Майже вся верхівка «Хезболли», в тому числі з їхнім лідером, ліквідована.
Ізраїль сам вирішив, сам спланував, сам втілив, не попередивши та не запитавши дозволу ні в яких союзників чи партнерів. Як добре, що в України ці союзники та партнери глибоко обізнані щодо планів України, та регулярно то зривають замах на вище московитське військово-політичне керівництво, то забороняють бити своєю зброєю по території РФ, то вимагають припинити планування масованого обстрілу Москви.
Звісно, масштаби війн і ситуації, в яких опинилися країни — різні. В нинішньому своєму стані та з нинішньою політичною верхівкою і вищим командуванням, які часто взагалі необізнані про поточну ситуацію на фронті, Україна ніяк не зможе вести довгострокову війну в ізраїльському стилі. Справа в тому, що Ізраїль був вигрезиний з рук арабів агресивними та радикальними націоналістами та терористами, і створювалася євреями як країна для євреїв.
На вулицях арабських міст вибухали бомби, а під вулицями будувалися плани по захопленню влади. Ці націоналісти та терористи згодом перетворилися на повноцінних генералів і офіцерів, які стали на чолі держави і влаштовували геноцид арабського населення на тому шмату землі, який їм вдалося увірвати в повному оточенні ворога. Почалися регулярні обстріли арабських міст, лікарень та мечетей, за чим ніяких серйозних наслідків не слідувало завдяки правильним дипломатичним відносинам.
Українцям же, після нажаль невдалих визвольних змагань та дурості і бажанню влади деяких діячів 30-40-их, що й внесло свою лепту в програш, після повної зміни покоління у 91 році незалежність просто звалилася на голову. Ця незалежність ніколи не була повною, а система влади не була повністю демонтована, переглянута, та створена нова, українськоорієнтована. Старий совковий людоненависницький механізм намагалися підлаштувати під нові реалії, все сильніше нагромаджуючи його.
До влади прийшли не агресивні вояки з руками по лікоть в крові, а ніжні завсідники кабінетів. Заключалися незрозумілі домовленості, за якими Україна віддавала ядерну зброю на примарні відверто брехливі гарантії та продавала інше озброєння, яке їй точно так само звалилося на голову. А вже сьогодні, в умовах війни, навіть на посаду міністра оборони не можуть призначити не те що людину з бойовим досвідом, а хоча б українця.
Ми мало не повністю залежим від поставок західного озброєння, що для заходу дає вагомий важіль впливу на Україну. Тому в нинішніх умовах не варто не те що говорити, а навіть і думати про якусь довгострокову війну за прикладом семіто-семітських війн на Близькому сході, коли Україна навіть прифронтове Шебекіно не може перетворити на груду каміння, що вже казати про якийсь Бєлгород.
☠️
@vallholl
