Європейський суд з прав людини та за якою органом, який має юрисдикцію на остаточне розвʼязання юридичного спору, не обовʼязково має бути один із судів держави – сторони Конвенції, приписи Конституції України гарантують можливість звернення до суду в разі, коли юридичний спір не було розвʼязано в досудовому поряду, обов’язковість застосування якого визначено законом;

3️⃣механізм реалізації конституційного права на судовий захист має бути практичним та ефективним, а не ілюзорним та теоретичним. Держава має широкий простір для обдумування того, як можуть бути законодавчо внормовані відносини із захисту прав та інтересів професійних спілок та їх членів, зокрема в ділянці розв’язання колективних трудових спорів (конфліктів). Однак визначення окремими приписами статті 7 Закону обов’язкового досудового порядку врегулювання трудового спору (конфлікту) органами, які не є судами – примирною комісією та/або трудовим арбітражем, за сутнісним змістом припису частини четвертої статті 124 Конституції України не є забороною звернення до суду в разі, коли трудовий спір (конфлікт), що є юридичним спором, не було розвʼязано в досудовому порядку;

4️⃣за приписами частин першої – четвертої статті 124 Конституції України розгляд та розв’язання колективного трудового спору (конфлікту) у разі, коли трудовий спір (конфлікт) є юридичним спором, примирною комісією та/або трудовим арбітражем є додатковими складниками механізму захисту сторін колективного трудового спору (конфлікту) незалежно від того, чи може розв’язання такого спору цими органами забезпечити належний рівень інституційних та процедурних гарантій для сторін колективного трудового спору (конфлікту);
 
5️⃣застосовуючи в цій справі конституційне конформне тлумачення окремих приписів статті 7 Закону для перевірки їх на відповідність Основному Закону України, Конституційний Суд України констатує, що цими приписами встановлено обовʼязковий досудовий порядок урегулювання спору, і вони не містять заборони на звернення до суду в разі, коли колективний трудовий спір (конфлікт), що є юридичним спором, не було розв’язано в досудовому порядку, тобто примирною комісією та/або трудовим арбітражем. Конституція України має найвищу юридичну силу, тому будь-який закон має розвивати, конкретизувати й деталізувати конституційні приписи і не повинен їм суперечити;

6️⃣ окремі приписи статті 7 Закону не позбавляють первинну організацію професійноїспілки (первинну профспілкову організацію) або іншу сторону колективного трудового спору (конфлікту), що є юридичним спором, наданих Конституцією України гарантій реалізації права на судовий захист на підставі норм відповідного процесуального закону в разі, коли трудовий спір (конфлікт), що є юридичним спором, не було розвʼязано в обовʼязковому досудовому поряду, згідно із Законом;

7️⃣окремі приписи статті 7 Закону не суперечать частині третій статті 8, частині третій статті 36, частинам першій,шостій статті 55, частинам першій, другій, третій статті 124 Конституції України.


♻️Як подружжю поділити спожиті будівельні матеріали ❓

Ухвала КЦС ВС від 30.10.2024 у справі № 607/10858/22

✳️При вирішення аналогічного питання, пов`язаного з поділом завершеного будівництва, - Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 511/2303/19 (провадження № 14-56цс22) зазначила про те, що «…не є об`єктом права власності новостворений об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу (повідомлення про початок виконання будівельних робіт), розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, будівельного паспорта (схеми намірів забудови), оскільки внаслідок таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Такий об`єкт не підлягає поділу.

🖍У разі неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію.

🖋При цьому, Велика Палата Верховного суду у цій постанові відступила від висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16, про те, що оскільки спірний об`єкт незавершеного будівництва збудований за час шлюбу за спільні кошти подружжя та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя; будівництво його закінчено й він фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, але не приймається до експлуатації і право власності на нього не оформлюється з вини відповідача; позивачка позбавлена можливості здійснити вказані дії, що перешкоджає їй реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу зазначеного майна, є підстави для визнання за позивачкою права на частину спірного об`єкта незавершеного будівництва.

📍Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що по-перше, будматеріали, обладнання тощо, використані у процесі самочинного будівництва будинку з повною готовністю до експлуатації, але не введеного в неї, неможливо виділити від самого об`єкта будівництва без завдання їй усім або окремим із них шкоди та зниження відповідно їхньої економічної цінності. А їхня оборотоздатність без відділення від об`єкта будівництва неможлива. Тому варіант визнання судом права власності позивача на половину будматеріалів, обладнання тощо не дозволить жодній із сторін вільно користуватися та розпоряджатися таким майном, оскільки воно вже використане у самочинному будівництві конкретного об`єкта, який інша сторона спору використовує для проживання без введення його в експлуатацію.

📌По-друге, немає якогось сенсу для цивільного обороту визначений Великою Палатою Верховного Суду обов`язок суду перелічити у судовому рішенні всі використані у такому будівництві будматеріали, обладнання тощо, на які він визнає право власності, бо кожна із сторін спору не зможе надалі окремо від іншої сторони відчужити це використане для самочинного будівництва майно третім особам.

✂️Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду враховуючи виключне значення проблеми як для забезпечення єдності судової практики вважає за необхідне звернутися до Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, яка полягає в необхідності уточнення висновку, який викладено в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 511/2303/19 (провадження № 14-56цс22).


📚 13.11.2024 року в «Голос України» опубліковано Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(II)/2024 щодо забезпечення принципу обов’язковості судового рішення» від 31 жовтня 2024 року № 4056-IX.

📒 Законом № 4056-IX внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» і, зокрема, передбачено, що:

⛔️судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

‼️Закон № 4056-IX набрав чинності з 14.11.2024 року.


♻️Трохи про дострокове припинення прав на торговельну марку

Ухвала КГС ВС від 07.11.2024 у справі № 910/8781/23

📖У цій справі одним із ключових питань, яке постало перед Верховним Судом, є питання щодо застосування пункту 4 статті 18 Закону та частини першої статті 198 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію) у контексті підстав для дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку (повністю або частково), та, відповідно обчислення передбаченого п`ятирічного строку безперервного невикористання торговельної марки як підстави для дострокового припинення дії свідоцтва повністю або частково.

📍І Закон, і Угода про асоціацію встановлюють вимогу щодо безперервного використання саме торговельної марки, а не щодо безперервного використання торговельної марки конкретним власником, який може періодично змінюватись. Чинне законодавство України не ставить можливість дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку у залежність від зміни особи власника свідоцтва, у той час як відповідач-1 мав оцінити наявний ризик при укладенні договору з попереднім власником стосовно передачі прав та одразу з 25.08.2020 та здійснювати власні заходи, спрямовані на використання спірної торговельної марки в Україні.

📌Водночас позиція колегії суддів у справі № 910/8781/23 щодо перебігу п`ятирічного строку невикористання торговельної марки незалежно від факту відчуження прав на таку торговельну марку новому власнику є протилежною висновку щодо застосування норм права, зокрема пункту 4 статті 18 Закону та частини першої статті 198 Угоди про асоціацію у подібних правовідносинах, викладеному в раніше ухваленому рішенні (постанові) Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.06.2021 зі справи № 757/34959/18-ц, відповідно до якого (висновку) перебіг цього строку має здійснюватися від дати отримання особою прав на використання спірного знаку для товарів і послуг від попереднього власника. З огляду на викладене вище, від зазначеного висновку колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити.

🖌Колегія суддів також зазначає, що застосування передбаченого статтею 18 Закону та статтею 19 Угоди про асоціацію п`ятирічного періоду у залежності від зміни/не зміни власника свідоцтва на торговельну марку нівелює саму суть дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку і, в кінцевому рахунку, можливість реалізації дострокового припинення як таку. Вказане суперечить також принципу правової визначеності у застосуванні цих правових норм. Отже, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду.

✂️Враховуючи наведене вище, клопотання Організації про передачу справи на розгляд ВП ВС підлягає задоволенню, справа № 910/8781/23 - передачі на розгляд ВП ВС. При цьому підставою для передачі справи на розгляд ВП ВС колегія суддів визначає необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні ВС (у справі № 757/34959/18-ц) у складі колегії суддів іншого касаційного суду.


📚📔Опубліковано дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду (рішення, внесені до ЄДРСР за жовтень 2024 року).


📷Під час обговорення практики розгляду справ, у яких прокурор представляє інтереси держави в суді та презентації  результатів тематичного експертного дослідження.


♻️Трохи про різні «підписи» ордеру

Постанова КЦС ВС від 06.11.2024 в справі № 483/346/24

⛔️Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі № 204/2321/22, пункт 7.46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 204/2321/22).

✅Гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров'я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів звернення до суду, а не їх обмеження судами (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі № 204/2321/22).

📌Касаційний суд звертає увагу на те, що рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року»:
1️⃣викладено пункт 2, Положення у новій редакції: «9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).»;
2️⃣доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: «12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об’єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».

ℹ️Європейський суд з прав людини зауважив, що «зобов`язання використовувати електронний зв`язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов`язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції тому Суд погоджується, що така мета є законною» (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, 15567/20 § 46, ЄСПЛ, від 09 червня 2022 року).

❗️Касаційний суд підкреслює, що:

❇️гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров'я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами;

ℹ️ордер має бути підписаний адвокатом;

♨️ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом;

💢у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.


♻️Трохи про сучасне розуміння шлюбу

🖌️На сайті Конституційного Суду України опубліковано окрему думку (збіжну) Первомайського О.О. у справі за конституційним поданням Верховного Суду про відповідність Конституції України (конституційність) частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.

📚В окремій думці, зокрема, вказано, що:

🖇️насправді, шлюб - це не стільки про права, скільки про обовʼязки. У разі незгоди з цим судженням людина має кілька разів подумати, чи готова вона до його укладення;

📌одним із віддалених юридичних наслідків укладення шлюбу є обовʼязок одного із подружжя надавати майнову допомогу іншому з подружжя, зокрема й колишньому, якщо останній є економічно слабкішим;

📍чи виглядає цей обовʼязок як юридична аномалія? Звісно, певною мірою - так, але й сам шлюб та передумови його укладення не можуть бути виміряні винятково раціональними міркуваннями. Можливо, філософи та соціологи мають рацію в своїх прогнозах щодо подальшої невідворотної кризи інституту шлюбу в його сучасному розумінні цінностей західної цивілізації;

🌐уявлення про шлюб та його
значення для подружжя і суспільства у цілому змінились, як і багато чого іншого в сучасному світі. Однак зрозуміло, що правдиві відповіді на такі футурологічні передбачення поки надійно сховані у мороці майбутнього, й шлюб як конституційне та соціальне явище «переживе» багатьох з тих, що заперечують його історичну перспективу;

❇️у сьогоденні шлюб продовжує бути підгрунтям природного існування та соціального буття людини. Шлюб для тих, кому в ньому пощастило усупереч економічним та соціальним змінам, війнам і пандеміям, є фортецею для двох, місцем та водночас джерелом їхньої життєвої сили та професійної наснаги, особистим Енфілдом (Anfield), на якому, як відомо, «You'll never walk alone»?.


♻️Чи можна розглянути в порядку спрощеного позовного провадження справу з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб⁉️

Постанова КЦС ВС від 31.10.2024 у справі № 210/756/24

📘В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини четвертої статті 274 ЦПК України).

📒Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 7 частини третьої статті 376 ЦПК України).

📌Касаційний суд зауважує, що законодавець імперативно визначив необхідність здійснювати відхилення доводу (аргументу) апеляційної скарги чи відзиву, з яким апеляційний суд не погоджується. При цьому не має значення, чи стосується такий довід (аргумент) судового рішення по суті, чи тільки процесуального питання (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року в справі № 501/1672/22 (провадження № 61-16084св23), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року в справі № 441/1159/21 (провадження № 61-14938св23)).

📖У справі, що переглядається:

🖌позивачем заявлено позов про стягнення грошової компенсації моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві в розмірі 8 000 000 грн (а. с. 3);

🖍ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2024 року: прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві; вказано, що спір є малозначним; ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання (а. с. 35);

✏️в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції позивач вказував, що відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ціна позову, що зазначена у позовній заяві складає 8 000 000 грн. Отже, справи, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження (а. с. 69);

⛔️суд апеляційної інстанції: не звернув уваги на те, що в справі спір виник про стягнення грошової компенсації моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві в розмірі 8 000 000 грн (тобто, ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а тому ця справа не могла бути розглянутою за правилами спрощеного позовного провадження; не надав відповіді на доводи апеляційної скарги і не врахував, що пунктом 7 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Тому суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову.


master_gdc_gdcebookspublic_20_19_71_77_01_2019717701_2019717701.pdf
6.5Mb
📚📖На вебсайті The Library of Congress розміщено цікаву книгу «Roman law and the idea of Europe / Björklund, Heta, editor, Tuori, Kaius, editor. London ; New York : Bloomsbury Academic, 2019».

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.