Римський постійний військовий табір
У I столітті постійні табори зазвичай будувалися за прямокутним типом, зрідка - у формі квадрата. Полібій, давньоримський автор II століття до н. е., стверджував, що в республіканську епоху римляни будували свої похідні табори квадратом.
У II столітті н. е. теоретичне співвідношення довжини і ширини становило 3/2 (його рекомендував Псевдо Гігін, який написав трактат про влаштування табору), в реальності ж табори часто мали інші пропорції: Ель-Касбат - 5/4, Ламбезіс - 6/5.
За традицією табір мав четверо воріт, які розміщувалися в стінах і зазвичай захищалися з боків прямокутними або квадратними вежами. Від самого початку вежі не виносили за стіни для флангового обстрілу атакуючого супротивника, лише згодом, коли табори почали зводити як постійні довготривалі укріплення, закріпився такий тип фортифікації.
Типовим для фортець I-II століть було внутрішнє розташування кутових веж (передбрамні вежі частково виступали за кріпосну стіну).
@istorium_ua
У I столітті постійні табори зазвичай будувалися за прямокутним типом, зрідка - у формі квадрата. Полібій, давньоримський автор II століття до н. е., стверджував, що в республіканську епоху римляни будували свої похідні табори квадратом.
У II столітті н. е. теоретичне співвідношення довжини і ширини становило 3/2 (його рекомендував Псевдо Гігін, який написав трактат про влаштування табору), в реальності ж табори часто мали інші пропорції: Ель-Касбат - 5/4, Ламбезіс - 6/5.
За традицією табір мав четверо воріт, які розміщувалися в стінах і зазвичай захищалися з боків прямокутними або квадратними вежами. Від самого початку вежі не виносили за стіни для флангового обстрілу атакуючого супротивника, лише згодом, коли табори почали зводити як постійні довготривалі укріплення, закріпився такий тип фортифікації.
Типовим для фортець I-II століть було внутрішнє розташування кутових веж (передбрамні вежі частково виступали за кріпосну стіну).
@istorium_ua