Я чув історію, колись в Палестинській пустелі народився Бог.

За його спиною не бачили пекельної кари, справедливого суду, колективної розплати за гріхи.

Зігрітий материнським коханням у бідному хліві, доторкнувшись до теплого носу старенької корівки, цей невинний малюк посміхнувся і залився чистим, дитячим сміхом, неначе оголосивши - ось він, новий шанс на спасіння. Всі рахунки будуть закриті, всі винуватці - пробачені.

І ми його вбили. Не просто вбили - знущалися, наплювали і принизили, скоївши найгірший злочин, який тільки можна було уявити.

Але рахунки були закриті. Він простив - і подарував Всесвіту можливість перейти з рівня "рабів Божих" до статусу друзів.

"Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую."

Цей малюк, який був призваний змінити Всесвіт, взяв у свою команду найменш перспективних представників свого суспільства - рибалок, куртизанок та збирачей податків. В момент найбільшої кризи вони зрадили Його, але на їх прикладі Господь показав найкраще, що може статися з людською природою - він зробив їх Апостолами нового світу, людьми, які срежисували своє життя аж до самого фіналу і осмисленої смерті.

Оцей процес божественної трансформації людської природи і всебічного прощення, математична формула, яка оперує людськими душами вже близько двох тисяч років, напевно, є найкрасивішим витвором, який є доступним людській свідомості.

Воістину, Боже, ти великий. Ти прощаєш те, що не простить людина, і возвеличуєш до висот, які не досягаються штучно.

З днем народження Тебе.