“Особливо ж варто було подивитися на Сократа, коли наше військо кинулося тікати, відступаючи з-під Делія…
Передусім — сила духу: тут Лахетові із Сократом не зрівнятись...він іде, “на всіх поглядаючи звисока й згорда”, — на друзів і на ворогів, так що кожному навіть здалеку було видно, що, — зачепи його хтось, — він зуміє дати відсіч. Тому й вийшли вони з бою цілими та неушкодженими, — він сам і його приятель.

Тих-бо, що мають мужність так триматися на війні, зазвичай не чіпають: вороги переслідують тих, у кого чешуться п’яти”