Настанови Необлікованого dan repost
Шлях, який пройшли козаки і місце яке вони зайняли в суспільстві це насправді недооцінена тема не лише в українській історії, але і європейській загалом.
Західноєвропейська аристократія, що сягала корінням Карла Великого і хрестових походів довгий час була безальтернативним явищем для європейців. З часом вона вироджувалась і настільки остопизділа своєю відірваністю від реальності бюргерам, що призвела до Великої Французької та інших революцій, що прагнули знищити суспільну ієрархію як явище і ввести тотальну уравніловку, докорінно змінити усі традиційні моделі управління та цінності.
На Русі 17 століття відбувались схожі процеси, але з іншим результатом. Стара руська і польська аристократія також значною мірою відірвалась від своєї лицарської суті та перетворилась на гедоністичних можновладців, що коротали своє існування в пияцтві та марнотратстві.
З‘являються козаки, нікому по справжньому не підконтрольні розбишаки і найманці, які, на відміну від своїх західноєвропейських колег, не обмежуються лише золотом, але і вимагають таких самих прав, як у шляхти. Мовляв, назвався грибом - лізь у кошик, чого ви всі уродзоні лицарі в тилу сидите, а ми тут воюєм, але не маєм свого представництва у Сеймі. Всі козацькі повстання першої половини 17 століття мали своїм головним мотивом саме цю тему аж до Богдана.
І весь 1648 рік, перемоги під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, пройшов під цими лозунгами. Знадобилось близько року, щоб гетьману і полковникам дійшло, що можна показати дулю всім цим князям, що тягнуть родовід до П‘яста і Кия, і самим стати собі князями, а козакам шляхтою.
Так, козацьку революцію 17 століття об‘єднує, із пізнішими європейськими, меритократичне начало, перевага заслуг над походженням. Але наші предки не були егалітаристами, і не прагнули знищити поняття станів як явище, вони усвідомлювали цінність здорової ієрархії та порядку. На жаль, після передчасної смерті Богдана не знайшлось лідера його масштабу, здатного осідлати тигра козацької стихії, воїнська республіка не відбулась.
Не дивлячись на пропаганду тих, хто хотів би, щоб ми бачили в собі смішних селюків в шароварах із салом і горілкою, аристократичний, войовничий світогляд учасників гігантомахій під Хотином, Берестечком, Конотопом зберігся в народі. Він повинен бути осмисленим і оспіваним заново.
Західноєвропейська аристократія, що сягала корінням Карла Великого і хрестових походів довгий час була безальтернативним явищем для європейців. З часом вона вироджувалась і настільки остопизділа своєю відірваністю від реальності бюргерам, що призвела до Великої Французької та інших революцій, що прагнули знищити суспільну ієрархію як явище і ввести тотальну уравніловку, докорінно змінити усі традиційні моделі управління та цінності.
На Русі 17 століття відбувались схожі процеси, але з іншим результатом. Стара руська і польська аристократія також значною мірою відірвалась від своєї лицарської суті та перетворилась на гедоністичних можновладців, що коротали своє існування в пияцтві та марнотратстві.
З‘являються козаки, нікому по справжньому не підконтрольні розбишаки і найманці, які, на відміну від своїх західноєвропейських колег, не обмежуються лише золотом, але і вимагають таких самих прав, як у шляхти. Мовляв, назвався грибом - лізь у кошик, чого ви всі уродзоні лицарі в тилу сидите, а ми тут воюєм, але не маєм свого представництва у Сеймі. Всі козацькі повстання першої половини 17 століття мали своїм головним мотивом саме цю тему аж до Богдана.
І весь 1648 рік, перемоги під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, пройшов під цими лозунгами. Знадобилось близько року, щоб гетьману і полковникам дійшло, що можна показати дулю всім цим князям, що тягнуть родовід до П‘яста і Кия, і самим стати собі князями, а козакам шляхтою.
Так, козацьку революцію 17 століття об‘єднує, із пізнішими європейськими, меритократичне начало, перевага заслуг над походженням. Але наші предки не були егалітаристами, і не прагнули знищити поняття станів як явище, вони усвідомлювали цінність здорової ієрархії та порядку. На жаль, після передчасної смерті Богдана не знайшлось лідера його масштабу, здатного осідлати тигра козацької стихії, воїнська республіка не відбулась.
Не дивлячись на пропаганду тих, хто хотів би, щоб ми бачили в собі смішних селюків в шароварах із салом і горілкою, аристократичний, войовничий світогляд учасників гігантомахій під Хотином, Берестечком, Конотопом зберігся в народі. Він повинен бути осмисленим і оспіваним заново.