«Все що має Отець – також має Син.»

– Ще один недолугий, філіоквістський аргумент, яким оперують католики: навіть показуючи святоотцівські тлумачення, які радше спростовують їх «аргумент»!!!

Як не дивно – Фома Аквінський був розумною людиною, можливо, йому було б соромно за таке невігластво.

Коли я говорю про те, «що породжує силу», то сила позначається прямо, а породження побічно; так само [буде річ] якби я казав «сутність Отця». Отже, якщо йдеться про сутність [в такий спосіб] що позначається, породжуюча сила спільна трьом Особам; але якщо йдеться про поняття, яке при цьому мислиться, то [що породжує сила] властива особистості Отця.

Впустимо той факт, коли він каже, буцімто «породжуюча сила спільна трьом Особам» – це чужда єресь. Проте подивимось на те, як Фома наголошує на спільності самої, безпосередньої Божественної сутності, що є неділимою для Трійці, проте далі розрізняє – процесія не обов'язково є спільною, (хоча й можлива для всіх трьох Осіб) оскільки це властивість особистості, що йде від породження Божественною сутністю та що вона(процесія) може бути розрізнена для кожного лиця Трійці. Отож, хто тепер проявиться та скаже, ніби всі особистості не мають власних властивостей? Якби ми сприймали речення «все що має Отець є Синовим» так, як його сприймають католики – ми радше б прийшли до савеллівської потвори.

#filioque

Thomas Aquinas [Summa Theologiæ. Q41, A5.]