Є класна практика. Запозичила в йозі, але працює і в бізнесі, і в житті. Називається «Закриті очі». Я серйозно.

Моя інструкторка проговорює це мінімум тричі протягом практики. Закрити очі, щоб не порівнювати, не знецінювати, не впадати у відчай. Ніколи не знаєш, з яким станом здоровʼя, бекграундом і настроєм людина прийшла на йогу. Можливо, це її перший раз.

Вчора взагалі інструкторка завершила групове заняття тим, що похвалила всіх, хто прийшов. Уявляєте, цього достатньо, щоб собою пишатись. Каже, що більшість навіть не наважується прийти на групове з іншими людьми. Можливо, просто не знають про техніку закритих очей. А ви тепер знаєте.

Сьогодні субота. Я цілий день за ноутом і без вихідних. От-от стартує мій проєкт, але я досі цього не усвідомлюю. Ніби реально проходжу цей етап із закритими очима. Але не через те, що сумніваюсь, а через те, що впевнена як ніколи. Коучі назвали б це потоковим станом. Але ми з вами люди. Я називаю це рішенням.