«…Зв'язані разом непоправною долею, зведені до одного рівня, захоплені проти власної волі величезною пригодою, ми все більше уподібнюємося один до одного. Жахлива тіснота спільного життя стискає нас, пригнічує і стирає наші особливості. Це своєрідна смертельна зараза. Солдати робляться схожими один з іншим, і щоб помітити це навіть не потрібна дистанція: на відстані ми тільки пилинки, що носяться по рівнині».

«…attachés ensemble par un destin irrémédiable, emportés malgré nous sur le même rang, par l’immense aventure, on est bien forcé, avec les semaines et les nuits, d’aller se ressemblant. L’étroitesse terrible de la vie commune nous serre, nous adapte, nous efface les uns dans les autres. C’est une espèce de contagion fatale. Si bien qu’un soldat apparaît pareil à un autre sans qu’il soit nécessaire, pour voir cette similitude, de les regarder de loin, aux distances où nous ne sommes que des grains de la poussière qui roule dans la plaine».