Фрази,які не можна казати 2

«Я тебе не люблю». Ця фраза викидає дитину з реальності.

Для дитини мати – це життя, немає матері – немає життя. І коли вона чує від найближчої людини такі слова, це наносить глибоку психологічну травму. Коли дитина виросте, вона не повірить жодній людині, яка буде їй казати, що любить/кохає, бо найближча людина запевняла її в тому, що не любить.

«В тебе нічого не вийде». Ця фраза виростить невпевненість в людині, і вона буде боятися щось починати та пробувати нове.

«Зараз я віддам тебе тому дядьку/тітці/в дитячий будинок/ще комусь». Сьогодні цю фразу нечасто використовують, вона була популярна років 20-30 тому. В момент, коли ви кажете таке, дитина почуває себе непотрібною.

Макаренко, який створив систему педагогічного виховання, казав: «Немає поганих учнів, є погані вчителі». Дорослі вже знають правила гри, як відбувається життя. Діти не знають взагалі нічого. І мудрість дорослого у тому, щоб м’яко та акуратно навчити дитину всім правилам життя.

Дитина не повинна чути вдома нецензурні слова. Вона їх десь почує, буде казати, але ви вдома уникайте їх.

Навчіться вибачатися перед дитиною. Не одразу, можливо, через деякий час підійдіть і скажіть: «Вибач, я був неправий. Я не повинен був так кричати на тебе. Я був роздратований, втомився після роботи». Поясніть все, як є. І не вигадуйте, бо діти чують всю брехню і фальш. Я бачив по своєму синові, що, коли ти не правий і вибачаєшся, він приймає твої вибачення, навіть якщо він ще зовсім маленький, і ваші відносини залишаються рівними.