Подивився я «Анору»
Попередньо переглянув «Старлетку» та «Проєкт "Флорида"» від того самого режисера. Для формування ширшої картини та пониження рівня упередженості.
Як кіно, це було прикольно. Точно не найкращий фільм року (особливо, коли Лантімос скинув на людство одразу два кінофільми), але свого місця в нагородному сезоні заслуговує. Не дуже сподобалась кінцівка, але з попередніх картин режисера зрозумів, що він надто любить такі катарсисні напів хепі-енди.
Щодо русні. Чесно, здавалось би, майже немає питань. Русня тут буквально поводиться, як русня. Головний герой — типовий мажор, який спілкується лише словами «бля», «єбать» та «сукаааа», нюхає, грає в ігри, кічиться грошима батька, трахає все, що рухається та не поважає абсолютно нікого. Живе він на Брайтон-Біч, англійською майже не говорить, а самі Штати сприймає, як сховок від вимогливих батьків, де можна роботи абсолютно все.
На його батьків працюють вірмени, до яких відносяться, як до гівна, а вони тільки раді повзати на колінах перед багатими хазяїнами. Особливо доставляє, що вірмени часто спілкуються між собою рідною мовою, але у субтитрах пише "In russian". Фактично, найбільше екранного часу тут саме у шісток батьків головного героя та самої Анори. Всю стрічку вони блукають містом та навчають американців російської культури. У спробі знайти головного героя, вони щємят його друзів, погрожують випадковим людям, намагаються давати хабарі, всіма можливими способами плюють на закон та комфорт оточуючих. Американці дивляться на все це вип'яленими очима, не розуміючи як подібна поведінка взагалі допустима.
Батьки ж головного героя з'являються лише в останні двадцять хвилин стрічки. Й тут ми бачимо вже довершену клюкву. Мати головного героя ідеальне відображення сина: зухвала, агресивна, із максимальною зневагою до всіх оточуючих та відчуттям власної абсолютної величі. Батьку абсолютно все одно. На все. Складається враження, що він перебуває в астралі, де не існує інших людішек-мурашок. Він п'є дорогий алкоголь, поблажливо сміється із дурнуватих сина й дружини та, здається, мріє лише пошвидше повернутись у рідну Москву, де його ніхто не буде чіпляти.
Тобто стрічка показує буквально максимально прийнятну репрезентацію росіян. Можна радіти.
Але потім заходиш у рецензії й відгуки до фільму й вся віра у людство одразу зникає. Стрічку трактують виключно, як дослідження класової нерівності. Я прогортав десятки сторінок відгуків на леттербоксі та imdb й не знайшов жодного негативного слова про русню, жодного кволого "typical russians". Мабуть, не варто згадувати, які коментарі залишають ті самі вестерни під будь-яким фільмом, де хоча б побіжно фігурують євреї. Раджу подивитись відгуки на цьогорічного «Бруталіста». Ранжування за "найновіші".
Єдині коментарі, які містили слово "russian" розповідали про те, який же "hot and sexy" головний актор і як же хочеться побачити більше фільмів із ним (його вже підписали на головну роль у новому сезоні «Містер і місис Сміт»). Коментаторів взагалі не хвилює, що заміни режисер російського олігарха на європейського чи китайського, сценарій перестав би працювати. Бо це виглядало б неприродно. Немає стереотипів про німецьких багатіїв, які влаштовують шалені вечірки та мають зв'язки із мафією. Немає в'єтнамців-мільярдерів, які масово прилітають у США, займають рекетом, викрадають людей та виходять сухими з води. Але кому це взагалі важливо.
Остаточно довершує картинку поголовне захоплення фільмом у соцмережах. В Тіктоці, крім купи едітів із "hot and sexy" головним актором (не забуваємо), можна знайти сотні, якщо не тисячі відео, де вестерни влаштовують собі "russian weekend" — вчать російську мову за фільмом або дивляться «Анору», паралельно читаючи Достоєвського. Там же можна знайти гору відео, де актори-росіянці ручкаються із відомими західними акторами та дають інтерв'ю усіляким великим глянцям. Чи задають їм хоч якісь питання про "поточну ситуацію в Росії"? Може про їх підтримку України під час війни? Питання риторичне.
В Росії, до речі, стрічку можна подивитись в онлайн-кінотеатрі «Триколор ТВ». Якась дурка. Сумно те все.
Попередньо переглянув «Старлетку» та «Проєкт "Флорида"» від того самого режисера. Для формування ширшої картини та пониження рівня упередженості.
Як кіно, це було прикольно. Точно не найкращий фільм року (особливо, коли Лантімос скинув на людство одразу два кінофільми), але свого місця в нагородному сезоні заслуговує. Не дуже сподобалась кінцівка, але з попередніх картин режисера зрозумів, що він надто любить такі катарсисні напів хепі-енди.
Щодо русні. Чесно, здавалось би, майже немає питань. Русня тут буквально поводиться, як русня. Головний герой — типовий мажор, який спілкується лише словами «бля», «єбать» та «сукаааа», нюхає, грає в ігри, кічиться грошима батька, трахає все, що рухається та не поважає абсолютно нікого. Живе він на Брайтон-Біч, англійською майже не говорить, а самі Штати сприймає, як сховок від вимогливих батьків, де можна роботи абсолютно все.
На його батьків працюють вірмени, до яких відносяться, як до гівна, а вони тільки раді повзати на колінах перед багатими хазяїнами. Особливо доставляє, що вірмени часто спілкуються між собою рідною мовою, але у субтитрах пише "In russian". Фактично, найбільше екранного часу тут саме у шісток батьків головного героя та самої Анори. Всю стрічку вони блукають містом та навчають американців російської культури. У спробі знайти головного героя, вони щємят його друзів, погрожують випадковим людям, намагаються давати хабарі, всіма можливими способами плюють на закон та комфорт оточуючих. Американці дивляться на все це вип'яленими очима, не розуміючи як подібна поведінка взагалі допустима.
Батьки ж головного героя з'являються лише в останні двадцять хвилин стрічки. Й тут ми бачимо вже довершену клюкву. Мати головного героя ідеальне відображення сина: зухвала, агресивна, із максимальною зневагою до всіх оточуючих та відчуттям власної абсолютної величі. Батьку абсолютно все одно. На все. Складається враження, що він перебуває в астралі, де не існує інших людішек-мурашок. Він п'є дорогий алкоголь, поблажливо сміється із дурнуватих сина й дружини та, здається, мріє лише пошвидше повернутись у рідну Москву, де його ніхто не буде чіпляти.
Тобто стрічка показує буквально максимально прийнятну репрезентацію росіян. Можна радіти.
Але потім заходиш у рецензії й відгуки до фільму й вся віра у людство одразу зникає. Стрічку трактують виключно, як дослідження класової нерівності. Я прогортав десятки сторінок відгуків на леттербоксі та imdb й не знайшов жодного негативного слова про русню, жодного кволого "typical russians". Мабуть, не варто згадувати, які коментарі залишають ті самі вестерни під будь-яким фільмом, де хоча б побіжно фігурують євреї. Раджу подивитись відгуки на цьогорічного «Бруталіста». Ранжування за "найновіші".
Єдині коментарі, які містили слово "russian" розповідали про те, який же "hot and sexy" головний актор і як же хочеться побачити більше фільмів із ним (його вже підписали на головну роль у новому сезоні «Містер і місис Сміт»). Коментаторів взагалі не хвилює, що заміни режисер російського олігарха на європейського чи китайського, сценарій перестав би працювати. Бо це виглядало б неприродно. Немає стереотипів про німецьких багатіїв, які влаштовують шалені вечірки та мають зв'язки із мафією. Немає в'єтнамців-мільярдерів, які масово прилітають у США, займають рекетом, викрадають людей та виходять сухими з води. Але кому це взагалі важливо.
Остаточно довершує картинку поголовне захоплення фільмом у соцмережах. В Тіктоці, крім купи едітів із "hot and sexy" головним актором (не забуваємо), можна знайти сотні, якщо не тисячі відео, де вестерни влаштовують собі "russian weekend" — вчать російську мову за фільмом або дивляться «Анору», паралельно читаючи Достоєвського. Там же можна знайти гору відео, де актори-росіянці ручкаються із відомими західними акторами та дають інтерв'ю усіляким великим глянцям. Чи задають їм хоч якісь питання про "поточну ситуацію в Росії"? Може про їх підтримку України під час війни? Питання риторичне.
В Росії, до речі, стрічку можна подивитись в онлайн-кінотеатрі «Триколор ТВ». Якась дурка. Сумно те все.