Ми були в Дніпропетровській області, маршрут пролягав повз найвищий збережений в Україні курган «Нечаєва могила» − 15 м у висоту. З тих, що залишилися, це найвищий курган по всій Україні. Ми вирішили туди поїхати.
Що ми побачили – курган копається. Чорними археологами. Тобто зверху − дірка, 2х2 метри і метрів 10 вглиб. Ґрунт вони вивалили на поверхню кургану, тобто вони копали, кидали його, і він скотився вниз. Верхівка й схили кургану – це бур’яни, тому що там свіжовивалений ґрунт з нори, яку вони вирили. Знизу ще залишилися степові види рослин: півники, типчак. Зазвичай, якщо кургани не чіпати, то вони всі покриваються степом, у тому числі і рідкісними видами. Оскільки величезна кількість землі — десятки тонн — була викинута згори униз, зрозуміло, що степові види під нею були знищені.
Усю цю роботу не могла зробити одна людина за один день. Тут працювало кілька людей, можливо, й десять, працювали вони кілька місяців і їх ніхто не помічав.
Цей курган є меморіалом жертвам Другої світової війни. Перед ним є обеліск, встановлені таблички з іменами загиблих. На нього зроблені східці. Чорні копачі влаштували табір прямо у цьому меморіальному комплексі: викопали туалет, плівкою зробили палатки, халабуди. Зверху стоїть геодезичний знак − металевий трикутник, до якого точно відомі координати. Раніше якщо робили будь-які роботи (прокладали дорогу, планували населений пункт чи поля), прив’язувалися до цих геодезичних знаків. Це велика конструкція висотою 4 м. Дуже часто такі знаки стоять на курганах, бо там їх ніхто не буде чіпати. І цей геодезичний знак стоїть на верхівці цього кургану, а його стіни оббили плівкою, влаштували там диванчик. Прямо на верхівці кургану, біля геодезичного знаку, ці копачі зробили собі ще одну кімнату.
Це найвищий курган в Україні, який зберігся. Ми повинні навколо нього обережно ходити, його оберігати. Це пам’ятка археології, яка оберігається законом. А тут невідомі люди копають. Ні поліція, ні тероборона цього не бачать. А копають кілька місяців, облаштували собі житло прямо на меморіалі війни…
Інформацію ми передали Дніпропетровській інспекції охорони пам’яток, яка має звернутися до прокуратури.
Іван Мойсієнко, співзасновник Української природоохоронної групи
Що ми побачили – курган копається. Чорними археологами. Тобто зверху − дірка, 2х2 метри і метрів 10 вглиб. Ґрунт вони вивалили на поверхню кургану, тобто вони копали, кидали його, і він скотився вниз. Верхівка й схили кургану – це бур’яни, тому що там свіжовивалений ґрунт з нори, яку вони вирили. Знизу ще залишилися степові види рослин: півники, типчак. Зазвичай, якщо кургани не чіпати, то вони всі покриваються степом, у тому числі і рідкісними видами. Оскільки величезна кількість землі — десятки тонн — була викинута згори униз, зрозуміло, що степові види під нею були знищені.
Усю цю роботу не могла зробити одна людина за один день. Тут працювало кілька людей, можливо, й десять, працювали вони кілька місяців і їх ніхто не помічав.
Цей курган є меморіалом жертвам Другої світової війни. Перед ним є обеліск, встановлені таблички з іменами загиблих. На нього зроблені східці. Чорні копачі влаштували табір прямо у цьому меморіальному комплексі: викопали туалет, плівкою зробили палатки, халабуди. Зверху стоїть геодезичний знак − металевий трикутник, до якого точно відомі координати. Раніше якщо робили будь-які роботи (прокладали дорогу, планували населений пункт чи поля), прив’язувалися до цих геодезичних знаків. Це велика конструкція висотою 4 м. Дуже часто такі знаки стоять на курганах, бо там їх ніхто не буде чіпати. І цей геодезичний знак стоїть на верхівці цього кургану, а його стіни оббили плівкою, влаштували там диванчик. Прямо на верхівці кургану, біля геодезичного знаку, ці копачі зробили собі ще одну кімнату.
Це найвищий курган в Україні, який зберігся. Ми повинні навколо нього обережно ходити, його оберігати. Це пам’ятка археології, яка оберігається законом. А тут невідомі люди копають. Ні поліція, ні тероборона цього не бачать. А копають кілька місяців, облаштували собі житло прямо на меморіалі війни…
Інформацію ми передали Дніпропетровській інспекції охорони пам’яток, яка має звернутися до прокуратури.
Іван Мойсієнко, співзасновник Української природоохоронної групи