🇺🇦🇪🇺Україна та ЄС: зелений курс продовжується!
🤝Європейська комісія в оновленому складі розпочала свою роботу. Україні ж необхідно вибудовувати співпрацю з її новими членами. Як зробити це максимально ефективно, обговорили представники Уряду, Парламенту та громадськості.
Гарні новини – продовження Європейської зеленої угоди та підтримка процесу розширення ЄС залишаються серед пріоритетів роботи Єврокомісії. Це означає, що загалом співпраця продовжуватиметься в тому ж напрямку, що й раніше.
👥Учасники дискусії "Україна та політика нового складу Єврокомісії: як вибудувати співпрацю в умовах оновленого зеленого курсу" відзначили, що за останні роки, навіть в таких складних умовах Україна досягла значних євроінтеграційних успіхів у сфері довкілля та боротьби зі зміною клімату.
⚖️Головні ж виклики для України стосуються адаптації законодавства до стандартів ЄС. І це складне питання, оскільки має значний вплив на промисловість та економіку країни.
📄 Наразі розроблено законопроєкт про ратифікацію Кігалійської поправки до Монреальського протоколу, про речовини що руйнують озоновий шар. Вона передбачає поступове вилучення з обігу гідрофторвуглеців (ГФВ) – потужних парникових газів, які використовуються у холодильній техніці та системах кондиціонування повітря. Виконання її вимог потребуватиме значних інвестицій та впровадження новітніх технологій.
💡Другий виклик – впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. СТВ це новий і складний фінансовий механізм для України, який сприятиме скороченню викидів та стане важливим кроком до досягнення кліматичних цілей. Впровадження цієї системи не лише стимулюватиме бізнес інвестувати в екологічні технології, але й матиме позитивний вплив на економіку країни, сприяючи її адаптації до європейських стандартів та відкриваючи нові можливості для міжнародної співпраці. Наразі Міндовкілля розроблено план впровадження національної СТВ, який проходить погодження.
📊Ще одним складним, але нагальним завданням є відновлення системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Наразі розроблено законопроєкт, який вже ухвалено Верховною Радою України в першому читанні і очікується остаточне прийняття у першому кварталі наступного року. Основна мета – дотримання стратегічного курсу держави для набуття повноправного членства України в ЄС та виконання зобов’язань України в рамках UKRAINE FACILITY.
🤝Європейська комісія в оновленому складі розпочала свою роботу. Україні ж необхідно вибудовувати співпрацю з її новими членами. Як зробити це максимально ефективно, обговорили представники Уряду, Парламенту та громадськості.
Гарні новини – продовження Європейської зеленої угоди та підтримка процесу розширення ЄС залишаються серед пріоритетів роботи Єврокомісії. Це означає, що загалом співпраця продовжуватиметься в тому ж напрямку, що й раніше.
👥Учасники дискусії "Україна та політика нового складу Єврокомісії: як вибудувати співпрацю в умовах оновленого зеленого курсу" відзначили, що за останні роки, навіть в таких складних умовах Україна досягла значних євроінтеграційних успіхів у сфері довкілля та боротьби зі зміною клімату.
“Виклики перед нами стоять дуже серйозні. Напевно, наша країна перша, яка взяла на себе такі амбітні зобов’язання за такий короткий термін. І зараз нам потрібно дуже багато працювати, аби їх втілити. Особливу увагу приділяємо створенню дорожніх карт і покрокових механізмів імплементації. Із стратегічних досягнень – в цьому році було прийнято Закон "Про основні засади державної кліматичної політики України", яким встановлено 2050 рік датою досягнення кліматичної нейтральності. Крім того, схвалено Стратегію формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року, розроблену за ініціативи Міндовкілля”, – зазначила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва
⚖️Головні ж виклики для України стосуються адаптації законодавства до стандартів ЄС. І це складне питання, оскільки має значний вплив на промисловість та економіку країни.
📄 Наразі розроблено законопроєкт про ратифікацію Кігалійської поправки до Монреальського протоколу, про речовини що руйнують озоновий шар. Вона передбачає поступове вилучення з обігу гідрофторвуглеців (ГФВ) – потужних парникових газів, які використовуються у холодильній техніці та системах кондиціонування повітря. Виконання її вимог потребуватиме значних інвестицій та впровадження новітніх технологій.
💡Другий виклик – впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. СТВ це новий і складний фінансовий механізм для України, який сприятиме скороченню викидів та стане важливим кроком до досягнення кліматичних цілей. Впровадження цієї системи не лише стимулюватиме бізнес інвестувати в екологічні технології, але й матиме позитивний вплив на економіку країни, сприяючи її адаптації до європейських стандартів та відкриваючи нові можливості для міжнародної співпраці. Наразі Міндовкілля розроблено план впровадження національної СТВ, який проходить погодження.
📊Ще одним складним, але нагальним завданням є відновлення системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Наразі розроблено законопроєкт, який вже ухвалено Верховною Радою України в першому читанні і очікується остаточне прийняття у першому кварталі наступного року. Основна мета – дотримання стратегічного курсу держави для набуття повноправного членства України в ЄС та виконання зобов’язань України в рамках UKRAINE FACILITY.
“Війна створює додаткові виклики, але ми продовжуємо активний діалог з ЄС, шукаємо підтримки міжнародних партнерів, залучаємо громадськість та бізнес. Адже спільними зусиллями ми здатні впоратися з усіма викликами. Україна має потенціал не лише подолати ці труднощі, але й використати їх як каталізатор для сталого повоєнного відновлення”, – підсумувала
Вікторія Киреєва.