Курбас у Москві

Після тотальної критики та приниження Курбаса в Україні, майстру, який залишився без нічого залишається лише одне — їхати у Москву.

Часто, в контексті часів Перестройки, можна почути про те, що в Москві дихалось значно вільніше, а гайки розкручувались із темпами, які УРСР навіть і не марились. Проте, ця теза актуальна і для міжвоєнних часів.

Тут тематично можна згадати історію Івана Кочерги. У 1933 році він представляє партійній цензурі «Майстрів часу», цікаву й доволі модерну п'єсу. Його труд пристойно оцінюють та... забороняють ставитись у будь-яких театрах із будь-якими п'єсами. Наступного року він перекладає той самий текст російською, називає його «Часовщик и курица» й виграє друге місце на Всесоюзному конкурсі драматургічних творів. Одразу після цього його запрошують до Києва та селять у Роліт.

Оселився Курбас на 3-тій Твєрской-Ямской, 12. Прямо за Садовим кільцем, поруч із Патріаршими прудами. На той час будинок зовсім новий (1926 року побудови), один з перших кооперативних будинків в Союзі. Його сусідами були переважно працівники Міністерства шляхів сполучень. Спойлер: за кілька наступних років буде репресований 21 мешканець шестиповерхового будинку. Майже усі пройшли по справі Китайсько-Східної залізниці.
Скоріш за все Курбас зміг так козирно прилаштуватись завдяки Міхоелісу, голові Державного єврейського театру (ГОСЄТ), який був його старим приятелем.

Невідомо чи знав Курбас, що за ним прийдуть чи сподівався на повноцінний "новий початок" у Москві. Хай там як, проте, на волі він пробув лише пару-трійку місяців. Вже на наступний день після Різдва 1933 року, Курбаса арештовують. В той час він працював над постановкою «Короля Ліра» у Державному єврейському театрі. Пізніше Курбас мав домовленість поставити «Отелло» у Малому театрі.

Новий рік Лесь зустрів у в'язниці. Перший допит відбувся лише після свят, 17 січня.

Паралельно із цим у Харкові затримують близьких друзів Курбаса: Михайла Дацківа, військового та тимчасового директора Березолю (розстріляний у 1938 році), Івана Ткачука, військового та культурного діяча (втік з таборів, був знову пійманий та засуджений, але помер своєю смертю на волі, у 1948 році) та Йосипа Гірняка, того самого актора, який зіграв головну роль у «Мині Мазайлі» (помер у 1989 році у Нью-Йорку).

Усіх вищевказаних змушують давати показання проти Курбаса та інших обвинувачених у схожих справах.

На допитах Курбас провини не визнає, проте, в кінці лютого його переводять у Харків, де вже в 10 березня режисера ламають та змушують зізнатись у співпраці з УВА із метою вбивства політичної верхівки "українського уряду". 58 стаття, контрреволюційна діяльність та звання ворога народу; за цією статтею були репресовані чотири мільйони українців.

Прокурор пропонував відправити Курбаса до Казахстану, проте 9 квітня 1934 року Судова Трійка постановила:

Курбаса Александра Степановича – заключить в исправтрудлагерь сроком на пять лет, считая срок с 26/ХІІ-33г.

_________

Тішить, що більшість катів Курбаса: члени Політбюро, колегії НКО та професійні критики на ланцюгу режиму й самі не пережили наступні роки. Більшість була репресована ще у 1937-му (А. Хвиля, С. Щупак, А. Боданський, В. Васютинський, Д. Грудина, С. Косіор, П. Постишев тощо), хтось вкоротив собі віку (П.Любченко та його дружина М. Крупеник).

Ну, і як казав Мойсей,

Господь нескорий на гнів, велике милосердя Його. Він прощає гріх і переступ, але прощаючи, не вибачає. Він карає дітей, онуків і правнуків за гріхи батьків їхніх. — Числа 14:18

Тому, майже всі покарані "отримували своє" разом із усіма родичами, без залежності від віку чи ступені близькості зв'язків.

Частина із "вкоротили вік" дискусійна, бо не рідко випадки суїциду були парними: чоловік і жінка або батьки й діти, тобто усі присутні в помешканні. Мовляв, обвинувачений спочатку вбивав своїх близьких, а вже потім забирав своє життя. Цілком можливо, що в більшості випадків "самогубці" були насправді вбиті НКВС.

Те саме знамените фото Курбаса було зроблене в перший же день ув'язнення. Режисер одягнутий в цивільне та має легку щетину.