Пан Лодзь розповідає


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha
Toifa: Dizayn


Необов’язкові історії про дизайн, життя та взагалі.

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Toifa
Dizayn
Statistika
Postlar filtri


Video oldindan ko‘rish uchun mavjud emas
Telegram'da ko‘rish
Минулого тижня надрукували 3-й Літопис — скоро презентація, а потім і доставка. Наразі передзамовлено 50% накладу. Дякую, що підтримуєте.

P.S.
А якщо ще не замовили, то можна виправитись за посиланням:
https://istpublishing.org/litopis-ukrayinskogo-dizajnu-3


Нотатки креадира 🏴‍☠️ dan repost
Щось забагато стало навколо інформації у формі витягів, резюме та скорочень. Твіти замість лонгрідів. Статті замість книг. Гей, чат ГПТ, напиши десять головних думок з цього дослідження.

З оного боку - зрозуміло. Швидкість життя прискорюється, хочеться впихнути максимум користі в одиницю часу (гарантований шлях до виснаження). Коли мова йде про розважальний контент - нема питань. Але коли ми намагаємося на коротких формах зростати професійно та апелювати до них в процесі прийняття рішень, це починає вкурвлювати.

Скорочення - це ілюзія знання. Ми дізнаємося відповідь, але не можемо пояснити, як до неї дійшли. Ніби ми знову опинилися в шостому класі на уроці математики, списуючи рішення у сусіда. Так, ми отримали правильну відповідь, але не знаємо, чому саме вона є правильною. Нам бракує розуміння, а інформація без розуміння — це інформаційне лайно.

Здається, що скорочення заощаджують нам час і покращують прийняття рішень (ми ж впихнули в себе замість одного лонгріда - сто твітів, замість книги - цілих 10 статей!). Але в багатьох випадках стається навпаки. Бо скорочення вбиває купу деталей — тих, які стали важливими цеглинами у формуванні думки. Тих, які були несуттєвими для людини, що створювала скорочення, але могли бути важливими для нас. У результаті ми начебто заощаджуємо час, але втрачаємо розуміння. Яке все одно призведе до втрати часу, але вдовгу.

P.S. А ще вкурвлюють коментарі читачів типу «цю книгу можна було б скоротити до одного посту» під книгами на Goodreads. Бляха, та що завгодно можна скоротити до розміру одного посту! Навіть цей допис - це скорочення великого двотомного роману про пошук здорового глузду.

🏴‍☠️ Нотатки креадира

656 0 11 3 77

Влучно від Макса


Сьогодні день народження у моєї дизайн-сестри, друга, партнерки та спільчанки — Настічки. Люблю як ти жартуєш, працюєш, змінюєш цей світ і змінюєшся сама. З днем народження, сіс 🖤

Настіч, знову збирає на дрони для 95-ї, тож найкраще вітання, то донат:
https://send.monobank.ua/jar/369fTvydaY


Минулого місяця отримав від банку повідомлення:

«Нагадуємо, що відповідно до чинного законодавства, якщо по досягненню 25/45 років в паспорт не вклеєна нова фотографія, документ стає недійсним…»

Ну думаю, корисна звісно інфа, але мені вона нащо… а потім як зрозумів. Коротше, якось непомітно я дістався до відмітки у 45.

Тож на честь цього, пропоную привітати мене донатом і допомогти зібрати на машину для Ромкіного брата, що боронить нас у складі 3-ї штурмової.

Привітання за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/4SqdKbzY4o

Дякую, любі.


#aoud
Подобається, як працюючи над Літописом — повертаємо українських дизайнерів. Ще тиждень тому все що ми знали про Василя Йосиповича Хоменко, це невеличка стаття на Вікіпедії, одне не дуже вдале фото, і стаття про його гарнітуру у журналі «Мистецтво» 1968 року. А вчора Юля в архіві знайшла його персональну справу і сьогодні в нас є його біографія, повний список робіт і три портретних фото різних років. Кайф.


#spiilka
Останній рік комунікація з клієнтами, поточними та потенційними, стала дуже хаотичною. Спочатку все треба прям на вчора, а потім вже наче й не треба і можна не відповідати тиждень-два-три-півроку, а потім знову з’явитись і продовжити. І наче все й зрозуміло – непевні часи породжують непевні стосунки, але все одно засмучує.


#історії_дизайну

На фотці скляна праска Silver Streak 1946 року від компанії Saunders.

Появу та дизайн цієї праски зумовили три фактори — Друга світова війна, рецепт пирога з капустою та стиль стримлайн:

1. Економія та вартість металу (весь метал йшов на виготовлення зброї) під час Другої світової війни змусила компанію Saunders шукати альтернативу — так вони звернули увагу на термостійке скло Pyrex.

2. А до появи скла Pyrex привело бажання Бессі Літтлтон у 1915 році спробувати новий рецепт пирога з капустою. Для цього їй потрібен був скляний посуд, що витримав би високу температуру у духовці. Тож вона попросила свого чоловіка Джессі (саме Бессі та Джессі дивляться на вас з ч/б світлини), що працював інженером у компанії Corning, зразок скляної форми з його лабораторії. Компанія на той момент вже експериментувала із термостійким склом під брендом Nonex. Пиріг у Бессі вдався і це надихнуло Corning на випуск посуду і запуску бренду Pyrex (від суміщення Pie пиріг та Nonex).

3. Ну а стиль стримлайн, що виник у 30-х і протримався до 50-х , подарував прасці плавні, обтічні форми гоночного автомобіля.

Не дивлячись на те, що праска Silver Streak була красива та зручна, вона швидко зникла з продажу. По-перше, через те, що хоча скло Pyrex і чудово витримувало високі температури, цього не можна було сказати про фарбу всередині скла. А по-друге, метал після закінчення війни швидко впав у ціні, а з нього робити праски і легше, і дешевше.

P.S.
Сподобалась історія та хочеш ще одну? Закинь на дрони:
https://send.monobank.ua/jar/9Jv2Q7N8fw

Не сподобалась? Все одно закинь.


Дякую, друзі, ми швидко перетнули межу у 5000 грн, тож тримайте історію про скляну праску.


Так, любі, збираємо на FPV дрони для 95-ї. Допоможіть, будь ласка.

Швидко наберемо 5000 грн, розповім історію дизайну про скляну праску, а як наберемо 10000 грн то історію про шрифт з майбутнього )

https://send.monobank.ua/jar/9Jv2Q7N8fw


#районна_бібліотека

Нащо читати цю книгу?

Якщо ви дизайнерка/дизайнер, то знайдете пояснення різним архітектурним стилям і ідеям, що за ними стояли, а так як ці ідеї були міждисциплінарними, то станете краще розуміти, не тільки історію архітектури, але й дизайна.

Якщо ви не дизайнерка/дизайнер, то відволічетесь і дізнаєтесь багато цікавинок як от, що бароко це з португальської – перлина неідеальної овальної форми або що дученто, треченто, кватроченто і чінквеченто, це ренесансні періоди, що позначені італійськими числівниками: від 1200-го року — duecento, від due — «два» і cento — «сто», trecento — «три» і «сто», quattrocento — «чотириста» і cinquecento — «пʼятсот». А також після прочитання зможете за 5-ть хвилин розказати будь-кому історію архітектури — від рімлян до модерну.

Коротше добра книга, що має два недоліка, перший, що закінчується на модерні на початку 20-го сторіччя (аж сумно), другий, не має фотографій (а скетчі в книзі не завжди передають красу та характер будівель), тож читати тре зі смартфоном, щоби роздивлятись все те, про що Юрій Чаплинський пише.


#spiilka

Зробили для друзів айдентику та концепт-дизайн онлайн-книгарні Megogo Books. Деталі та кейс будуть згодом, а поки можна замовити книжки на mbooks.com.ua та зацінити все самостійно — особливо круто книгарня виглядає в режимі «Пітьма».


#хвилинка_цікавинка
В Німеччині «кравчучку» називають Hackenporsche, що перекладається, як «порше для п'ят» і натякає, що цей чудовий витвір дизайну часто врізається в ноги в процесі користування.

А в нас з вами врізається збір на авто ССО НГУ, що ми так і не закрили на день народження Спіілки. Залишилось трішки — давайте дотиснемо:
https://send.monobank.ua/jar/5ajWYkEd3D


Після поста про збір на 8-й день народження Спіілки отримав оттакий коментар (див. зобр.) від одного з українських дизайнерів.

Спочатку хотів написав просто «Йди на х..», але вирішив дати розгорнуту публічну відповідь, тому що в цій ситуації є кілька тем, що я би хотів проговорити.

Перекладемо і трошки перефразуємо початкову конструкцію але так, щоби зберегти сенс – вийде щось на кшталт: «А тобі не здається, що дизайнери не повинні підтримувати вбивство людей?» Наче все правильно, але що тут не так?
Ну по-перше, це маніпуляція, підтримка Сил Оборони України, що захищають нас від агресії військ та людей росії, замінюється на «підтримувати вбивство людей». Якщо ми її приберемо, то обвинувачення буде звучати вже дивно «А тобі не здається, що дизайнери не повинні підтримувати наших захисників та захисниць?» — «Ні, не здається, що за дурні питання».

По-друге, це наїзд від людини, що покинула країну під час війни, заплативши хабаря. Я розумію, що не всі готові воювати, не всі вже тепер бачать себе в цій країні, що всім страшно… але ну виїхав ти, відмовився від України, ну все — будуй своє життя деінде та приймай наслідки з гідністю. Не відмовився? Ну тоді допомогай, чекай і повертайся. Чому ж ти намагаєшся виправдати своє рішення знеціненням позиції інших? Важко? Відчуваєш, що все таки щось не так? Що герої у фільмах чинять інакше? Якось ницо.

По-третє, звідкись взялась ідея, що дизайнери, це люди святіші за інших, що вони прийшли в професію, щоби робити, цей світ кращим. Такий собі дизайнерський орден монахів-рятівників світу. Це звісно лестить… Але немає нічого спільного з реальністю. Появу дизайнерів зумовила промислова революція та розвиток технологій, хтось повинен був проєктувати те, що буде потім виготовлятись на конвеєрі, а потім упаковувати і комунікувати продукт, так щоби на нього звернуло увагу і купило якомога більше людей. Тобто дизайнери, якби їм не хотілось, всього лише допомагають бізнесу заробляти більше. Хоча і роблять це не без користі для користувачів, бо задоволений клієнт це добре для бізнесу. Просто після того, як говорити тільки про прибуток у цивілізованих суспільствах стало не прийнято, виникла ілюзія, що дизайнери рятують світ. Десь рятують — так, а десь тільки примножують його проблеми. І перед кожним дизайнером (як і перед кожною людиною) завжди стоїть вибір як вчинити? Чи брати цей проєкт? Чи етично працювати з табачниками, мікрокредитами, росіянами тощо? І відповідь дає кожен сам.

По-четверте, чи можна співпрацю з військовими ставити в ряд з чимось сумнівним? Більшість дизайнерів у будь-якій демократичній (та й напевно що й не в демократичній теж) країні, скаже, що ні – співпраця з Силами Оборони країни, це почесно.
А чи можна ставити в цей ряд виробників зброї? Вони ж нібито наживаються на війні, а значить зацікавлені в її продовженні. Але здається, що це така хитрість, що тягнеться з совка, совєти озброювались до зубів, але при цьому звинувачували весь світ у гонці озброєнь. Виявилось, що для того, щоби захистити свою свободу і своє право жити так, як ти хочеш, тобі потрібна зброя, багато зброї, про що на жаль, західні демократії забули за часи миру. А ще десь 80 років тому, під час Другої Світової Генрі Дрейфус (великий американський дизайнер) розробляв дизайн гармат та військових кораблів, і вважав це за честь. Тож пацифізм працює тільки тоді, коли нема загрози твоєму життю, або за тебе ризикує життям хтось інший.

Ось така довга відповідь, замість короткого «Пішов на х..»

P.S.
Так як цей коментар був надісланий мені приватно, то я не буду відкривати ім’я того, хто це написав. Але якщо вам цікаво, кого вам ніколи не треба наймати на роботу – напишіть мені, я підкажу.

P.P.S.
До речі, збір все ще триває )
https://send.monobank.ua/jar/aLuMatUkG

2k 1 22 15 129

А ще відповіли з Настічкою на кілька питаннь )


#spiilka
Спіілці 8 років. Ці роки були б неможливі без самопожертви і важкої праці українських захисників та захисниць. Тож давайте привітаємо нас і подякуємо їм.

Привітати спільчан можна за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/aLuMatUkG


#spiilka
Диво дивне. Сьогодні вперше за всю історію бюро наша колекція реддотів допомогла залучити клієнта.


Відкрили передзамовлення на 3-й «Воєнний» Літопис українського дизайну.

У номері: шрифти та офіційний стиль Збройних сил України, історія Ніла Хасевича — дизайнера ОУН і УПА, літаки «АН» у ЗСУ, дрони MAGURA, Гвардія наступу, Тиловики «Азову», застосунки «Повітряна тривога» та «Армія+» та протези Esper Bionics.

Ціна на передзамовлення 850 грн. Відправка у лютому.

Ваша підтримка дозволяє нам працювати над наступними номерами, тому го передзамовляти:
https://istpublishing.org/litopis-ukrayinskogo-dizajnu-3

Дякую 🖤

18 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.